Справа № 825/2326/18 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
13 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменко В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 (м. Чернігів, дата виготовлення повного тексту - 27.11.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 285 від 08.05.2018 «Про результати проведення службового розслідування», яким полковника ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої відповідальності у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення в сумі 9 825,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки службового розслідування щодо встановлення псування та достроковий вихід з ладу 74 наметів УСБ -56, яке сталося з вини позивача та слугувало підставою для винесення оскаржуваного наказу, не відповідають дійсності. Отже, пункт 1 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 08.05.2018 №285 «Про результати проведення службового розслідування», яким полковника ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої відповідальності у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення в сумі 9825,00 грн, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. З огляду на зазначене позивач просить задовольнити його вимоги.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні адміністративного позову.
Зокрема, апелянт вказує на те, що рішення про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності позивача, яке виразилось у виданні наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 285 від 08.05.2018 прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Актами службових розслідувань підтверджується, що тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_1 порушено п. 3.1.3 та 3.1.12 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України № 300 - не здійснював належний контроль за роботою підпорядкованих йому служб, та не вживав необхідних заходів для боротьби з псуванням військового майна, а саме наметів, що є порушенням військової дисципліни та нанесенням своєю бездіяльністю збитків державі, що і стало підставою для притягнення позивача до обмеженої матеріальної відповідальності. Зазначені дії (бездіяльність) привели до відсутності контролю за станом майна у підпорядкованій йому, як командиру, військовій частині НОМЕР_2 , що призвело до передчасного виходу з ладу наметів. Тобто, службовим розслідуванням встановлено факт матеріальної шкоди державі. Обставини, що виключають матеріальну відповідальність позивача відсутні. Повноваження щодо притягнення до дисциплінарної матеріальної відповідальності осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків є виключно правом та компетенцією командира.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про відсутність доказів прямої дійсної шкоди в діях позивача нанесеної державі. Позивач, будучи посадовою особою військової частини НОМЕР_2 , не мав повноважень щодо зняття наметового містечка В/ч НОМЕР_2 , оскільки такі повноваження (наказ № 232 від 29.04.2016) входили виключно до компетенції Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та командуванням оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », В/ч НОМЕР_1 . Окрім того, службовим розслідуванням встановлено, що внаслідок буревію (велика кількість опадів у вигляді дощу та снігу, з сильним вітром), що стався 27-29 грудня 2017 року, були повалені та почали псуватись намети у наметовому містечку, тобто встановлено дію непереборної сили. Про данні обставини позивач, як виконуючий обов'язки командира в/ч НОМЕР_2 , повідомляв письмово і ці доповіді долучені до матеріалів службового розслідування. Однак відповідач цим обставинам не надав належної уваги та оцінки.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За матеріалами справи наказом командира військової частини-польова пошта НОМЕР_3 № 118 від 27.05.2017 тимчасове виконання обов'язків командира військової частини покладено на полковника ОСОБА_1 , начальника інженерної служби штабу.
30.01.2018 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 24 ОСОБА_1 припинив тимчасове виконання обов'язків за штатною посадою.
Відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України № 38 від 01.02.2018 «Про призначення службового розслідування» Головною інспекцією Міністерства оборони України спільно з Військовою службою правопорядку проведено службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків та порушення вимог Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016 посадовими особами оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо підготовки наметового містечка до прийому особового складу військової частини НОМЕР_4 .
Згідно наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 136 від 05.03.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 115-116) за результатами проведення службового розслідування щодо підготовки наметового містечка до прийому особового складу на тимчасово виконуючого обов'язки командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковника ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана», на заступника начальника тилу військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_3 - «сурова догана».
У вказаному наказі зазначено, що всупереч вимогам Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний та особливий період, затверджений наказом Міністерства оборони України №232 від 29.04.2016 після завершення відновлення боєздатності військової частини НОМЕР_5 у 2017 році оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » рішення про зняття наметового містечка не прийнято, ремонт та обслуговування наметів не здійснено. Заходи по підготовці наметового містечка до прийому особового складу військової частини НОМЕР_4 не виконані.
