31 січня 2019 р.
№ 400/2933/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар",
вул. Лагерне поле, 5/12, Миколаїв, 54030
до відповідача:
Миколаївської митниці ДФС,
вул. Московська,57-а, Миколаїв, 54017
про:
визнання протиправними та скасування рішення від 12.11.2018 № UA504180/2018/000013/2, та карток відмови №UA504180/2018/00120 та №UA504180/2018/00121 від 12.11.2018 року в частині коригування митної вартості товару № 3 стрічки тканевої в МД № №UA504180/2018/004646 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар" (далі -позивач) звернулося з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення від 12.11.2018 року №UA504180/2018/000013/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № UA504180/2018/00120 та № UA504180/2018/00121 від 12.11.2018 в частині коригування митної вартості товару № 3 стрічки тканевої в МД № UA504180/2018/004646.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час декларування митної вартості імпортованого товару, визначив його вартість відповідно до ціни договору, надавши всі підтверджуючі документи, а митний орган безпідставно здійснив коригування митної вартості товару в бік збільшення, що значно більше ніж його ринкова вартість, на підставі інформації, що міститься в базі митного органу за МД № UA112080/2018/020854 від 27.08.2018 року, оскільки в нього були відсутні відомості щодо виробника аналогічного товару, кількості та умови його доставлення в Україну та його вартості за умовами договору / контракту.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, згідно якого зазначив, що надані документи не підтвердили заявлену декларантом митну вартість товару. Відповідач зазначив, що за результатами моніторингу встановлено, що рівень митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за № 3 МД № UA112080/2018/020854 від 12.11.2018 - 1,90 USD/ кг не відповідав рівню митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено іншими митницями.
Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
06.09.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонар» (надалі - покупець) та Brilliant Trading (Shanghai) Co., Ltd (Китай) - (надалі - продавець) укладено договір купівлі - продажу № 16BD048, умовами якого визначено, що продавець мав поставити товар, а покупець мав сплатити за нього 85560,10 USD.
Додатковою угодою № 1 від 26.09.2018 року до договору купівлі - продажу № 16BD048 від. 06.09.2018 року сторони домовились про постачання товару та загальну суму 109059,49 USD та збільшили асортимент й кількість товару. Так, відповідно до додатку до Договору та додатковою угодою № 1 до нього підлягала поставці стрічка тканева у кількості 504,00 кг. За ціною 1,90 USD/ кг на загальну суму 957,60 USD.
Договором визначено умови оплати товару: 42780,05 USD переплата шляхом банківського переказу протягом 3-х робочих днів після взаємного підписання Договору купівлі - продажу; оплата залишкової вартості у розмірі 66279,44 USD має бути здійснена Покупцем на користь Продавця шляхом банківського переказу після отримання повідомлення від Продавця по факсу про готовність всіх товарів перед відправкою.
10.09.2018 року платіжним дорученням № (MUR) 207 позивач сплатив на користь продавця 42780,05 USD;
01.11.2018 року платіжним дорученням № (MUR) 218 сплачено 66279,44 USD;
Всього 109059,49 USD.
12.11.2018 позивач подав електрону митну декларацію №UA504180/2018/004632, в якій зазначив ціну товару 957,60 доларів США.
На підтвердження митної вартості товару позивач надав: Договір № 16BD048 від 06.09.2018 року з додатком, додаткову угоду № 1 до договору від 26.09.2018 року, комерційний рахунок (інвойс) № S16BD048 від 26.09.2018 року, коносамент ONEY 8AR6502600 від 04.10.2018 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № АА02275 від 11.11.2018 року, страховий поліс, прайс - лист, митну декларацію країни відправлення від 29.09.2018 р., пакувальний лист, платіжні доручення від 10.09.2018 року та 01.11.2018 року, сертифікат про походження товару від 29.09.2018 року № 18С3100В2182/00016, калькуляцію від 29.10.2018 року.
Відповідач надіслав позивачу електронне повідомлення від 12.11.2018 р. №84857, зазначивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари та містять розбіжності, а саме: Commercial Invoice від 29.09.2018 року № S16BD048 містить підписи та печатки, які відрізняються від підпису та печатки у контракті від 06.09.2018 року № 16BD048, а також не містить платіжних банківських реквізитів; - додаток до контракту від 06.09.2018 року № 16BD048 не містить реквізитів автора документа; -експортна декларація країни відправлення не містить відомостей щодо дати, номеру комерційного рахунку й назви отримувача та не дає змоги ідентифікувати з даною поставкою; - відсутня інформація щодо числові значення складових митної вартості товарів (маркування, пакування, тари) у зв'язку чим потрібно надати додаткові документи: що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості: - бухгалтерську документи щодо оплати товару; - банківський документ засвідчений уповноваженим банком; - виписки з бухгалтерської документації щодо числових значень складових митної вартості товару (вартості маркування, пакування, тари): - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 12.11.2018 року позивач повідомив відповідача, що надав усі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.11.2018 р. №UA504180/2018/000013/2 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень, подані документи містять розбіжності. Основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (СATT) ґрунтується на ціні товару № 4 на рівні 3,76 доларів США/кг (МД від 27.08.2018 р. № UA112080/2018/020854).
