м. Вінниця
06 лютого 2019 р. Справа № 120/4786/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Вербицької Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
26.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 01.03.2017 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2, згідно п. "б" ст.13 ЗУ „Про пенсійне забезпечення".
Вказав, що загальний стаж роботи, який підтверджений Протоколом УПФУ в м. Вінниця, складає 27 років 2 місяці 7 днів. Спеціальний стаж роботи в шкідливих умовах праці складає 14 років 5 місяців 24 дні.
Однак, 31.05.2017 року УПФУ в м. Вінниця прийняло рішення про відмову у призначенні йому пільгової пенсії за ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Позивач не погодився з прийнятим рішення та звернувся до суду, щодо його оскарження.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління ПФУ в м. Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії. Зобов'язано Управління ПФУ в м. Вінниці продовжити розгляд заяви позивача від 01.03.2017 року про призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення.
Під час виконання рішення суду, Управління ПФУ в м. Вінниця передало матеріали пенсійної справи позивача до Головного управління ПФУ у Вінницькій області, оскільки підприємства на яких працював позивач ліквідовані, а рішення про зарахування до спеціального стажу періодів роботи на підприємствах, які ліквідовані, приймає виключно головне управління.
12.10.2018 року Головне управління ПФУ у Вінницькій області повідомило позивача про відмову у підтвердженні спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умов згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На думку позивача, рішення пенсійного фонду про відмову у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи позивача в шкідливих умовах праці та подальшого призначені пільгової пенсії є протиправним, таким що порушує його права, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними протокол №11 Головного управління ПФУ у Вінницькій області, щодо відмови йому у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи в шкідливих умовах праці згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Управління ПФУ в м. Вінниця призначити та виплачувати йому з 01.03.2017 року пенсію згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням порядку розрахунку пенсії, що були чинними на час подання заяви.
Ухвалою суду від 29.12.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено термін для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, призначено до розгляду в судове засідання на 22.01.2019 року. Встановлено відповідачам термін для подання відзиву на позов.
21.01.2019 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління ПФУ у Вінницькій області (вх. №3889), в якому просили відмовити в задоволенні позову мотивуючи це наступним. Позивач працював на підприємстві, яке ліквідоване без правонаступника, тому відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2016 року (далі - Порядок) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року №1231/13105, у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до Порядку, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянула заяву ОСОБА_1 від 25.05.2018 року та додатково надані наступні документи: трудова книжка; Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, архівні довідки від 23.05.2013р. № В-24-9389/24-04-24, від 21.03.2017р. №В-24-20550/24-30; довідка від 13.03.2018р. № 03.4-08/330; накази від 04.01.1993р. № 3, від 20.12.1993р. №56; витяг з наказу від 20.12.1993р. № 56.
Згідно копії записів трудової книжки заявник 01.04.1987р. прийнятий монтажником 4 розряду в БМУ № 4 тресту «Вінницяпромбуд», 01.10.1987р. у зв'язку з введенням нових тарифних ставок умов оплати праці присвоєно 3 розряд газоелектрозварника; 01.05.1990р. присвоєно 4 розряд газоелектрозварника; 01.01.1991р. присвоєно 5 розряд електрозварника; 21.11.2000р. звільнений з роботи. У трудовій книжці також зазначено, що згідно рішення управління економіки Виконкому Вінницької міської Ради народних депутатів за № 150 Р від 05.08.1997р. БМУ-4 КП «Віннииябуд» перейменовано в КП БМУ №4.
В архівній довідці № В-24-20550/24-30 від 21.03.2017 року, яка видана архівним відділом Вінницької міської ради зазначено, що наказом начальника БМУ № 4 від 30.03.1987р. № 22-к ОСОБА_1 зараховано на посаду монтажника 4-го розряду з 01.04.1987р. Наказом начальника БМУ № 4 від 27.04.1990р. № 39-к ОСОБА_1 переведено на посаду газоелектрозварювальник 4-го розряду з 01.05.1990р. Наказом начальника БМУ № 4 від 26.12.1991р. № 109-к ОСОБА_1 присвоєно 5-й розряд електрозварювальника з 01.01.1992р. Наказом начальника КП «БМУ №4» від 21.11.2000р. № 17-к ОСОБА_1, газоелектрозварювальник 5-го розряду, звільнено з займаної посади з 21.11.2000 року.
За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що КП «БМУ 4», де працював заявник, припинив свою юридичну діяльність.
На розгляд Комісії представлено довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи з квітня 1987 р. по вересень 1996 р. в БМУ-4 тресту «Вінницяпромбуд», монтажником, газоелектрозварником, електрозварювальником видана архівним відділом Вінницької міської ради за № В-24-9389/24-04-04 з якої слідує, що на протязі вищезазначеного часу він отримував відповідну заробітну плату крім листопада 1994 р., січня, лютого, березня 1996 р. Крім того в даній довідці зазначено, що в особових рахунках заробітної плати ОСОБА_1 нарахування заробітної плати за 1997 р. в документах фонду відсутні.
На комісію представлено копію наказу за № 56 від 20.12.1993 р. про результати атестації робочих місць працівників КП «БМУ № 4» з додатком переліком професій які користуються додатковими пільгами. Крім того, представлено архівний витяг від 20.12.1993 р., де зазначено, що до списку № 2 віднести професію газозварника, де зазначено прізвище ОСОБА_1
Відповідач зазначив, що відповідно до розділу XXIX Списків професій затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. пільгове пенсійне забезпечення надається монтажникам по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій, що передбачено Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах.