Також, згідно наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.02.2018 №66 проведено службове розслідування за фактом не готовності польового табору в смт. Гончарівське до розміщення військової частини НОМЕР_4 , за результатами якого складено акт №502/140 від 06.02.2018 (а.с.19), згідно з яким під час проведення службового розслідування встановлено, що причинами та передумовами не готовності польового табору в смт. Гончарівське до розміщення військової частини НОМЕР_4 стали: неналежне ставлення до виконання функціональних обов'язків тимчасово виконуючого обов'язки начальника тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , порушення статей функціональних обов'язків начальником квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 , порушення тимчасово виконуючим обов'язки заступника командира військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_1 ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушення тимчасово виконуючим обов'язки заступника командира військової частини НОМЕР_2 з тилу майором ОСОБА_3 статей Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, несприятливі погодні умови, що призвели до руйнування та псування майна наметового містечка.
Зазначених осіб було запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 78 від 06.02.2018 (а.с.110) «Про результати проведення службового розслідування» затверджено результати проведення службового розслідування та вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Наказом Міністерства оборони України № 32КП від 26.02.2018 (а.с.16-17) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» було притягнуто до дисциплінарної відповідальності: ОСОБА_1 .
На підставі доручення першого заступника Міністра оборони України № 266/3 від 05.02.2018 та розпорядження директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України № 234/559 від 08.02.2018 у період з 12.02.2018 по 16.02.2018 аудитом Північно-Східного територіального управління було проведено перевірку окремих питань діяльності речової служби в/ч НОМЕР_2 за фактом передчасного виходу з ладу наметів УСБ та УСТ-56, які були розгорнуті в наметовому містечку в/ч НОМЕР_2 .
За результатами перевірки встановлено, що посадовими особами військової частини НОМЕР_2 не було забезпечено дотримання вимог чинного законодавства, що стосувались експлуатації, збереження, використання наметів УСБ-56 та УСТ-56, а також невиконання у повному обсязі своїх функціональних обов'язків по прийому речового майна від інших частин, ремонту речового майна та порядку передачі в експлуатацію наметів у тимчасове використання.
З наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 199 від 28.03.2018 (а.с. 113-114) «Про уточнення причин та умов, що сприяли неналежному використанню наметів у військовій частині НОМЕР_2 , та встановлення ступеня вини посадових осіб» вбачається, що відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 164 від 14.03.2018 було проведено службове розслідування з метою з'ясування причин та умов, що сприяли неналежному використанню наметів у військовій частині НОМЕР_2 , та встановлення ступеня вини посадових осіб. Умовами та причинами, що сприяли створенню зазначеної ситуації стали: погодні умови, опади снігу, різні перепади температур навколишнього середовища, а також великий термін експлуатації наметів (2 роки і більше); за період існування наметового містечка намети постійно знаходились в розгорнутому вигляді, жодного разу не знімались для просушки, тобто постійно знаходились в експлуатації; фактично більше ніж за рік особовий склад військових частин проживав в палатках та наметовому містечку тільки 6 місяців, за час відсутності особового складу, який проживає в наметовому містечку, намети не опалюються, внаслідок чого намети стали приходити в непридатний стан. Вирішено обмежитись раніше накладеними дисциплінарними стягненнями, відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №78 від 06.02.2018.
За підсумками аудиторської перевірки був наданий умовно-позитивний висновок. Проведення аудиту призупинено.
З 14.03.2018 старшим інспектором відділу аудиту тилового забезпечення Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту було продовжено аудит відповідності діяльності речової служби військової частини НОМЕР_2 .
Під час дослідження було встановлено, що із загальної кількості наметів УСБ-56 та УСТ-56, які перебували на наметовому містечку та призначались для розміщення особового складу, станом на 12.02.2018, не вислужили встановлені терміни експлуатації та в разі їх належного якісного стану могли використовуватись за призначенням тільки 33 комплекти наметів УСБ-56 та 19 комплектів наметів УСТ-56. Таким чином враховуючи безперервний строк експлуатації на наметовому містечку, відсутності належного догляду за наметами, аудитом встановлено достроковий знос наметів і як наслідок, незаконні витрати ресурсів на загальну суму 773 139,05 грн.
