_________________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 520/8427/18
Провадження № 2-а/520/30/19
11.02.2019 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Шпак К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення витрат та моральної шкоди, суд -
19.06.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яким просила визнати незаконним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 18.08.2017 року, складений Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради; визнати незаконною та скасувати постанову № 414/17 від 29.08.2017 року про адміністративне правопорушення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради; стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на її користь сплачений штраф у розмірі 10200,00 гривень, витрати на виконання виконавчого провадження у сумі 201,00 гривень, виконавчого збору у сумі 1020,00 гривень, моральну шкоду у сумі 10000,00 гривень та витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 гривень.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року справа за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення витрат та моральної шкоди передана на розгляду Київському районному суду м.Одеси.
Відповідно до автоматизованого розподілу судових справ 05.07.2018 року справа № 520/8427/18 була розподілена судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 09.07.2018 року було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення витрат та моральної шкоди.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог адміністративного законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву або заперечень.
Представником позивача ОСОБА_3 позовні вимоги були уточнені, зокрема вона просила визнати дії Головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5, заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 протиправними щодо складання припису від 18.08.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, щодо складання протоколу від 18.08.2017 про адміністративне порушення, щодо складання Постанови № 414/17 від 29.08.2017 про адміністративне порушення стосовно ОСОБА_1 та скасувати вищевказані документи. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті держмита у сумі 704,80 гривень, сплачений на користь Управління ДАБК ОМР штраф у розмірі 10 200,00 грн., витрати на проведення виконавчих дій у сумі 201,00 грн.,виконавчий збір у сумі 1020,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
До судових засідань представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 з'являлась, надавала пояснення та уточнила позовні вимоги, проте до судового засідання 11.02.2019 року не з'явилась, надала через канцелярію суду заяву, якою уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, справу розглянути за її відсутності.
Представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Охотник О.А. до судового засідання з'явилась, надала відзив на адміністративний позов та пояснення, якими просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Згідно вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, в межах позовних вимог.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.08.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статей 254,255 та 256 КУпАП. В даному протоколі зазначено, що під час виїзду на місце 07.08.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 розпочато виконання підготовчих робот з будівництва прибудови до квартири № 40, а саме: проведені земельні роботи з риттям траншеї під фундамент та встановлення дерев'яної опалубки /фотофіксація додана до матеріалів справи/а.с.12//
В протоколі зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу № 5-1562 від 10.06.2005 року, зареєстрованому Третьою Одеською державною нотаріальною конторою, квартира № 40 загальної площею 65.4кв.м. знаходиться у приватній спільно частковій власності: 1/3 у гр. ОСОБА_8, 1/3 у гр. ОСОБА_1, 1/3 у гр. ОСОБА_9, що розташована на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відомостей щодо права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розпочаті підготовчі роботи на прибудинковій території житлового будинку відсутні /а.с.13/
Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт та введення об'єкту до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1
Протоколом встановлено, що за результатами проведеної перевірки співвласницею кв.40 ОСОБА_1 виконуються підготовчі роботи з будівництва прибудови до квартири № 40 на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, п.13 Постанови Кабінету Міністрів України № 466, відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.3 ст.96 КУпАП.
В протоколі вказано, що його було складено в присутності ОСОБА_8, чоловіка позивачки, а також вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відбудеться 29 серпня 2017 року о 11.00 годин. В кінці протоколу є відмітка про те, що особа від отримання відмовилась, укрпошта 19.08.2017 року № 6500905403111/а.с.12-14/.
18.08.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 також було складено Акт № 000729 за результатами позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. В кінці акту зроблена примітка, що особа від отримання акту відмовилась /а.с.15-24/.
18.08.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 було надано припис ОСОБА_1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт. В припису зазначено про те, що позивач повинна зупинити підготовчі будівельні роботи з 18.08.2017 року або отримати право на виконання підготовчих будівельних робіт у термін до 18.10.2017 року та про виконання припису позивач повинна повідомити Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до 18 жовтня 2017 року. В кінці припису є відмітка про те, що особа відмовилась від отримання, укрпошта 19.08.2017 року./а.с.30-31/.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за № 414/17 від 29.08.2017 року, складеної на підставі акту, протоколу та припису від 18.08.2017 року, заступником начальника Управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 визнано ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 гривень. У разі несплати штрафу в строк до 08.09.2017 року постанова надсилається до виконавчої служби та з порушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 10200 грн. В кінці постанові є відмітка, що копію постанови надіслано поштою 30.08.2017 року № 6500905403111/а.с.10-11/.
