Справа № 826/15691/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.
12 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч.4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Турбівський каоліновий завод» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування припису та наказу, зобов'язання вчинити дії,
Приватне акціонерне товариство «Турбівський коаліновий завод» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу) Департаменту державного геологічного контролю) № 578-14/06 від 20.07.2018;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України «Про внесення змін до наказів Держгсонадр від 18.11.2015 № 373, від 11.01.2017 № 5, від 01.02.2017 № 50 та від 19.04.2017 № 172» № 382 від 28.08.2017 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 року (п.16 Додатку № 1 до даного наказу);
- зобов'язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, наданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод»;
- визнати протиправним та скасувати припис від 20.07.2018 № 578-14/06 Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю);
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 № 5 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 (п. 156 Додатку № 3 до наказу);
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01.02.2017 № 50 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 (п. 131 Додатку № 3 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена»);
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 19.04.2017 № 172 «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 та продовження до 01.02.2018 терміну усунення порушень (п. 25 Додатку № 3 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дати зупинення»);
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 405 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 та внесення змін до п. 156 додатка 3 наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5, надання терміну на усунення порушень (п. 4 Додатку № 4 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким доповнено підстави зупинення» до наказу)
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 зяву Приватного акціонерного товариства «Турбівський коаліновий завод» про забезпечення позову задоволено:
- зупинено дію наказу Державної служби геології та надр України № 382 від 28.08.2017 (п. 16 Додатку 1 до цього наказу «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дату зупинення дії») в частині зупинення з 01.02.2018 дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, виданого ПрАТ «Турбівський коаліновий завод» до ухвалення рішення Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі № 826/15691/18 за позовом ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» до Державної служби геології та надр України про скасування припису, наказу в частині, зобов'язання поновити дію спеціального дозволу;
- зупинено дію припису № 578-14/06 від 20.07.2018 Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України), до прийняття рішення Окружним адміністративним судом м. Києва в адміністративній справі № 826/15691/18 за позовом ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» до Державної служби геології та надр України про скасування припису, наказу в частині, зобов'язання поновити дію спеціального дозволу.
Надалі, 23.11.2018 до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій Приватне акціонерне товариство «Турбівський коаліновий завод» просить зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 405 (п.4 Додатку № 4 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким доповнено підстави зупинення» до наказу) в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, наданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» та внесення змін до п. 156 додатка 3 наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5, надання терміну ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» на усунення порушень до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим в адміністративній справі за позовом ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» до Державної служби геології та надр України № 826/15691/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що захід забезпечення позову, з яким позивач звернувся до суду, є необхідним та достатнім заходом захисту інтересів позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо задоволення клопотання про забезпечення позову вірним, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, мотивуючи свою позицію наступним.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Частинами 1,2 та 3 вказаної статті передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, законодавець передбачив вичерпний перелік заходів, шляхом яких може бути забезпечено адміністративний позов.
З сукупного аналізу наведених правових норм колегія суддів приходить до висновку, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Разом з тим, суд при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заявник зазначає, що всупереч вимогам ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 про забезпечення адміністративного позову, Державною службою геології та надр України у зв'язку із невиконанням підприємством припису від 20.07.2018 № 578-14/06 прийнято наказ №405 від 31.10.2018 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», яким вносяться зміни до первісного наказу Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 № 5 в частині зупинення дії спеціального дозволу, виданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод».
Так, даним наказом Державною службою геології та надр України внесено зміни до наказу № 5 від 11.01.2017 в частині зупинення дії спеціального дозволу, виданого ПрАТ «Турбівський каоліновий завод», а саме, внесено додаткове порушення вимог та надано 30 календарних днів на усунення порушень.
16.11.2018 ПрАТ «Турбівський каоліновий завод» отримано лист Держгеонадр № 22588/03/14-18 від 09.11.2018, яким повідомлено про прийняття наказу та зазначено про те, що у разі ненадання інформації про усунення порушень у визначений термін буде розглянуто питання щодо подальшої дії спеціального дозволу в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із доводами заявник, що внаслідок прийняття наказу від 31.10.2018 № 405 із вимогою виправити первісне та додатково визначене порушення протягом 30 днів стає очевидною загрозою того, що будуть здійснюватись подальші дії, що матимуть наслідком прийняття рішення про припинення дії, анулювання спеціального дозволу, що у свою чергу унеможливить здійснення господарської діяльності підприємства.
Колегія суддів, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи та дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, дійшла висновку про обґрунтованість заяви та про наявність підстав для її задоволення, оскільки наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 про забезпечення адміністративного позову було розглянуто наявність підстав для забезпечення позову в даній справі та надано оцінку доводам заявника про те, що невиконання оскаржуваних у даній справі рішень (наказів, приписів) матиме наслідки, що в свою чергу унеможливить здійснення господарської діяльності та ускладнить ефективний захист прав в разі задоволення позовних вимог судовим рішенням за результатом розгляду справи по суті, позаяк існують ризики, що права позивача на свободу підприємницької діяльності, заборону від незаконного втручання та перешкоджання його господарській діяльності з моменту виконання оскаржуваного наказу може бути порушено.
Проте, незважаючи на вжиті судом заходи забезпечення позову, відповідачем прийнято наказ № 405 від 31.10.2018, яким внесено до первісного рішення суб'єкта владних повноважень додаткове порушення вимог та надано товариству 30 календарних днів на усунення порушень.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вчинення Державною службою геології та надр України дій у вигляді прийняття нових рішень щодо позивача, які стосуються предмету позову в даній справі, нівелюють вжиті судом заходи забезпечення позову та не відповідають завданням інституту забезпечення позову, насамперед, створюючи передумови для необхідності безперервного захисту позивачем своїх прав стосовно правовідносин, які вже розглядаються судом та яким буде надана оцінка при прийнятті рішення у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма