Справа № 521/14027/18
Номер провадження:1-кс/521/71/19
14 лютого 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні, внесеного в ЄРДР за № 12018160470001346 від 18.04.2018 року, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Болградського району, с. Дмитрівка, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не офіційно працюючого різноробочим на будівельних майданчиках в м. Одесі, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
З клопотання слідчого вбачається, що 16.04.2018 року приблизно о 04 годині 30 хвилин ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою особою, знаходячись біля будинку № 12 по вул. Інглезі в м. Одесі визначивши об'єктом свого злочинного посягання, майно належне ОСОБА_6 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилось в нанесенні ОСОБА_4 та невстановленою особою декількох ударів руками по спині та голові ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_4 вирвав з рук ОСОБА_6 належну йому сумку, для прихованого носіння моделі «А-39» чорного кольору, вартістю 892 гривні 50 копійок, в середині якої знаходиться пістолет травматичної системи фірми «Форт 12РМ2», заводський номер НОМЕР_1 , вартістю 14 987 гривень, патрони до вище вказаного пістолета «Форт-Т» в кількості 24 шт., загальною вартістю 330 гривень, повер-банк фірми «Ксіомі», вартістю 750 гривень, мобільний телефон марки «Ксіомі Редмен 4 Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з сім-картами мобільних операторів «Лайф» № НОМЕР_4 та «Київстар» № НОМЕР_5 , інсуліновий шприц ручка фірми «Novopen-3», вартістю 1500 гривень, картридж інсуліну фірми «Актрапід», вартістю 40 гривень, брелок-пульт сигналізації дверей квартири ОСОБА_6 вартістю 182 гривні, шнур зарядка фірми «Remax», вартістю 260 гривень, навушники фірми «iPhone», вартістю 520 гривень, шнур зарядка «Xiaomi» вартістю 130 гривень, газовий балончик «Терен - 4М» вартістю 75 гривень, жовтий топаз «Цитрин» вартістю 1000 гривень, шкіряний гаманець фірми «Bailini», вартістю 400 гривень, пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи серії № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_6 , картку пам'яті від ноутбука, в корпусі синього кольору з особистими фотографіями ОСОБА_6 вартістю 200 гривень, картку стартового пакету мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_8 , водійське посвідчення категорії «В» серії НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mazda 323F» д.н. НОМЕР_10 серії НОМЕР_11 , закордонний паспорт серії НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_6 , посвідчення МВС на право носіння пістолета травматичної системи фірми «Форт 12 РМ» на ім'я ОСОБА_6 .
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 разом з невстановленою особою, з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 27 600 гривень.
За даним фактом Малиновським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області почато досудове розслідування, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2018 року внесені відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення за № 12018160470001346.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 , мотивуючи клопотання тим, що останній скоїв тяжкий злочин, а також у зв'язку з тим, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перебуваючи на свободі матиме можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу до підозрюваного ОСОБА_4 .
Захисник-адвокат в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважав, що ризиків передбачених ст. 177 КПК України не тільки не існує, однак і прокурором не надано жодних доказів на їх обґрунтування. Просив обрати більш м'який запобіжний захід у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 з урахуванням того факту, що останній не переховувався від органів досудового розслідування, жодного разу не викликався слідчим або прокурором у вказаному кримінальному провадженні, а також постійно тривалий час мешкає в м. Одесі. Окрім того, обставини викладені в клопотанні не відповідають фактичним обставин події, що ставить під сумнів обґрунтованість підозри.
Підозрюваний підтримав думку адвоката та також просив не обирати йому найбільш суворий запобіжний захід.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора та адвоката, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Разом з тим, в судовому засіданні підозрюваний пояснив, що жодних дій направлених на пограбування потерпілого він не здійснював, оскільки між ним та потерпілим відбувся конфлікт який переріс у обопільну бійку. Підставою конфлікту і бійки було те, що потерпілий знаходився у стані алкогольного сп'яніння та вийшов на автодорогу, в результаті чого ОСОБА_4 міг допустити на нього наїзд на своєму автотранспорті.
Докази надані в судовому засіданні стороною обвинувачення на думку слідчого судді дослідженні однобічно та поверхнево, без врахування правової позиції підозрюваного. Відповідно стороною захисту ставиться під сумнів обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .
Даючи оцінку ризикам, заявленим прокурором, слідчий суддя вважає, що дійсно існують певні ризики передбачені ст. 177 КПК України, однак вказані ризики не дають слідчому судді достатніх підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Вказані у клопотанні ризики на думку слідчого судді не доведені і не представлені в судовому засіданні належними доказами.
Так, прокурором в судовому засіданні не надано доказів того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити новий злочин. ОСОБА_4 не переховувався від органу досудового розслідування, оскільки матеріали кримінального провадження не містять навіть сповіщення останнього для явки до слідчого або прокурора для проведення жодної слідчої або процесуальної дії. Місце проживання ОСОБА_4 орган досудового розслідування не встановлював. Проведений обшук під час досудового розслідування у батьків підозрюваного не свідчить про бажання слідчого встановити місце знаходження ОСОБА_4 .