04.12.2017 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надіслало листа щодо примусового виконання постанови на адресу Другого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому вказано, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк штраф добровільно не сплатила, тому просять примусово стягнути штраф у подвійному розмірі./а.с.29/
Постановою ВП № 55345688 від 11.12.2017 року старшого державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10 відкрито виконавче провадження та оголошено про розшук майна належного ОСОБА_1 на праві приватної власності/а.с.26/.
Із пояснень представника позивача вбачається, що ОСОБА_1 станом на день складання акту позапланової перевірки, протоколу та винесення постанови не була замовником будівництва та не виконувала будівельних робіт. Працівники Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради належним чином не повідомили позивачку про складання акту, припису, протоколу та постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладенню штрафа, тому вона була позбавлена можливості надати свої пояснення і заперечення, скористатись правовою допомогою.
Представник позивача зазначає, що в червні 2018 року чоловік позивачки ОСОБА_8 рухався на автомобілі НОМЕР_1, який належить позивачці на праві власності, його було зупинено працівниками поліції на трасі Одеса-Миколаїв та повідомлено про направлення машини на штраф майданчик, оскільки автомобіль знаходиться у розшуку з приводу знаходження на виконанні постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за № 414/17 від 29.08.2017 року. Дана обставина змусила позивачку сплатити штраф у сумі 10200 грн., виконавчий збір у сумі 1020 грн. та витрати на виконавче провадження у розмірі 201 грн.
В матеріалах справи є відповідь КП ЖКС «Чорноморський» від 11 09.2018 року, з якої вбачається, що мастером участка № 1 КП ЖКС «Чорноморський» 11.07.2017 року при перевірки прибудинкової території житлового будинку 81/2 по вул.Ак.Вільямса у м.Одесі було встановлено, що власником квартири № 40 ОСОБА_8 розпочато розширення балкону на 1 поверсі без відповідних дозвільних документів. У подальшому зібрані матеріали адміністративної справи були передані на розгляд адміністративної комісії Київської районної адміністрації/а.с.109/
Відповідно до протоколу № 003219 від 11.07.2017 року, складеного мастером КП ЖКС «Чорноморський», ОСОБА_8 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 1700 грн., який із пояснень представника позивача ОСОБА_8 сплатив у повному обсязі. Після чого мастером ЖКС було надано довідку про те, що будь-які дії по розширенню балкону не проводяться /а.с.138/.
Представник позивача вказує, що після вказаних подій та у зв'язку з необхідністю лікування сім'я ОСОБА_8 07.08.2017 року на автомобілі виїхали у Львівську область з метою проходження санаторно-курортного лікування. На підтвердження виїзду з м.Одеси та знаходження на лікуванні суду було надані документи, зокрема санаторно-курортна книжка, з якої вбачається, що позивач та її чоловік ОСОБА_8 в період з 08.08.2017 року по 19.08.2017 року проходили санаторно-курортне лікування у санаторії «Стожари» смт. Східниця у Львівській області/а.с.115-119/.
Згідно наданих представником позивача доказів, вбачається, що ОСОБА_1 про порушення своїх прав дізналась лише 11.06.2018 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, відкритого на виконання Постанови Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 414/17 від 29.08.2017 року, про що свідчать заяви та розписка позивача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження/а.с.27-28/. Крім того, она письмово звернулась до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з заявою про надання копії документів з приводу притягнення її до адміністративної відповідальності./а.с.32/.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1. про проведення позапланової перевірки щодо неї, як того вимагають норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. N 553, копія повідомлення опис поштової кореспонденції не представлені, відповідні докази суду не надані. Отже, відповідачем порушено наведені норми порядку та посадовою особою Управління обов'язку щодо пред'явлення документів на перевірку перед початком її проведення не виконано, у зв'язку з чим факт проведення перевірки не є доведеним.
Суд критично ставиться до доводів предстаника відповідача у відзиву відносно того, що позивачу належним чином у встановлений законом строк направлялись протокол та постанова, оскільки з роздруківки поштових відстежень вбачається, що відправлення не було вручено та повернуто за зворотною адресою та вручено на почтовому відділенні відповідача № 65009./а.с.82,88/.
З тексту оскаржуваної постанови № 414/17 вбачається, що ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки відмітка про одержання постанови особисто позивачкою відсутня.
Із досліджених у судовому засіданні акту, припису та протоколу, складених щодо ОСОБА_1 вбачається, що дані документи не містять відомості про присутність позивачки під час проведення перевірки на об'єкті реконструкції, проте в протоколі зазначено, що був присутній чоловік позивачки ОСОБА_8, однак дані документи перевірки не містять особистого підпису позивачки або її чоловіка. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні підтвердила факт того, що чоловік позивачки ОСОБА_8 дійсно не був присутнім при складанні протоколу, але повідомлявся.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів (акту, пояснень свідків), які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1. від підписання складених в момент перевірки документів свідчить про недоведеність відповідачем по справі присутності позивача в момент перевірки.
