Справа № 522/4399/16-к
Провадження по справі № 1-кп/522/733/19
15 лютого 2019 року колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160500000538 від 18.01.2016р., відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тиришцеї, Теленештського району, р. Молдови, громадянина України, молдованина, який має середньо спеціальну освіту, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2007 року народження, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 , -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, судом на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 оскільки 60-денний строк перебування його під вартою закінчується.
Прокурор та потерпіла у судовому засіданні просили продовжити строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 посилаючись на те, що на теперішній час судовий розгляд не закінчено, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме що обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, не зменшились.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, так як відсутні докази наявності ризиків, передбачених ст..177 КПК України, просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити з наступних підстав.
Так, згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, яке згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, офіційно не працює, не навчається, докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом в повному обсязі, у зв'язку з чим є ризики, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 392 КПК України, колегія суддів -
Продовжити строк дії обраного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеська установа виконання покарань-21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, на 2 місяці, тобто до 16.04.2019 року.
Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 15.02.2019 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3
15.02.2019