Справа № 368/1400/18
2/368/108/19
"18" лютого 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.
при секретарі Назаренко А.І.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кагарлик в загальному позовному провадженні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, -
встановив:
03 жовтня 2018 року до Кагарлицького районного суду Київської області звернулася ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.
08 жовтня 2018 року провадження по даній справі було відкрито та вирішено питання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
Ні позивач ОСОБА_2, ні її представник адвокат ОСОБА_5 двічі повторно не з'явився в судові засідання, а саме: на 28.01.2019 р. та 18.02.2019 р., про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписки про отримання судових повісток, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи суду не надали, а тому вважається таким, що не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Суд, вислухавши представника відповідача адвоката ОСОБА_1 та ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 слід залишити без розгляду з наступних підстав.
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, суд вважає, що стороною позивача неналежно здійснюються його процесуальні права і виконуються процесуальні обов'язки, що виражається у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви.
Ні позивач, ні її представник двічі повторно не з'явився в судові засідання на 21.01.2019 р. та 18.02.2019 р., про дату та час слухання справи були повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписки про отримання судових повісток, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи суду не надали, а тому вважаються таким, що не з'явилися у судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні положення має п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, згідно якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Це право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені витрачати свій час та кошти для захисту проти вимог позивача у суді.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізовуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_5 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Тому, у зв'язку з наведеним положення п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Зважаючи на викладене та те, що справа у провадженні суду перебуває значний час, а позивач зловживає своїми процесуальними правами, суд вважає за можливе на підставі статті 257 Цивільного процесуального кодексу України залишити позовну заяву без розгляду, оскільки представник позивача повторно не з'явився в судове засідання.
До такого висновку прийшов Вищий Спеціалізований Суд з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі № 6-24063 ск 15 (ухвала від 31.08.2015 року), який зазначив, що причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України) направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.
Відповідно до частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, ухвалою суду від 05 жовтня 2018 року вжито заходи забезпечення позову, а саме : заборонено приватному нотаріусу Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області - ОСОБА_6, вчиняти дії щодо оформлення спадщини та видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, який помер 05.04.2018 р. (спадкова справа за номером у Спадковому реєстрі №62344752) ОСОБА_3 до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
Відповідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Відповідно п. 10 постанови Верховного Суду України від 22 грудня 2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» із змінами, внесеними згідно Постанови Верховного Суду України за № 2 від 12 червня 2009 року, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Враховуючи вищевикладене, та те, що позов залишено без розгляду, суд вважає за необхідне скасувати раніше застосований захід забезпечення позову.
На підставі ст. ст. 257, 258-261 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_2 право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року, якою заборонено приватному нотаріусу Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області - ОСОБА_6, вчиняти дії щодо оформлення спадщини та видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, який помер 05.04.2018 р. (спадкова справа за номером у Спадковому реєстрі №62344752) ОСОБА_3.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Кагарлицького районного суду Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 18.02.2019 р.
Суддя І.І. Шевченко