У зв'язку з викладеним, відповідач в порушення вимог ч. 2ст. 71 КАС України не довів законність своїх дій щодо проведення перевірки та складені за результатом проведення перевірки процесуальні документи - припис, протокол та постанова не є належними та допустимими доказами по справі.
Таким чином, є недоведеним з яких підстав виходив головний спеціаліст інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5 при складанні акту, припису та протоколу, а в подальшому і заступник начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 при винесені постанови № 413/17 відносно того, що саме гр.ОСОБА_1 є замовником будівництва, та виконувала будь-які підготовчі будівельні роботи, чим порушила вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Судом встановлено, що на момент перевірки в період з 08.08.2017 року по 19.08.2017 року позивач та її чоловік були відсутні у м.Одесі, будь-які будівельні роботи не проводили, в припису від 18.08.2017 року позивачу встановлено строк про припинення робіт до 18.10.2018 року, однак відповідач не дотримавшись строку одночасно приймає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за початок робіт по розширенню балкону до квартири від 29.08.2017 року, та направляє 04.12.2017 року вказану постанову до виконавчої служби для виконання, незважаючи на те, що усі дії відповідача щодо складання припису, протоколу та постанови були здійснені без присутності позивачки, з порушенням її прав, крім того, чоловік позивачки двічі - 11.07.2017 року був притягнутий до адміністративної відповідальності Київською районною адміністрацією за початок робіт по розширенню балкону до квартири, сплатив штраф та припинив будь-які роботи з 11.07.2017 року, але повторно 29 серпня 2017 року на підставі протоколу, припису та акту перевірки, заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96 КУпАП за теж саме правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 гривень.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553_затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).
Відповідно до п. 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки: посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно із пунктом 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Аналізуючи положення Порядку відповідач, Управління державного архітектурно-будівельного контролю, призначило та провело позапланову перевірку, всупереч чинному законодавству. Відповідачем порушене гарантоване право позивача бути присутнім при здійсненні такої перевірки та надати свої пояснення щодо виявлених порушень і подавати документи, які вимагаються.
Відповідно до п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу, (п. 6 Порядку). Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.(п.7 Порядку). Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. (абз. 11 п. 7 Порядку).
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідні положення також закріплені в розділі «Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка затверджена постановою КМУ від 06.04.1995 за № 244.
Отже, аналізуючи дані норми законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивач мав право підписати або відмовитися від підписання останнього, надавати пояснення.
Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її' сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідна стаття кореспондується з п.17 Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка затверджена постановою КМУ від 06.04.1995 за № 244, де вказується, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справ. Пунктом 18 вищевказаного порядку визначено, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа), при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд при розгляді адміністративного позову про визнання протиправним та скасування припису, протоколу та постанови про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Суд приходить до висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови органом державного архітектурно-будівельного контролю не було дотримано вимог законодавства, порушено право позивача бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки за результатами перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю.
За приписами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах, про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 сплаченого на користь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради штрафу у розмірі 10 200,00 грн., витрати на проведення виконавчих дій у сумі 201,00 грн., виконавчий збір у сумі 1020,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. Проте суд, зауважує, що вказані питання процесуально вирішуються в іншому порядку, застосовуються норми глави 82 ЦК України та норми Закону України «Про виконавче провадження», оскільки штрафи надходять до місцевого бюджету, а виконавчі збори до Державного бюджету. Крім того, вимоги про стягнення моральної шкоди саме у розмірі 10000 грн. не підтверджено належними та допустими доказами, та не притягнуті до участі у справі усі зацікавлені особи, тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, в частині визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, решта позовних вимог є передчасною або недоведеною належними доказами по справі.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом,звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно наявного в матеріалах справи оригіналу квитанції, позивачем понесено витрати у розмірі 704,80 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 77, 122, 245-247, 251, 293 КАС України, ст.ст. 287-289 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дії Головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_5, заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 протиправними щодо складання припису від 18.08.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, щодо складання протоколу від 18.08.2017 про адміністративне порушення, щодо складання Постанови № 414/17 від 29.08.2017 про адміністративне порушення стосовно ОСОБА_1 та їх скасування, стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті держмита у сумі 704,80 гривень, штрафу у розмірі 10 200,00 грн., витрат на проведення виконавчих дій у сумі 201,00 грн., виконавчий збір у сумі 1020,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 414/17 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 29.08.2017 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради /(код ЄДРПОУ 40199728, 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) на користь ОСОБА_1 /(ІПН НОМЕР_2,прож. за адресою: АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 704, 80 гривень.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2019 року.
Суддя Гниличенко М. В.