Таким чином, Миколаївською митницею була визначена митна вартість товару позивача в сумі 1895,04 доларів США, замість задекларованих ним самостійно 957,60 доларів США.
Крім того, відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 26.11.2018 р. №UA504180/2018/00120 та № UA504180/2018/00121 з підстав порушення п. 6 ст. 54 МК України.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу ч. 1-2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними в ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товарів, які були задекларовані позивачем.
Так, додатком до специфікації 16BD048 встановлено ціну 1,90 долара США. Аналогічні відомості про вартість цього товару містяться в додатковій угоду № 1 від 26.09.2018 року, комерційному рахунку - фактурі, експортній декларації відправника.
Щодо зауваження відповідача, що подані позивачем документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості та про не надання документального обґрунтування формування митної вартості з урахуванням числових значень, суд зазначає що відповідачем не вказано які саме з наданих позивачем документів не містять цієї інформації. Вартість товару підтверджена повністю. Чітко зазначено ціну товару стрічки тканевої на рівні 1,90 долара США за 1 кг. В жодному із вище вказаних документів не міститься протиріч, помилок або інших недоліків щодо числових позначень ціни товару. Надані відповідачу документи містять вичерпну інформацію про ціну товару та транспортні витрати по доставці вантажу до м. Одеси. Щодо транспортних витрат позивача по доставці вантажу із м. Одеси до м. Миколаїв, то ці вимоги є безпідставними оскільки витрати з транспортування по території України не є складовою митної вартості товару.
Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача, на те, що інвойс від 26.09.2018 року містить підписи та печатки, які відрізняються від підпису та печатки у контракті та не містить платіжних банківських реквізитів.
Комерційний рахунок (інвойс) - це документ в міжнародній комерційній практиці, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їх кількість, ціну, по якій вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. Д.), умови поставки та відомості про відправника та одержувача. Тобто фактично інвойс є розрахунково - платіжним документом, та передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються або наданні послуги.
Затвердженої форми комерційного рахунку (інвойсу) та вимог щодо його заповнення не передбачено а ні законодавством України, а ні міжнародним правом.
Комерційний рахунок є первинним бухгалтерським документом та підставою для розрахунку за товар, а не збіг підписів на комерційному рахунку та Договорі не тягне за собою наслідків шодо чинності укладеного правочину.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Не відповідають дійсності доводи відповідача, що експортна декларації країни відправлення не містить відомостей щодо дати, номеру комерційного рахунку й назви отримувача та не дає змоги ідентифікувати з датою поставкою, оскільки в експортній декларації є посилання на номер Договору 16BD048, номер комерційного рахунку (інвойсу) S16BD048, надано перелік товарів за їх назвою, кодом УКТЗЕД, кількісними та вартісними позначеннями. Тобто, ці відомості дають змогу в повній мірі ідентифікувати декларацію з поставкою саме за Договором 16BD048.
Щодо недоліків прайс-листа від 01.08.2018 р., суд звертає увагу на те, що наданий прайс-лист містить майже всі відомості, про які зазначив відповідач, за виключенням умов поставок та терміну його дії. Термін дії прайс-листа не є обов'язковим реквізитом цього документу, адже не існує жодних вимог, передбачених українськими або міжнародними нормативно-правовими актами, до його змісту. Щодо твердження відповідача відносно того, що прайс - лист не містить реквізитів автора документа, суд зазначає, що на титульному аркуші прайс - листа є відомості про підприємство продавця: назва та його адреса, що є цілком достатнього для того, щоб ідентифікувати з датою поставки. Зазначення інших відомостей про підприємство в цьому документі не вимагає чинне законодавство.
Таким чином, вищезазначені зауваження відповідача не є підставою для відмови у митному оформленні товару, та не застосуванні основного методу.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідачем не доведена неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а також не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше.
Аналізуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем подано достатній пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.
Суд звертає увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції відповідача, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.
За обставинами справи, митним органом не взята до уваги вартість товару за ціною контракту, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. Митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товарів за основним методом.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Оскільки переконливих доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною контракту, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, то суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування карткок відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
Позов належить задовольнити.
З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3524 грн., сплачений платіжним дорученням №6126 від 26.11.2018 р., платіжним дорученням №6127 від 26.11.2018 р.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (вул. Лагерне поле, 5/12, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 24790030) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) від 12.11.2018 р. №UA504180/2018/000013/2.
3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №UA504180/2018/00120 та №UA504180/2018/00121 від 12.11.2018 року в частині коригування митної вартості товару № 3 стрічки тканевої в МД № №UA504180/2018/004646.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (вул. Лагерне поле, 5/12, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 24790030) судовий збір в загальній сумі 3524,00 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар