Справа № 524/8735/18
Провадження №2/524/677/19
18.02.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У жовтні 2018 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач є йому дідусем.
З січня 2016 року відповідач ОСОБА_2 не проживає у АДРЕСА_1, тобто більше 2- х років, що підтверджується актом обстеження ТОВ «Житлорембудсервіс» від 19 жовтня 2018 року № 821 та можуть підтвердити свідки, які прийняли участь у складанні акту про не проживання, а також підписами його.
Просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням на підставі ст. 405 ЦК України.
Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року було відкрито провадження у справі, залучено учасників справи та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, про що надав письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, з позовом погодився.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно ст. 391 ЦК України власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом достовірно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі Договору дарування, посвідченого 11 березня 2008 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою І.Б., запис в реєстрі № 1131. Згідно з витягом Державного реєстру правочинів № 5571931 від 11.03.2008 року правочин № 2746641 зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно.
У згаданій квартирі є зареєстрованими ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, виданої ТОВ «Житлорембудсервіс» № 7656/32 від 19 жовтня 2018 року.
Відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позову та фактично визнала позов.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Відповідача ОСОБА_2 необхідно визнати таким, що втратив право користування житловим приміщення згідно ст. 405 ЦК України, оскільки не проживає у вказаному житловому приміщенні більше одного року.
Суд також врахував правовий висновок ВССУ викладений в ухвалі від 09 листопада 2017 року за № 598/1718/16-ц та правову позицію ВСУ у справі № 6-709цс16 від 16 листопада 2016 року. Зокрема, ч. 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України. Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство. Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що позивач не ставив вимогу та не наполягав на стягненні з відповідача на його користь коштів у повернення сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили у випадку неподання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: