Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 лютого 2019 р. № 520/1049/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування повідомлення, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому, з підстав протиправності рішення, просив суд скасувати повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Башілова В.О. №38837-33-18/21 від 15.01.2019 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1, як стягувачу, без прийняття до виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Башілова В.О. №38837-33-18/21 від 15.01.2019 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1, як стягувачу, без прийняття до виконання, на думку позивача, є незаконним.
Відповідач, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позовача.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі №2040/6198/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Управління соціального за хисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області та Міністерство соціальної політики України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за Рішенням Європейського Суду з Прав Людини від 31.07.2014 у справі Штефан та ін. проти України щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013 на виконання Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі №2002 /2-а-464/11 суму індексованого доходу та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати соціальних виплат, а саме: компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за період із грудня 2010 року по 1 травня 2016 року на виплачену суму 38204 грн.26 коп. - відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з по рушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
З програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі № 2040/6198/18 набрало законної сили 09.11.2018 року. Позивачу направлено виконавчі листи по справі № 2040/6198/18.
Позивач звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, боржником в якому зазначено Міністерство соціальної політики України.
ОСОБА_1 отримав повідомлення про повернення документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.01.2019 року, складене головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О., яке прийняте з посиланням на приписи ч.1, ч.2, п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачено, що у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка його видала, визначається, в якій частині необхідно виконати рішення, а також передбачені наслідки недотримання вимог до виконавчого документу.
Позивач, вважаючи вищевказане повідомлення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для повернення позивачу виконавчого листа по справі № 2040/6198/18, в якому боржником зазначено Міністерство соціальної політики України, без прийняття до виконання слугував висновок відповідача, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: в ньому не зазначено прізвища, ім'я, по-батькові, посада особи, що видала виконавчий документ та не зазначено в яких частинах мають виконувати рішення боржники.
За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі №2040/6198/18 набрало законної сили 09.11.2018 року.
Відповідно до ч.1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 3 ст. 373 КАС України виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
З аналізу вказаних норм вбачається, що виконавчий лист за судовим рішенням в адміністративних справах видається відповідним судом, а не посадовою особою.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 4 Закону України № 1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документу, а саме частиною 1 передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Отже, частиною 1 статті 4 Закону України № 1404-VIII фактично визначено зміст реквізитів виконавчого документу.
При цьому, приписи пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 1404-VIII щодо зазначення у виконавчому документі назви і дати видачі документа, найменування органу, прізвища, ім'я, по батькові та посади посадової особи, яка його видала, містять загальні вимоги до всіх видів виконавчих документів - як тих, які видаються уповноваженими органами, так і тих, які видаються уповноваженими на те посадовими особами.
Відповідно, у разі видання виконавчого документу органом - зазначається його найменування, а в разі видання посадовою особою - її прізвище, ім'я, по батькові та посада.
Отже, виконавчий лист по адміністративній справі видається судом, то в ньому зазначається найменування відповідного суду, який його видав.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України № 1404-VIII виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Позивачем надано до суду копію виконавчого листа по справі № 2040/6198/18, який підписаний суддею, який розглянув дану справу та помічником судді (секретарем) з зазначенням їх прізвищ та ініціалів, скріплений печаткою суду.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 1404-VIII у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Судом встановлено, що у виконавчому листі по справі № 2040/6198/18 та у самому оскаржуваному рішенні, в якості боржника зазначено Міністерство соціальної політики України. Також, встановлено, що як у виконавчому листі, так і в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі №2040/6198/18, зазначено зокрема - «зобов'язати Міністерство соціальної політики України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за Рішенням Європейського Суду з Прав Людини від 31.07.2014 у справі Штефан та ін. проти України щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013 на виконання Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі №2002 /2-а-464/11 суму індексованого доходу та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати соціальних виплат, а саме: компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за період із грудня 2010 року по 1 травня 2016 року на виплачену суму 38204 грн.26 коп. - відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з по рушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159».
Враховуючи наведені норми КАС України, Закону України "Про виконавче провадження" та встановлені обставини щодо змісту виконавчого листа, суд приходить до висновку, що складання та підписання виконавчого листа відбулось у повній відповідності з вимогами закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання ґрунтується на неправильному тлумаченні та розумінні приписів ст. 4 Закону № 1404-VIII, а тому є протиправним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про скасувати повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Башілова В.О. №38837-33-18/21 від 15.01.2019 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1, як стягувачу, без прийняття до виконання.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001 м.Київ, вул. Городецького, 13) про скасування повідомлення - задовольнити.
Скасувати повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Башілова В.О. №38837-33-18/21 від 15.01.2019 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1, як стягувачу, без прийняття до виконання.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.