Справа №522/4015/17
Провадження №2/522/4169/19
12 лютого 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В. І.,
розглянувши у судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 65062, м.Одеса, пров.Аркадіївський, 9/1, кв.12) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про визнання права власності у порядку спадкування за законом,
У провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю Кравчук Т.С.
Ухвалою суду від 13.03.2017 року провадження у справі було відкрито.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.04.2018 року №1093/0/15-18 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв'язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді Кравчук Т.С. - Антонецького С.Л., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В.
Ухвалою суду від 30.05.2018 року її прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 03.09.2018 року.
Ухвалою суду від 03.09.2018 року по справі було закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.
У судові засідання, призначені на 20.11.2018 та 12.02.2019 року позивач та її представник не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.
Про розгляд справи на 20.11.2018 року представник позивача ОСОБА_5 був особисто обізнаний, про що свідчить розписка на а.с. 112, однак у судове засідання не зявився, 19.11.2018 року надав до суду заяву про відкладення, у зв'язку із зайнятістю як представник іншої особи.
Судова повістка на 12.02.2019 року на ім'я позивачки повернулася до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
До суду повернулась поштова кореспонденція, яка направлялась представнику позивача ОСОБА_5 за вказаною адресою, із відміткою про особисте отримання судової повістки.
Представник позивача у судове засідання 12.02.2019 року не з'явився, надав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи відкласти, оскільки він не є адвокатом та не має можливості брати участі у справі.
Відповідачі, а також їх представник ОСОБА_6 надали до суду заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача та просили розглянути вказану заяву у їх відсутність.
Суд, не вважає зазначені причини повторної неявки сторони позивача у справі поважними та такими, що підлягають задоволенню, а з урахуванням, що це друга неявка ОСОБА_1 та її представника у судове засідання, суд вважає за можливе задовольнити заяву з боку відповідачів та залишити позов без розгляду.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач, його представник не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).
Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у квітня 2018 року, представник позивача не цікавиться розглядом справи, ні позивач (ні його представник) не з'являються у судові засідання, не надавши докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.
Крім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.
Одночасно суд звертає увагу та те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( рішення у справі "ОСОБА_9 проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "ОСОБА_4 проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Отже, можливість сторони дізнатись про стан відомого їй судового провадження залежить від волевиявлення самої сторони, тобто має суб'єктивний характер.
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.
З огляду на те, що позивач двічі не з'явилися у судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за її відсутністю, був сповіщений про час та місце розгляду справи, з огляду на тривалі строки розгляду справи, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10-13, 43, 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 65062, м.Одеса, пров.Аркадіївський, 9/1, кв.12) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про визнання права власності у порядку спадкування за законом- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 12.02.2019 року
Суддя: Домусчі Л.В.
12.02.2019