08.05.2018 наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 285 за неналежне виконання вимог пункту 6 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04.06.2000, обов'язків, що визначені статтями 16, 59 Статуту внутрішньої служби, п.п. 3.1.3, 3.1.12 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 300 від 16.07.1997, що призвело до передчасного виходу з ладу наметів УСБ (УСТ)-56 відповідно до п. 11 постанови Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої відповідальності у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення в сумі 9 825,00 грн.
Вважаючи таке рішенні відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 285 від 08.05.2018, в частині притягнення позивача до обмеженої відповідальності є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Постановою Верховної Ради України №243/95-ВР від 23.06.1995 затверджено Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, яке визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.
Відповідно до п. 19 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради № 243/95-ВР від 23.06.1995 розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами.
Отже, притягненню військовослужбовця до матеріальної відповідальності має передувати службове розслідування, в ході якого обов'язково має бути встановлено такі обставини, зокрема як: наявність чи відсутність події, з приводу якої призначено службове розслідування, її обставини (час, місце), наслідки; всіх винних осіб, наявність причинного зв'язку між подією та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні дії військовослужбовця, якими вчинено правопорушення та завдано шкоду; ступінь вини кожної з осіб; форму вини військовослужбовця (умисно чи з необережності); умови та причини, що сприяли правопорушенню та заподіянню шкоди; якими конкретними діями завдано шкоду; встановити час втрати майна тощо.
При цьому, командирів (начальників) військових частин можна притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення, лише у випадку, коли вони не вжили належних заходів щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності. Розмір заподіяної шкоди та винні у її заподіянні особи повинні бути встановлені за результатами розслідування або у висновках ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду.
Всупереч зазначеній нормі службовим розслідуванням не встановлено якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця заподіяно шкоду, умисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також ступінь вини позивача, так як згідно акту шкоду заподіяно кількома особами.
В матеріалах справи, також, відсутні будь-які факти про те, що саме з вини позивача державі було завдано збитки, у зв'язку з неналежним виконанням ним службових обов'язків щодо контролю за належним використанням наметів УСБ (УСТ)-56, за встановленими термінами експлуатації, не своєчасним документальним оформленням, неналежного виконання службових обов'язків, недбалого становлення до збереження матеріальних засобів речової служби.
Відповідачем не доведено заподіяння саме позивачем шкоди через його протиправну поведінку у вигляді не виконання (не належного виконання) службових обов'язків, не встановлено вину позивача та причинний зв'язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди. Оскільки в даному випадку йдеться про застосування юридичної відповідальності, то відповідачем мав би бути доведений склад правопорушення.
Більше того, під час проведення службового розслідування (01.02.2018) вже було встановлено факт псування та достроковий вихід з ладу 74 наметів УСБ-56 в тому числі внаслідок порушення тимчасово виконуючим обов'язки заступника командира військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_1 ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на підставі чого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, згідно п. 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постаново Верховної Ради, ВР України, № 243/95-ВР від 23.06.1995 розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Факт заподіяння матеріальної шкоди, а саме руйнування наметового містечка було встановлено 01.02.2018, оскільки саме на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №66 від 01.02.2018 було призначено та проведено службове розслідування за фактом не готовності польового табору в смт. Гончарівське до розміщення військової частини НОМЕР_4 , за наслідком якого складено акт №502/140 від 06.02.2018, та 26.02.2018 наказом Міністерства оборони України № 32КП притягнуто до дисциплінарної відповідальності, в той час, як до матеріальної відповідальності позивача було притягнуто наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 285 від 08.05.2018, тобто з пропуском строку встановленого п. 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.
Також варто зауважити, що в наказі командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 285 від 08.05.2018 зазначено, що незаконні витрати ресурсів складають 773 139,05 грн, однак не встановлено вартісної оцінки майнової шкоди, яка була завдана конкретними неправомірними діями саме позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає не доведеними доводи апелянта про те, що наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 285 від 08.05.2018, яким позивача притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності, виданий командувачем в межах та у спосіб, визначений Постановою ВР України № 243/95-ВР від 23.06.1995, з урахуванням того, що відповідачем не доведено належним чином факту заподіяння саме позивачем шкоди через його протиправну поведінку у вигляді не виконання (не належного виконання) службових обов'язків.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 18.02.2019.
Головуючий суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Н.В. Безименна