Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
18 лютого 2019 р. Справа № 520/1047/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові заяву ТОВ «Сіті Центр» про поновлення строку на звернення до суду б/н від 15.02.2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті-Центр" до Харківської обласної державної адміністрації про скасування рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Центр", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної державної адміністрації, в якому просить суд скасувати рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 61 від 25.01.1972 р. в частині включення до переліку пам'яток історії місцевого значення будинку, де в березні 1919 р. відбувся ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад, що прийняв першу Конституцію УРСР, за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Благовіщенська, будинок 28.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 р. зазначена позовна заява була залишена без руху через пропуск строку звернення до адміністративного суду та зобов'язано позивача додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 року про залишення позовної заяви без руху ТОВ "Сіті Центр", серед іншого, було подано заяву про поновлення строку на звернення до суду б/н від 15.02.2019 р.
Свою заяву позивач мотивує тим, що пропуск встановлено строку звернення до суду відбувся з поважних причин, позаяк про спірне рішення він дізнався лише 01.11.2018 року з листа управління містобудування та архітектури виконкому Харківської міської ради від 25.10.2018 року № 8109/0/27-18.
Розглянувши заяву ТОВ «Сіті Центр» про поновлення строку на звернення до суду б/н від 15.02.2019 р. по суті суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником нежитлових будівель у м. Харкові, вул. К. Маркса, 28 на підставі договору купівлі-продажу р. № 32, від 01.10.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Швидкіною О.О. та акту № 3118-К прийому передачі від 18.02.2005 року, що підтверджується копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 121326341 від 20.04.2018 року, сформованої через веб-сайт Товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2».
Листом від 12.07.2005 року за № 01-21/1363 директору ТОВ «Сіті Центр» ОСОБА_2 Управління містобудування та архітектури ХОДА було повідомлено про те, що розпорядженням облдержадміністрації від 12.07.2005 року № 323 вилучено зі списку памяток архітектури як таку, що втратила автентичність, будівлю колишнього цирку «Мусурі» по вул. К. Маркса, 28 (охор. № 364), що належить ТОВ «Сіті Центр» на праві приватної власності.
У відповідь на листи ТОВ «Сіті Центр» № 6 від 27.09.2018 року та № 8 від 02.10.2018 року управління містобудування та архітектури виконкому Харківської міської ради листом від 25.10.2018 року № 8109/0/27-18 повідомило про те, що будинок, де в березні 1919 р. відбувся ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад, що прийняв першу Конституцію УРСР, за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Благовіщенська, 28, як пам'ятка історії місцевого значення обліковується на підставі рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 61 від 25.01.1972 р. і подальший розгляд питання можливе лише після надання інформації відповідного органу охорони культурної спадщини щодо віднесення (не віднесення) вищевказаних будівель до пам'ятки та можливості знесення.
Повертаючи позовну заяву суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тут йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Водночас, позивачем в заяві не наведено жодної об'єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду з 2005 року, а обставини, вказані позивачем в позовній заяві та заяві про поновлення строку, на думку суду не є непереборними та поважними.
Враховуючи те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін, то оцінюючи обставини, на які позивач посилається у заяві від 15.02.2018 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАСУ якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 248, 294Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Центр" до Харківської обласної державної адміністрації про скасування рішення - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали складений 18.02.2019 р.
Суддя Бадюков Ю.В.