13 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4631/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шулик Н.І.
та представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - Гонжак К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просив:
визнати протиправною відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що оформлена листом від 27.11.18 №9898/0/26-18;
зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,3470 га з кадастровим номером НОМЕР_2.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у власність земельної ділянки.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 51-55/. При цьому зазначив, що у спірних відносинах відповідач керувався приписами статті 118 Земельного кодексу України. Вказав, що обрана позивачем земельна ділянка відноситься до земель колективної власності, а тому у Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відсутні повноваження щодо розпорядження нею.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.18 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників.
28.01.19 у судовому засіданні було оголошено перерву для отримання судом заяви від представника позивача про зміну позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 13.02.19 (постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати) заяву представника позивача про зміну предмету позову повернуто без розгляду у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутністю доказів надіслання копії заяви іншим учасникам справи).
У судовому засіданні 13.02.19 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_3 29.10.18 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - 31.03.) /а.с. 67/. У заяві позивач повідомив, що право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності не використав. До заяви додав графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки /а.с. 68/.
Листом від 27.11.18 вих. №9898/0/26-18 відповідач повідомив заявника про те, що за інформацією відділу у Лубенському районі Головного управління Дежгеокадастру у Полтавській області зазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності, а відтак, у Головного управління відсутні правові підстави у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою /а.с. 69-70/.
Не погодившись з такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
За приписами частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Водночас статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа тощо.
Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи.
Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.16 №333 (надалі - Положення №333).
Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. А відповідно до підпункту 11 пункту 10 Положення №333 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.05 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
З урахуванням наведеного, рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки має бути оформлене розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.
Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на факт надіслання відповідачем заявнику листа від 27.11.18 вих. №9898/0/26-18, свідчить про те, що компетентний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Аналогічного висновку щодо застосування наведених вище норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 11.04.18 у справі №806/2208/17, що враховується судом в силу положень частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, з огляду на вищезазначене, вважає, що лист відповідача від 27.11.18 вих. №9898/0/26-18 у відповідь на заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за змістом та формою не може вважатися "рішенням про відмову" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Суд акцентує увагу на тому, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою у порядку, визначеному частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України, а не у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян". А тому, відповідне звернення має бути розглянуто з дотриманням вимог саме земельного законодавства, а не законодавства про звернення громадян.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача суд визнає зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
При цьому суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у пунктах 60-64 постанови від 17.12.18 у справі №509/4156/15-а, відповідно до яких згідно абзацом 3 частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу. Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов'язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17). Аналіз положень абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права. Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов'язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення. Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.
Стосовно тверджень відповідача про те, що обрана позивачем земельна ділянка відноситься до земель колективної власності, суд звертає увагу на таке.
За змістом статті 2 Закону України від 7.07.11 №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами ведеться Державний земельний кадастр.
У відповідності до частини першої статті 15 названого Закону, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).
При цьому, згідно з частиною першою статті 20 згаданого Закону, відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
Зі змісту наданого відповідачем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 8.01.19 № НВ-5308268632019 /а.с. 71-73/, суд встановив, що обрана позивачем земельна ділянка відноситься до земель державної власності.
А відтак, відповідач уповноважений на розпорядження відповідною земельною ділянкою в силу приписів частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, зважаючи на недоведеність правомірності тверджень відповідача про відсутність у нього повноважень на розпорядження обраною позивачем земельною ділянкою та з огляду на неприйняття Головним управлінням жодного з рішень (у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України) щодо порушеного питання, суд, керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та зобов'язати відповідача розглянути дане клопотання з урахуванням висновків суду.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 частково.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 3-4/.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що передумовою для звернення позивача до суду є протиправна бездіяльність відповідача у вирішенні його клопотання про надання дозволу на розробку землевпорядної документації, суд вважає за доцільне компенсувати судові витрати позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо розгляду клопотання адвоката ОСОБА_1, поданого в інтересах ОСОБА_3, від 23 жовтня 2018 року (вх. від 29 жовтня 2018 року №Щ-15692/0/25-18) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) розглянути клопотання адвоката ОСОБА_1, поданого в інтересах ОСОБА_3, від 23 жовтня 2018 року (вх. від 29 жовтня 2018 року №Щ-15692/0/25-18) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, за рахунок земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправної відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що оформлена листом від 27 листопада 2018 року №9898/0/26-18, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930; вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36038) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 18 лютого 2019 року.
Суддя О.О. Кукоба