Справа № 484/4445/18
Провадження № 1-кп/484/106/19 р.
Кримінальне провадження № 42016150410000324
18.02.2019 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Первомайську Миколаївської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Первомайськ, Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
Відповідно до ст. 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст. 10, 11, ст. 22 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», затвердженого Верховною Радою України Законом України, ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 18.03.2015 громадянин ОСОБА_4 був призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини пп НОМЕР_1 №58 від 02.05.2015 солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу військової частини пп НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду водія-радіотелефоніста медичного пункту військової частини пп НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 .
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128, 256-262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. ст. 1, 3, п. 8 ст. 6, п. 2 ст. 23, п. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до Указу виконувача обов'язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» затвердженого Верховною Радою України № 1126-VII, ст. ст. 1, 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст. 10, 11, ст. 22 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на території України з 17.03.2014 року та по теперішній час почав діяти особливий період, який визначений як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині пп НОМЕР_1 на посаді водія-радіотелефоніста медичного пункту військової частини НОМЕР_2 в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
04.02.2016 о 8 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_4 , з метою ухилитися від виконання обов'язків з військової служби, без поважних на те причин, самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 (польова пошта НОМЕР_1 ), дислоковану за адресою: АДРЕСА_3 та ухилявся від проходження військової служби до 30.03.2016 року, перебуваючи за місцем свого проживання у місті Первомайськ Миколаївської області, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
30.03.2016 солдат ОСОБА_4 звільнений з військової служби у запас за п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» через службову невідповідність.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, а саме - самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним у вчиненні зазначеного злочину і надав показання, які узгоджуються із викладеним у обвинувальному акті, в скоєному щиро розкаюється.
На підставі викладеного, оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною вину підсудного, його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 407 КК України.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому.
Обставина, яка пом'якшує покарання підсудного - щире каяття та активне сприяння слідству. Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відносно підсудного необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі але приймаючи до уваги вищевикладені дані про особу обвинуваченого, які суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого, його щире каяття та активне сприяння слідству, суд приходить до висновку про можливість перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства та вважає за можливе звільнити його від реального відбування призначеного покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.