Справа № 367/9216/18
Провадження по справі № 1-кп/367/123/2019
18 лютого 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальне провадженні по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фергана Республіки Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистану, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
27.05.2013 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. ст.15 ч.2, 289 ч.2, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки;
20.07.2015 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 29.01.2018 року замінено не відбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі строком на 2 роки 4 місяці 10 днів;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
встановив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт щодо скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України з угодою про визнання винуватості від 19.12.2018 року.
Так, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим 20.07.2015 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, 29.01.2018 року на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира згідно ст. 82 КК України не відбуту частину покарання замінено на 2 роки 4 місяці 10 днів обмеження волі, маючи не зняту та непогашену судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
ОСОБА_5 13.09.2018 року приблизно о 18 год. 00 хв. (точний час не встановлений), повертаючись з місця роботи ТОВ «VemaKids» за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 9, до Державної установи «ІВЦ № 132», за територією підприємства, що прилягає до міського парку по вул. Стельмаха в м. Ірпінь Київської області, виявив рослину коноплі. Впевнившись, що виявлена ним речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маючи умисел на незаконне його придбання та зберігання, без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, зірвав листя рослин роду коноплі та помістив їх у поліетиленовий пакунок. Таким чином, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину становить 5,70 г. для власного вживання без мети збуту.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 достовірно розуміючи, що придбане ним є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, помістив вказаний поліетиленовий пакетик зі вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 5,70 г. до правої кишені штанів в які був одягнений, таким чином, почав незаконно зберігати його при собі для власного вживання без мети збуту.
Цього ж дня, приблизно о 18 год. 50 хв. у ОСОБА_5 в ході перевірки засуджених, які поверталися з місць роботи, працівниками Державної установи «ІВЦ № 132» було виявлено один поліетиленовий пакунок із особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, які (працівники установи) в подальшому викликали працівників поліції.
Сторони узгодили покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі, та на підставі ст.ст. 71, 72 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2015 року, призначити остаточну міру покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушеннята просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому додав, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, вид та міру покарання, яка буде застосовано до нього у разі затвердження угоди.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди та просив її затвердити.
Захисник також просив затвердити угоду.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у ОСОБА_5 повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов до висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Так, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що винні дії ОСОБА_5 віднесено до суспільно-небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як умисні протиправні дії, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.
Суд вважає таку кваліфікацію дій ОСОБА_5 правильною, оскільки він незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому укладення угоди між прокурором та обвинуваченим з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, і за своїм змістом вона відповідає вимогам статті 472 вказаного Кодексу, в тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Судом, відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснено ОСОБА_5 його процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, а також роз'яснено вичерпні підстави оскарження вироку суду.
Понесені по провадженню судові витрати суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок обвинуваченого. Цивільний позов по провадженню не заявлявся.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили суд не обирає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 373, 374, 474, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 19.12.2018 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Оболонського районного м. Києва від 20.07.2015 року (з врахуванням ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 29.01.2018 р., остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Речові докази по провадженню: зелену рослинну масу схожу на рослини конопель, передані на зберігання в камеру схову Ірпінського ВП ГУНП України в Київській області - знищити.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави за проведення судово - хімічної експертизи 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили суд не обирає.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного взяття під варту.
На вирок до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з визначених ст.ст. 394, 473 КПК України підстав.
Суддя: ОСОБА_1