Ухвала від 15.02.2019 по справі 527/336/19

Справа № 527/336/19

провадження № 1-кс/527/291/19

УХВАЛА

іменем України

15 лютого 2019 року слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання слідчого Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12019170140000092 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2019 до суду надійшло клопотання слідчого Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12019170140000092 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

У своєму клопотанні слідчий зазначила, щов період часу з початку січня 2019 року по 11.02.2019, невстановлена особа, таємно, шляхом вільного доступу в АДРЕСА_1 , викрала металеві ворота зеленого кольору, цим самим завдала власниці ОСОБА_5 матеріального збитку.

12.02.2019 даний факт зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170140000092, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

13 лютого 2019 року, до слідчого СВ Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 письмово звернувся житель с-ща Градизьк Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно надав для проведення огляду металеві ворота, пофарбовані фарбою зеленого кольору, які складались із двох ідентичних частин, при цьому пояснив, що вказані ворота придбав у місцевого жителя ОСОБА_7 за 500 гривень.

Після проведення огляду добровільно виданих ОСОБА_6 металевих воріт, вони були вилучені та передані під розписку про відповідальне зберігання ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 .

Посилаючись на те, що в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене під час огляду 13 лютого 2019 року майно є доказом вчинення кримінального правопорушення і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, слідчий просила накласти арешт на майно, вилучене 13 лютого 2019 року, а саме: металеві ворота, пофарбовані фарбою зеленого кольору, які складаються із двох ідентичних частин, вилучені після проведення огляду на підставі добровільної видачі у ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 ,шляхом заборони відчуження власнику, володільцю, чи іншим особам та користування вказаною річчю із залишенням їх на території місця проживання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_2 .

У судове засідання слідчий Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 не з'явилася, направила до суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити за її відсутності, клопотання підтримувала з підстав та обставин, викладених в ньому.

Володілець майна - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.

12 лютого 2019 року ОСОБА_8 звернулася до Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області із заявою про те, що в період часу з початку січня 2019 року по 11.02.2019, невстановлена особа, таємно, шляхом вільного доступу в АДРЕСА_1 , викрала металеві ворота зеленого кольору, про що було складено Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 2).

12 лютого 2019 року відомості по вказаному факту внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань, присвоєно номер кримінального провадження №12019170140000092 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (а.с.7).

Згідно письмової розписки від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видав працівникам поліції для огляду металеві ворота зеленого кольору, які придбав наприкінці січня у ОСОБА_7 (а.с. 3).

Згідно Протоколу огляду від 13 лютого 2019 року, слідчим проведено огляд добровільно виданих металевих пофарбованих фарбою зеленого кольору, які складались із двох ідентичних частин. Після огляду вказані ворота передано ОСОБА_6 на відповідальне зберігання (а.с.4,5).

Згідно постанови слідчого СВ Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 13 лютого 2019 року вилучені металеві ворота, пофарбовані фарбою зеленого кольору, вилучені на підставі добровільної видачі у ОСОБА_6 визнано та долучено як речовий доказ до кримінального провадження №12019170140000092 (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд зазначає наступне.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчим суддею встановлено, що вилучені в ході огляду 13 лютого 2019 року металеві ворота набули статусу тимчасово вилученого майна та визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК, має значення речових доказів у кримінальному правопорушенні та підлягатиме дослідженню, а тому незастосування арешту може призвести до його втрати чи пошкодження. Клопотання слідчого подане до суду у строк, визначений ч.5 ст. 171 КПК України. Слідчим доведено наявність обставин, викладених в ч.11 ст. 170 КПК України.

З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131,132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Глобинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12019170140000092 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 13 лютого 2019 року у ОСОБА_6 , а саме: металеві ворота, пофарбовані фарбою зеленого кольору, які складаються із двох ідентичних частин, вилучені після проведення огляду на підставі добровільної видачі у ОСОБА_6 в АДРЕСА_2 ,шляхом заборони відчуження власнику, володільцю, чи іншим особам та користування вказаною річчю із залишенням їх на території місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
79874059
Наступний документ
79874061
Інформація про рішення:
№ рішення: 79874060
№ справи: 527/336/19
Дата рішення: 15.02.2019
Дата публікації: 14.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка