нп 2/490/230/2019
Справа 490/1233/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
14 лютого 2019 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності ,-
Позивач звернулася з даним позовом до відповідача, в якому просив витребувати з володіння ОСОБА_2 1/2 частиру квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частину спірної квартири.
Одночасно з пред'явленням позовної заяви позивач надав заяву про розстрочення спати судового збору.
Згідно з ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Позивачем доказів щодо знаходження його у скрутному матеріальному стані до суду не представлено та матеріали позову не містять, підстав, передбачених положенням вищевказаної статті закону, не встановлено.
Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та вважає за необхідне відмовити у розстрочці сплати судового збору.
Ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ціна позову визначається вартістю квартири.
За такого, позивачу необхідно надати розгорнутий звіт про дійсну ринкову вартість квартири АДРЕСА_2 та сплатити 1% від ціни позову.
Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За такого, позивачу необхідно уточнити спосіб захисту порушеного права в розумінні ст. 16 ЦК України та вказати, яким чином можливо витребувати із володіння ОСОБА_2 1/2 та яку частку квартири АДРЕСА_2.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів та сплати судового збору.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова