ун. № 759/8465/17
пр. № 2/759/473/19
07 лютого 2019 року Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Шелудько В.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Першої київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У червні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визначити додатковий строк тривалістю два місяці для подання до Першої київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. померла сестра його бабусі ОСОБА_3, яка за життя 13.01.1994 р. склала заповіт, в якому зазначила, що все її майно вона заповідає ОСОБА_2
В 1994 р. позивач разом зі своєю сім'єю переїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю. Після смерті ОСОБА_3, позивач звернувся із заповітом щодо прийняття спадщини, проте йому було відмовлено за відсутністю внутрішнього українського паспорту. Через складну дозвільну процедуру паспорт було видано позивачу в березні 2017 р., тобто після закінчення строку на прийняття спадщини. Оскільки Першою КДНК позивачу було відмовлено у прийнятті спадщини у зв'язку із пропуском строку на її прийняття, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, та вважає, що за наведених обставин, своєчасне звернення до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину було неможливим.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримує, просить його задовольнити. Надає до суду додаткові пояснення до позовної заяви про призначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце та час розгляду повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.
Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши надані ним докази, а також витребувану судом спадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_3, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Бюро запису населення та міграції м. Цфат Ізраїль 18.04.2018 р.у (а.с.38). Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 519/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_3 (а.с. 34-81).
13.01.1994 р. ОСОБА_3 було складено заповіт, в якому зазначила, що все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати, і на що вона матиме права за законом заповідає ОСОБА_2 (а.с. 48-49).
Отже позивач є спадкоємцем за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_3
16.05.2017 року позивач звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 35).
16.05.2017 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з пропуском передбаченого законодавством шестимісячного строку для подання заяви (а.с.57).
ОСОБА_2 постійно проживає в Ізраїлі, що підтверджується копією паспорту (а.с. 4-5).
Враховуючи те, що постійне місце проживання позивача (до моменту анулювання статусу особи, що постійно проживає за кордоном, з 22.05.2017 р.) було на території іншої держави, та він не мав змоги знаходитись на території України, суд визнає строк пропущений позивачем з поважних причин.
З огляду на пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» у випадку коли особа, яка прийняла спадщину в установлений законом строк, вона може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз.1 п. 24 Постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані за наявності сукупності обставин коли у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04.11.2015 року № 6-1486цс15, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність його задоволення.
Керуючись ст.ст. 1222, ч.3 ст.1272 Цивільного Кодексу України та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до Першої київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду м. Києва, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю. Миколаєць