Окрім того, з моменту подій злочину, 16.04.2018 року до пред'явлення першої підозри - 26.08.2018 року пройшло майже чотири місяці, а до затримання ОСОБА_4 майже 10 (десять) місяців. За цей час ОСОБА_4 не тільки не переховувався від слідства, але й не здійснив жодних дій направлених щодо впливу на потерпілого та свідків по провадженню.
Очевидно, викликають обґрунтовані сумніви дії органу досудового розслідування, який повідомив про першу підозру ОСОБА_4 лише через чотири місці після події правопорушення, хоча особистість підозрюваного була встановлена фактично одразу. Відповідно існують обґрунтовані сумніви щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 за кваліфікацією ч. 2 ст. 186 КК України, з урахуванням показів останнього.
Щодо особистості підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 народився в Одеській області де і зареєстрований. Постійно, тривалий час проживає в АДРЕСА_2 (що фактично територіально знаходиться в м. Одесі). Має сім'ю, дружину, малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якими спільно проживає. Раніше не судимий. Відомостей про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності прокурором також не надано. Не офіційно працює на будівельних майданчиках в м. Одесі і таким чином забезпечує себе та свою сім'ю матеріально. В теперішній час він бажає повністю з'ясувати всі обставини по провадженню.
Слідчий суддя вважає, що викладені обставини, свідчать про механічно складене клопотання про застосування найсуворішого запобіжного заходу, тільки в зв'язку з тяжкістю кваліфікації дій підозрюваного. Будь-яких доказів ризиків, які б свідчили про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу до підозрюваного в судовому засіданні не встановлено та прокурор не надано. Відповідно прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 94 Рішення ЄСПЛ у справі «Пирузян проти Вірменії» скарга № 33376/07 Постанова від 26.06.2012 року, не викликає сумнівів, що особа має бути звільнена, якщо держава не може продемонструвати, що існують вагомі підстави залишити особу під вартою: 1)небезпека втечі; 2)тиск на свідків; 3)запобігання вчиненню злочину; 4)підтримка громадського порядку.
Відповідно до п. 95 вказаного рішення ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, не може бути підставою для обґрунтування твердження про можливу втечу цієї особи.
З доводів прокурора можливо зрозуміти, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в його розумінні є фактично покаранням, яке особа повинна понести за свої незаконні дії вже сьогодні. Але є очевидним, що будь-які вказані доводи є порушенням презумпції невинуватості особи.
Так у рішенні у справі “Ноймайстер проти Австрії” ЄСПЛ зазначає, що обмеження строку запобіжного ув'язнення тісно пов'язане з презумпцією невинуватості - таке позбавлення свободи не повинно перетворитися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.
У рішенні ЄСПЛ у справі “Москаленко проти України” № 50264/08 від 17.04.2014 року, п. 36 Суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою. Пункт 37 вказаного Рішення зазначає, щодо ризику того, що заявник переховуватиметься від слідства і суду та примушуватиме свідків давати неправдиві показання Суд зазначає, що у своїх рішеннях про тримання заявника під вартою чи продовження тримання під вартою, органи державної влади не вказали жодних конкретних причин, на підставі яких вони дійшли такого висновку.
Таким чином, є очевидним, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не буде відповідати не тільки обставинам вказаного кримінального провадження але й загальним засадам справедливості та розумності по відношенню до підозрюваної особи. Можливий в подальшому суворий вирок по відношенню до ОСОБА_4 жодним чином не може слугувати підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи відсутність доказів ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду підозрюваного, незаконного впливу на потерпілого та свідків, знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, а також враховуючи викладені в ухвалі обставини, слідчий суддя вважає, що підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу - не має.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 необхідно обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною підозрюваному залишати житло у певний період доби, а також з покладенням на підозрюваного певних процесуальних обов'язків, який на думку слідчого судді буде достатній для належної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яка хоча і поставлена під сумнів, однак не спростована у змагальній процедурі, а також наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим (за вказане кримінальне правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років), вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків (тривалий час зареєстрований та проживає в Одеській області, має сім'ю, дитину), майновий стан підозрюваного (не офіційно працює будівельником), раніше не судимий.
Слідчий суддя при застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту враховує обставини викладені підозрюваним, щодо обставин правопорушення, поведінку підозрюваного, його особистість.
Керуючись ст. ст. 132, 178, 183, 194, 196 КПК України, Слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 - у певний період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Роз'яснити підозрюваному його обов'язок, щодо заборони залишати вказане житло у період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки строком на 60 (шістдесят) днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає /Одеська область/, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4)утримуватись від особистого спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників Малиновського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 14.02.2019 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 15.04.2019 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1