П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/21444/17
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Пенсійний фонд), в якому просив:
- визнати протиправною відмову щодо нарахування підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 355 “Про збільшення пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 01.11.2015 року;
- зобов'язати провести нарахування та виплату підвищення до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 “Про збільшення пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” у сумі 401,96 грн., починаючи з 01.11.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 № 355 йому було проведено підвищення до пенсії.
Проте, Пенсійний фонд, здійснюючи йому, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року, перерахунок пенсії, протиправно припинив виплату підвищення до пенсії, що встановлена наведеним нормативним актом.
Указані дії суб'єкта владних повноважень, на думку позивача, звужує зміст та обсяг існуючих прав соціальний захист і достатній життєвий рівень
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позбавлення раніше нарахованого підвищення до пенсії призводить до звуження обсягу та змісту вже набутих прав пенсіонером.
Крім того, суд вважав, що Пенсійний фонд на якого покладено обов'язок доказування, в силу вимог ч.2 ст.77 КАС України, не довів правомірності прийняття свого рішення щодо зняття виплати спірного підвищення до пенсії.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погоджуючись з рішенням суду, Пенсійний фонд подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Суть доводу апеляційної скарги полягає в тому, що розмір пенсії позивача після перерахунку, на підставі судового рішення, перевищує розміри пенсій, обчислених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 01 квітня 2012 року, а тому підстави для нарахування спірного підвищення до пенсії - відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права, у зв'язку з чим просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 24.07.2011 року № 24-ПМ ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас (а.с.6) та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.09.2011 року №192 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с.7).
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 перебуває на пенсійному забезпеченні за вислугу років.
Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії від 19.12.2013 року позивача визнано інвалідом 2-ї групи, яку встановлено за результатами отриманої травми, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби під час участі у бойових діях у складі миротворчих сил ООН, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься посвідчення серія НОМЕР_2 (а.с.10).
Відповідно до довідки, наданої Пенсійним фондом, останній перерахунок пенсії позивачу, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355, здійснений з 01.01.2013 року та розмір пенсії склав 1674,64 грн. (а.с.17).
Далі, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року (справа №522/21269/16-а) зобов'язано Пенсійний фонд здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, та провести відповідні виплатити з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 листопада 2015 року.
На виконання даного судового рішення, у вересні 2017 року позивачу здійснено перерахунок пенсії, але знято доплату до пенсії, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 року «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб».
15.09.2017 року позивачем було отримано розрахунок пенсії, з якого стало відомо про зняття доплати до пенсії (а.с.18).
Оскільки перерахунок пенсії, на виконання судового рішення, проводився з 01 листопада 2015 року, то саме з цього часу знято відповідну доплату.
Не погоджуючись з такими діями Пенсійного фонду, позивач 25.09.2017 року звернувся із заявою до суб'єкта владних повноважень про повторний перерахунок пенсії із включенням відповідної доплати, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 року.
Пенсійний фонд листом №1250/3-11 від 09.10.2017 відмовив позивачу у задоволенні його заяви щодо виплати підвищення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355, пославшись на те, що основний розмір пенсії позивача, обчисленої на виконання постанови суду, складає 3939,53 грн. та є більшим станом на 01.04.2012 року (а.с.15).
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та висновки суду апеляційної інстанції.
Частина 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, згідно з ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 № 355 установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
При цьому розміри пенсій, обчислені з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Водночас, аналіз доказів у справі свідчить про відсутність розрахунку грошового забезпечення військовослужбовця, який перебував на посаді, що займав позивач, станом на 01 квітня 2012 року з урахуванням інших додаткових виплат, які підлягають включенню до суми грошового забезпечення з якого обраховується пенсія відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, індексації, щомісячної грошової винагороди).
Відтак, Пенсійний фонд, усупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України не довів, що після перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення суду, її розмір став перевищувати розмір пенсії за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01 квітня 2012 року.
Доводи апеляції, що судом проігноровано положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355, а саме, що підвищення до пенсії може виплачуватися лише в тому випадку, коли грошове забезпечення особи за аналогічною посадою станом на 01.04.2012 року більше ніж станом на 01.01.2008 року, колегія суддів до уваги не приймає за наступними підставами.
Предметом спору у даній справі не є обґрунтованість нарахування позивачу підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355, адже Пенсійний фонд на виконання наведеної постанови нарахував позивачу надбавку, вважаючи, що він має право на таке підвищення.
Проте, ця надбавка перестала виплачуватися після проведення перерахунку пенсії на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року, якою питання щодо доплати до пенсії за вказаною постановою №355 не вирішувалося.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку перерахунок пенсії позивача здійснювався на виконання постанови суду, якою відновлено порушене суб'єктом владних повноважень право пенсіонера на пенсію в більшому розмірі.
За таких обставин, ураховуючи, що до перерахунку пенсії, на виконання рішення суду, позивачу виплачувалась надбавка до пенсії, права позивача не можуть бути звужені після проведення такого перерахунку пенсії.
Це узгоджується зі ст. 22 Конституції України відповідно до якої права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
За таких умов, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Аналогічна судова практика склалася серед апеляційних адміністративних судів, зокрема, у постанові від 16.01.2018 року у справі №750/9639/17, постанові від 03.04.2018 року у справі №750/9772/17.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам наведеної норми права, є всі підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Згідно ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до п.3 ч.6 ст. 12 КАС України до справ незначної складності відносяться, зокрема, справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення перерахунку, одержання пенсійних виплат.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність права у учасників справи на касаційне оскарження рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя Л.П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 18.02.2019 року.