Справа № 824/791/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
12 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника позивача: ОСОБА_2;
представника відповідача: Сірман Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування припису,
в серпні 2018 року позивач - ОСОБА_4 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування припису.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради проведено позапланову перевірку на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 13.11.2017 року №33.
У вказаному акті встановлено порушення: на час затвердження проектної документації ОСОБА_4 (30.10.2017 р.) та на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (17.11.2014 р.) проектна документація на об'єкт будівництва не була погоджена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; збільшено габаритні розміри об'єкта будівництва, при цьому площа забудови земельної ділянки складає 99,7 кв.м (за проектом 89 кв.м), що перевищує максимальний відсоток забудови земельної ділянки (50%), встановлений в МУО від 22.07.2014 року №796/14; між осями А-В по осі 3 в рівні першого поверху влаштовано два віконних прорізи (за проектом чотири); у ОСОБА_4 на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт була відсутня проектна документація у повному обсязі, а саме: відсутні технологічні рішення, рішення з інженерного обладнання, у т.ч. технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, організація будівництва; на будівельному майданчику в доступному для огляду місці не встановлено стенд з інформацією по об'єкт будівництва.
На підставі акта перевірки від 13.11.2017 року №33 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради відносно ОСОБА_4 складено 13.11.2017 року протокол про адміністративне правопорушення та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 13.12.2017 року.
27.11.2017 року відповідачем складено постанову №57/271/18-1/15.5-17 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1105 гривень.
13.12.2017 року позивач подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради заяву про продовження строку виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.11.2017 року. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці справа №727/7282/15-ц від 09.09.2015 року, винесеною в порядку забезпечення позову, ОСОБА_4 зобов'язано не проводити будь-яких дій щодо будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті, у зв'язку із чим позивач позбавлена можливості виконати роботи по приведенню об'єкта будівництва у відповідність до проектної документації. Крім того, позивач зазначила, що нею вживаються заходи щодо виконання припису шляхом коригування цієї проектної документації.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 від 13.12.2017 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради вирішила продовжити термін виконання вимог припису до 13.02.2018 року.
13.02.2018 року від позивача до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради надійшла заява про продовження терміну виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.11.2017 року. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 вживає заходів для зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1.
За наслідками розгляду заяви позивача від 13.02.2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради вирішила продовжити термін виконання вимог припису до 13.04.2018 року.
05.04.2018 року представник позивача подав до відповідача заяву про продовження терміну виконання припису від 13.11.2017 року, у зв'язку із перебуванням на розгляді Чернівецької міської ради питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1.
За наслідками розгляду заяви представника ОСОБА_4 від 05.04.2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради вирішила продовжити термін виконання вимог припису до 13.06.2018 року.
Позивач надала до матеріалів справи лист Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 01.06.2018 року в якому повідомлено представника ОСОБА_4 про те, що засідання комісії Чернівецької міської ради з розгляду питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відбулось у зв'язку з відсутністю кворуму, а наступне засідання вказано комісії планується в другій половині червня 2018 року.
04.06.2018 року представник позивача подав до відповідача заяву про продовження терміну виконання припису від 13.11.2017 року. Заяву обґрунтовано тим, що триває розгляд в Чернівецькій міській раді питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1. Крім того, представник позивача зазначив, що в Шевченківському районному суді м. Чернівці розглядається цивільна справа № 727/7282/15-ц за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва.
09.07.2018 року від Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради до представника ОСОБА_4 надійшов лист, в якому повідомлено про призупинення роботи комісії Чернівецької міської ради з розгляду питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 до завершення справи №727/7282/15-ц в суді по суті або скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.09.2015 року.
12.07.2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради винесла направлення №18-03/7-56/18 для проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1, з питань виконання припису інспекції від 13.11.2017 року. За результатами перевірки складено акт №28/25.07.2018 в якому зафіксовано невиконання припису від 13.11.2017 року.
25.07.2018 року на підставі проведеної позапланової перевірки складено припис від 25.07.2018 року, в якому викладено вимогу привести об'єкт будівництва на АДРЕСА_1 у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства у термін до 25.09.2018 року. Крім того у графі "особливі умови" зазначено про приведення вказаного об'єкта будівництва до вимог чинного містобудівного законодавства шляхом добровільного знесення.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час зазначення у приписі способу його виконання шляхом добровільного знесення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та Законом №3038.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Правовідносини щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення винних у порушенні законодавства у сфері містобудування осіб до відповідальності врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль-сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).
Відповідно до пунктів 1,5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно з п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За приписами п. 6 Порядку №553 передбачено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.
Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.п. 9, 14 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, який суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись (п. п. 13, 16 Порядку №553).
За приписами п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Положеннями п. 18 Порядку №553 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Як зазначено вище, відповідач виніс направлення №18-03/7-56/18 для проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1, з питань виконання припису інспекції від 13.11.2017 року. За результатами перевірки складено акт №28/25.07.2018 в якому зафіксовано невиконання припису від 13.11.2017 року. Разом з тим, позивачем не заперечується факт того, що станом на 12.07.2018 року вимоги припису від 13.11.2017 року були невиконанні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач не виконав вимоги припису від 13.11.2017 року та не привів об'єкт будівництва по АДРЕСА_1 до вимог містобудівного законодавства, дії відповідача, щодо винесення припису від 25.07.2018 року, яким встановлено невиконання припису від 13.11.2017 року є правомірними.
Водночас, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог позивача та скасування припису Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 25.07.2018 року, в частині зазначення у графі "особливі умови" про приведення об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 до вимог чинного містобудівного законодавства шляхом добровільного знесення, зазначаючи наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №3038 у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
З вищенаведених норм вбачається, що орган державного архітектурно-будівельного контролю не наділений повноваженнями зобов'язувати суб'єкта містобудівної діяльності добровільно зносити об'єкт будівництва, оскільки питання щодо визнання будівництва самочинним та наявність правових підстав для його знесення вирішуються виключно судом за зверненням органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, зазначення відповідачем у приписі від 25.07.2018 року способу його виконання - "приведення вказаного об'єкта будівництва до вимог чинного містобудівного законодавства шляхом добровільного знесення", не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, припис відповідача в цій частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 лютого 2019 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.