Справа № 2240/3100/18
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
15 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (місце ухвалення рішення - м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, що настала внаслідок травми отриманої під час участі в антитерористичній операції під час проходження служби з виконанням службових обов'язків в органах поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку передбаченому ст.ст.97,99 Закону України "Про національну поліцію", Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 у редакції від 21.09.2017 №788.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до положень закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) має право на отримання одноразової грошової допомоги, як інвалід ІІ групи, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, при цьому зазначає, що вказану допомогу не отримував.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, що настала внаслідок травми отриманої під час участі в антитерористичній операції під час проходження служби з виконанням службових обов'язків в органах поліції.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та прийняти рішення згідно статей 97,99 Закону України "Про Національну поліцію", Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач та відповідач звернулись до суду з апеляційними скаргами.
Позивач посилаючи на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року в частині відмови зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку передбаченому ст.ст. 97,99 Закону України "Про національну поліцію", Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки судом визнано дії відповідача протиправними, тому належним способом захисту порушеного права у спірному випадку є зобов'язання відповідача здійснити виплату одноразової грошової допомоги.
Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області в апеляційній скарзі вказує, що відповідно до п.8 розділу IV Порядку №4, виплата працівникам поліції одноразової грошової допомоги здійснюється лише тим працівникам, яким протягом двох років після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертизи комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Відповідач вважає, що та обставина, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, за умови пункту 8 розділу IV Порядку, не дає права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, проходив службу в органах внутрішніх справ та в органах Національної поліції.
На виконання вказівки МВС України від 11.10.2014 року №10234 дск та наказу УМВС України в Хмельницькій області від 15.10.2014 року №121 о/с дск з метою проведення оперативно-технічних заходів та негласних слідчих дій з встановленням місцезнаходження радіоелектронних засобів в районах проведення АТО, підполковника міліції ОСОБА_2 відряджено на територію Донецької та Луганської областей.
Під час виконання службових обов'язків в на блок пості в м.Костянтинівка, Донецької області, позивачем отримана травма колінного суглоба.
Свідоцтвом про хворобу №95 від 25.05.2018 підтверджено, що у позивача захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції, та зроблено висновок про непридатність до служби в поліції (а.с.14-15).
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області від 30.05.2018 № 33 о/с позивач звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII (через хворобу) з 31.05.2018 (а.с.17).
Позивачу 17.07.2018 встановлена ІІ група інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС, що підтверджується: довідкою МСЕК серії АВ №1118144 від 17.07.2018 (а.с.16).
Позивач 20.08.2018 звернувся до начальника ГУНП в Хмельницькій області з заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, та надав відповідний пакет документів.
Листом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №383/121/29/04 від 21.03.2018 року позивачу повідомлено про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що у 2006 році позивачу було встановлено 15% втрати працездатності внаслідок первинного огляду МСЕК та 20.09.2006 виплачено страхову суму у розмірі 1275 грн., що підтверджено довідкою ПАТ "НАСК"Оранта" від 11.06.2018 №2290-02-07/261, а тому враховуючи вищезазначені обставини, а саме з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом для захисту своїх порушених прав.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у призначені одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, чим вчинив протиправних дій відносно позивача. Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання ГУНП України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема: II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
З метою врегулювання питання щодо порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - ОГД), відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).
Відповідно до пп. 1 п. 5 розділу І Порядку №4, в якому вказано значення термінів, що визначають випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського - під час виконання службових обов'язків (пункти 1, 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням поліцейським службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
За змістом п. 1 розділу ІІ Порядку та умов № 4 днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги, згідно Виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ 1118144 від 17.07.2018 року.
Інвалідність у позивача виникла внаслідок захворювання, яке було пов'язано з проходженням служби в поліції, і звільнений з поліції він був саме внаслідок цього захворювання, а тому суд вважає, що визначальним є причина звільнення - внаслідок захворювання, яке було пов'язано з проходженням служби в поліції. Тобто, у позивача з дати встановлення інвалідності виникло право на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Законом №580-VІІІ і Порядком №4.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово - лікарської комісії (далі - ВЛК).
СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно з чинним законодавством.
ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно з чинним законодавством.
Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення умов виплати грошової допомоги, згідно з чинним законодавством.
Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно з чинним законодавством.
Керівники Національної поліції (міжрегіональних та територіальних органів поліції) відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно з чинним законодавством.
За правилами п. п. 2, 3, 5 розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.
Для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: 1) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 2) постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 3) акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 4) сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 5) документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Пунктом 1 розділу IV Порядку №4 передбачено, фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: в апараті Національної поліції - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у міжрегіональних органах Національної поліції - начальник органу або особа, на яку покладено виконання таких функцій; у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Згідно абз. 1 п. 2 розділу IV Порядку №4 керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Разом з тим, відповідно до ст. 101 Закону № 580-VІІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Таким чином, стаття 101 Закону № 580-VІІІ міститься вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. При цьому, як прямо випливає зі змісту абз. 1 п. 2 розділу IV Порядку № 4, у письмовому повідомленні про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги в обов'язковому порядку повинні бути зазначені підстави прийняття такого рішення.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що обґрунтовані підстави відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги з посиланням на положення ст. 101 Закону № 580-VІІІ у листі ГУ НП в Хмельницькій області відсутні.
Посилання ГУ НП в Хмельницькій області на те, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, що свідчить про відсутність підстав виплати одноразової грошової допомоги позивачу, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Пунктом 8 розділу IV Порядку №4 визначено, що якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 4 діяльність органів поліції та навчальних закладів у частині оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського спрямована на забезпечення гарантованого державою соціального захисту поліцейського.
Особа, яка втратила працездатність у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак, продовжувала проходити публічну службу в органах Національної поліції, не повинна позбавлятися права на отримання одноразової грошової допомоги та ставитися у менш вигідне становище порівняно з працівниками міліції, які змогли реалізувати своє право після звільнення з органів внутрішніх справ, або поліцейськими, які втратили працездатність під час проходження служби в поліції.
Колегія суддів звертає увагу на те, що звільнення позивача через хворобу не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції. Днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Посилання відповідача на те, що позивачем вже було отримано відповідну грошову виплату, колегія суддів не приймає, оскільки у 2006 році позивачу по державному обов'язковому страхуванню осіб рядового, начальницького та вільнонайомного складу органів внутрішніх справ отримав нараховану страхову суму у розмірі 1275,00 грн за 15% втрати працездатності, що підтверджується довідкою НАСК «Оранта» від 11.06.2018 №2290-02-07/261, тобто така виплата не є одноразовою грошовою допомогою, а страховою сумою.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 369/13187/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 823/1225/18.
Стосовно вимоги позивач про зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку передбаченому ст.ст.97,99 Закону України "Про національну поліцію", Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 у редакції від 21.09.2017 №788, колегія суддів зазначає наступне.
Так, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Зі змісту листа Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №383/121/29/04 від 21.03.2018 року вбачається, що незважаючи на те, що позивач під час звернення до відповідача надав весь необхідний пакет документів, які передбачені пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4, відповідач відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.
За змістом п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відтак, колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, на думку суду призведе до чергової відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, та потягне за собою необхідність повторного звернення позивача до суду з метою захисту порушених прав.
Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що ефективним захистом прав позивача, є саме зобов'язання ГУНП України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про часткове задоволення позову.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог, з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року в частині відмови в задоволені позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, в цій частині.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку передбаченому ст.ст. 97,99 Закону України "Про національну поліцію", Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4.
В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 лютого 2019 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.