про відмову у встановленні контролю за виконанням судових рішень
18 лютого 2019 року м. Київ № 810/4632/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 810/4632/18 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за період з січня 2016 р. по липень 2018 р.;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу заборгованість з пенсії за період з січня 2016 р. по липень 2018 р. з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000 грн;
- зобов'язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду відповідно до вимог ст. 382 КАС України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 р. в цій адміністративній справі позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ - 37838060) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) заборгованості з пенсії за період з березня 2016 р. по липень 2018 р.;
- зобов'язано Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ - 37838060) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) заборгованість з пенсії за період з березня 2016 р. по липень 2018 р.;
- допущено до негайного виконання судове рішення в частині виплати пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) у межах суми стягнення пенсії за один місяць;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
15 лютого 2019 р. до суду надійшло клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі відповідають також і положення п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту "ґ" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
При вирішенні поданої заяви суд звертає увагу на те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.
Суд також наголошує, що наведене є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.
Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2018 р. у справі №807/2358/15 (адміністративне провадження №К/9901/45276/18).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що до поданого клопотання не надано доказів того, що відповідач відмовився виконати рішення суду добровільно, що позивачем вживалися заходи щодо отримання виконавчого листа та подання документів для відкриття виконавчого провадження для забезпечення примусового виконання рішення суду.
Також, суд звертає увагу на те, що під час прийняття рішення по цій справі, судом вирішувалося клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у відповідності до ст. 382 КАС України. Оскільки у суду були відсутні підстави вважати, що це судове рішення не буде виконуватися, то суд відмовив у задоволенні клопотання позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
За таких обставин, оскільки рішенням від 13 грудня 2018 р. у справі №810/4632/18 судом було вирішено питання щодо встановлення судового контролю за виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідачів надати звіт про виконання судового рішення, суд на вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 810/4632/18 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Журавель В.О.