Справа № 362/822/19
Провадження № 1-кс/362/348/19
13 лютого 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №120181110140002107 внесеного до Єдиного державного реєстру досудового розслідування від 04.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №120181110140002107 внесеного до Єдиного державного реєстру досудового розслідування від 04.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме на автомобіль «Камаз», модель 53213, д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_5 та Трактор, марки МТЗ-80.1, реєстраційний номер НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовує тим, що 04.12.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 246 КК України та присвоєно номер 120181110140002107. Відповідно до якого, 04.12.2018 року приблизно о 14 годині невідомі особи перебуваючи серед насаджень дерев, розташованих поблизу с. Погреби Васильківського району Київської області здійснювали незаконну порубку деревакації.
В цей же день слідчим СВ Васильківського ВП ГУ Національної поліції в Київській області рядовим поліції ОСОБА_7 було винесено постанову про визнання та доручення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, а саме автомобіля «Камаз», модель 53213, д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_5 та Трактор, марки МТЗ-80.1, реєстраційний номер НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_6 .
В подальшому, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2018 року по справі №362/7078/18, на зазначене майно було накладено арешт.
Також в клопотанні зазначає, що ознайомившись із матеріалами справи було встановлено, що накладення арешту на транспортні засоби згідно із ухвали суду від 06.12.2018 року здійснено з метою збереження речових доказів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадженні, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій з посиланням на ст.98, п.1 ч.2 та ч.10 ст.170 КПК України. Однак, з моменту винесення Васильківським міськрайонним судом ухвали від 06.12.2018 року про накладення арешту на вищезазначене майно, було отримано беззаперечні докази необґрунтованості накладення такого арешту. У зв'язку із чим питання накладення арешту на автомобіль «Камаз», модель 53213, д.н.з. НОМЕР_1 та Трактор, марки МТЗ-80.1, реєстраційний номер НОМЕР_2 в рамках кримінального провадження за ч.1 ст.246 КК України № 120181110140002107 має бути переглянуто.
Адвокат, який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити. Вказуючи на те, що пройшло вже два місяці після накладення арешту на майно, але жодних слідчих дій проведено не було. Крім того, зазначив, що порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду, не тягне за собою відповідальності за ст. 246 КК України. Відповідно до ст. 4 ЛК України до лісового фонду не належать зелені насадження в межах населених пунктів.
Прокурор в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки зазначене клопотання є передчасним та необґрунтованим. В ході досудового розслідування 04.02.2018 року слідчим СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області в ході огляду місця події вилучено пеньки дерев акації, діаметром 41, 42, 35 та 50 см. В ході огляду місця події вилучено автомобіль марки «Камаз» моделі «53213», н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 та трактор марки «МТЗ-80.1», н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_6 , на які ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області № 362/7078/18 від 07.12.2018 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 14 грудня 2018 рокунакладено арешт. Доводи адвоката щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України вважає необґрунтованими, оскільки зазначеною статтею також передбачено дії, які включають у себе незаконну порубку інших лісових насаджень, які у свою чергу можуть входити до іншої категорії земель. Разом із цим, на даний час, встановити достовірну приналежність зазначеної земельної ділянки та визначити розмір завданої шкоди не видається за можливе у зв'язку із реалізацією постанови КМУ № 102 від 21.02.2018 року, якою здійснюється реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, яка на даний час знаходиться на завершальній стадії. Визначення розміру шкоди передбачено п. 2 постанови КМУ № 665 від 23.07.2008р. «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», відповідно якого, зазначені такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду. Також зазначив, що техніка обладнана для вирубки ліса.
Заслухавши адвоката, прокурора, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження №12018110140002107 від 04.12.2017 року, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110140002107 від 04.12.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України (а.с.35).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2018 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 14.12.2018 рокунакладено арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події 04.12.2018 року, а саме: на автомобіль марки «Камаз» моделі «53213», д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 , та на трактор марки «МТЗ - 80.1», н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_6 .
Постановою про визнання та доручення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 04 грудня 2018 року автомобіль марки «Камаз» моделі «53213», д.н.з. НОМЕР_1 ; трактор марки «МТЗ - 80.1», н.з. НОМЕР_2 визнано речовими доказати (а.с.33).
Старшим слідчим СВ Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_8 01.02.2019 року направлено відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України до Державної екологічної інспекції столичного округу запит про проведення розрахунку збитків завданим кримінальним правопорушенням (а.с.34).
На час розгляду клопотання відповіді з Державної екологічної інспекції столичного округу на запит слідчого не надходило та матеріали кримінального провадження не містять.
За статтею 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, котрий застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, котрі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» №17 від 10.12.2004 року, при розгляді справ про злочини проти довкілля суди мають обговорювати питання про конфіскацію належних винним особам знарядь злочину. Під знаряддями злочину в таких справах треба розуміти предмети чи технічні засоби, які умисно використовувалися їх власником чи співучасниками злочину для незаконного полювання, рибальства, порубки дерев тощо, а також для полегшення вчинення зазначених дій: рушниці, вибухівка, рибальські сіті, транспортні засоби (останні можуть бути визнані знаряддям злочину не тільки тоді, коли вони використовувалися безпосередньо в процесі полювання чи рибальства, а й коли без їх використання вчинення злочину було б неможливим чи надто складним).
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження «щодо особливих вказівок в ухвалі слідчого судді про арешт майна» слід звернути увагу на положення ст. 174 КПК, яка встановлює порядок скасування арешту майна підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Зазначені учасники кримінального провадження мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи, що обов'язок доказування перед слідчим суддею наявності підстав для скасування арешту майна покладено на осіб, які звертаються з цим клопотанням, у зв'язку з чим вони повинні обґрунтувати необхідність скасування арешту майна.
Проте адвокатом ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не доведена необґрунтованість ухвали слідчого судді про накладення арешту на указане майно, а також не було представлено доказів того, що на теперішній час минула потреба в подальшому застосуванні цього заходу.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За встановлених обставин, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018110140002107 від 04.12.2018 року, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 131, 170, 171, 174, 369-372, 376 КПК України,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №120181110140002107 внесеного до Єдиного державного реєстру досудового розслідування від 04.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали проголошено 18 лютого 2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_9