про відмову у забезпеченні позову
18 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/654/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про забезпечення позову у справі № 360/654/19 за позовом приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
15 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - позивач) до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати бездіяльність старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Міністерства юстиції України М.В. Кольченко у зведеному виконавчому провадженні від 16.06.2017 № 54158210 щодо незамовлення рецензування звітів про оцінку майна від 05.12.2018, якими встановлена ринкова вартість земельної ділянки площею 15134 кв. м під будівлею Палацу культури хіміків з господарськими побудовами за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 37, у розмірі 1148200,00 грн, та ринкова вартість будівлі Палацу культури хіміків з господарськими побудовами за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 37, у розмірі 4074000,00 грн, протиправною та зобов'язати замовити рецензування вказаних звітів про оцінку майна.
Також 15 лютого 2019 року від приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до суду надійшла заява про забезпечення вказаного позову шляхом заборони відповідачу та посадовим особам Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області вчиняти певні дії, а саме: передавати на реалізацію земельну ділянку площею 15134 кв. м під будівлею Палацу культури хіміків з господарськими побудовами за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 37 (вул. Леніна, 37), за ціною, визначеною згідно звіту про оцінку майна від 05.12.2018 в розмірі 1148200,00 грн, та будівлю Палацу культури хіміків з господарськими побудовами за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 37 (вул. Леніна, 37), за ціною, визначеною згідно звіту про оцінку майна від 05.12.2018 в розмірі 4074000,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначено таке.
15.02.2019 позивачем подана позовна заява про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Міністерства юстиції України Кольченко М.В. у зведеному виконавчому провадженні від 16.06.2017 № 54158210 щодо не замовлення рецензування звітів про оцінку майна від 05.12.2018 протиправною та зобов'язання замовити рецензування звітів.
Заявник вважає, що викладені в позовній заяві обставини дають підстави вважати, що ознаки протиправності дій старшого державного виконавця є очевидними.
Статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Проте, в порушення положень вказаних норм чинного законодавства старший державний виконавець, як замовник оцінки, не забезпечив доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, суб'єкт оціночної діяльності виконав оцінку майна без належного ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Також позивач посилається, що в порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» відповідач прийняв звіти про оцінку майна від 05.12.2018, про що свідчить направлення позивачу повідомлення про визначення вартості майна від 12.12.2018 № 36645, без рецензування.
Про відсутність рецензії представник позивача дізнався 14.02.2019, коли ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження.
На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист позивача від протиправних дій старшого державного виконавця, а в разі передачі вказаного майна на реалізацію, його буде відчужено за значно меншою вартістю, ніж його ринкова вартість.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов такого.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому позов згідно з частиною першою статті 151 КАС України може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, на думку позивача, за обставин неправомірності бездіяльності відповідача щодо незамовлення рецензування звітів про оцінку майна від 05.12.2018, якими встановлена ринкова вартість земельної ділянки площею 15134 кв. м під будівлею Палацу культури хіміків з господарськими побудовами за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 37, у розмірі 1148200,00 грн, та ринкова вартість будівлі Палацу культури хіміків з господарськими побудовами за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 37, у розмірі 4074000,00 грн.
Слід зазначити, що питання дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті звітів про оцінку майна належить з'ясувати під час судового розгляду справи.
Наразі позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про очевидну протиправність дій/бездіяльності відповідача при прийнятті вказаних звітів про оцінку майна, не надано суду як самих звітів, так і будь-яких інших доказів, які б свідчили про нездійснення рецензування таких звітів, на що посилається позивач. Також не надано інформації, чи звертався позивач до відповідача з вимогою щодо здійснення такого рецензування.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом не враховуються обґрунтування позивачем поданої заяви про забезпечення адміністративного позову, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, і що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а також що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав, які просить захистити позивач, суд не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Оцінка спірних дій відповідача щодо предмету спору буде надана судом при вирішенні справи по суті.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про забезпечення позову у справі № 360/654/19 за позовом приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяІ.О. Свергун