На підставі вищевказаного, Комісією прийнято рішення про відмову в підтвердженні періоду роботи з 01.04.1987 року по 30.04.1990 року, оскільки позивачу з 01.10.1987 у зв'язку з введенням нових тарифних ставок умов оплати праці присвоєно 3 розряд газоелектрозварника, тому професія монтажник, за якою працював позивач, не відповідає чинним на період роботи Спискам.
Відповідно до розділу XXXII Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1172 пільгове пенсійне забезпечення надається електрозварникам.
Комісією відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 01.01.1992 року по 21.07.2000 року, оскільки посада газоелектрозварника не відповідає чинним на період роботи Спискам, а також відсутні дані про результати атестації робочих місць.
Списками №2 затвердженими постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. №10 передбачено розділом XXXIII Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах газорізникам, газозварникам та електрозварникам ручного зварювання.
Відповідно до розділу XXXIII Списку №2 затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1994 р. №162 пільгове пенсійне забезпечення надається електрозварникам ручного зварювання та електрозварювальникам на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайнятих зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрозварювальникам на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайнятих зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, а також електрозварникам ручного зварювання, що передбачено і за умови атестації робочих місць.
Однак, даними списками посада газоелектрозварника не передбачена, в зв'язку з чим Головне управління ПФУ у Вінницькій області просило відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
21.01.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Управління ПФУ в місті Вінниці (вх. №3931), в якому заперечили щодо задоволення адміністративного позову. Вказали, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 2 місяці 7 днів, пільговий стаж відсутній. 31.05.2017 року було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішення про відмову було направлено ОСОБА_1 за місцем реєстрації.
Додатково зазначили, підприємство, на якому працював ОСОБА_1 ліквідоване. В зв'язку з чим, відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України за № 18-1 від 10.11.2006 року «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» визначати стаж роботи за особливими умовами, відповідно до списків робіт №1,2 в компетенції Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Управління неодноразово направляло листи (вих. №03/11-42.1/03 від 05.01.2018 року, №169/11-42.1/03 від 09.02.2018 року) ОСОБА_1 з питанням щодо підготовки матеріалів для розгляду комісією головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи в БМУ №4. Станом на 19.02.2018 року ОСОБА_1 до управління не з'явився та відповідні документи не надав.
З урахуванням наведеного, Управлінням було продовжено розгляд заяви і своїм рішенням №3090 від 19.02.2018 року було повторно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв'язку з відсутністю пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, управління листом №84/11-39-1/03 від 23.04.2018 надіслано пенсійну справу ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області для розгляду комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи в БМУ №4.
03.07.2018 року на засіданні комісії при Головному управління ПФУ у Вінницькій області розглянуто заяву ОСОБА_1 від 25.05.2018 року про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи в БМУ №4, винесено рішення - «відмовити в підтвердженні періоду роботи з 01.04.1987 року по 30.04.1990 рік, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки професія монтажник, за якою ОСОБА_1 працював, не відповідає чинним на період роботи Спискам, а також відсутні дані про результати атестації робочих місць».
На підставі викладеного, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 22.01.2019 року відкладено розгляд справи до 06.02.2019 року.
У судовому засіданні 06.02.2019 року позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечувала щодо позовних вимог, з мотивів наведених у письмовому відзиві на позов.
Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, при цьому подав заяву про відкладення судового засідання (від 04.02.2019 року №6710).
Суд заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, встанови наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 27 років 2 місяця 7 днів.
01.03.2017 року позивач звернувся до УПФУ в місті Вінниці із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».
31.05.2017 року Управління ПФУ в місті Вінниці прийняло рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пославшись на відсутність необхідного стажу, який дає право на пенсію за віком, а також на те, що підприємство на якому працював ОСОБА_1 БМУ №4 ліквідоване, тому всі документи були передані на зберігання до Архівного відділу Вінницької міської ради.
Непогодившись із рішенням відповідача 1 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач оскаржив дії Управління ПФУ в місті Вінниці до суду.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління ПФУ в м. Вінниці щодо відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії. Зобов'язано Управління ПФУ в м. Вінниці продовжити розгляд заяви позивача від 01.03.2017 року про призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення.
Рішенням Управління ПФУ в м. Вінниці №3090 від 19.02.2018 року повторно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в зв'язку з відсутністю пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, судом встановлено, що 03.07.2018 року рішенням комісії при Головному управління ПФУ у Вінницькій області № 11, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за період роботи в БМУ №4, підтверджено період роботи з 01.05.1990 року по 31.12.1991 року, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до Списку № 2 стаття 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Період роботи з 01.04.1987 року по 30.04.1990 року як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах відмовлено в підтвердженні, оскільки професія монтажник, за якою працював заявник, не відповідає чинним на період роботи Спискам. Період роботи з 01.01.1992 року по 21.07.2000 року як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах також відмовлено у підтвердженні, оскільки посада газоелектрозварника не відповідає чинним на період роботи Спискам, а також відсутні дані про результати атестації робочих місць.
Позивач, непогодившись із рішенням відповідачів щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу періодів його роботи в шкідливих умовах та як наслідок відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, станом на час звернення із заявою про призначення пенсії, 01.03.2017 року, йому виповнилось 57 років, що дає йому право на призначення пенсії за віком за умови за наявності у нього 26 років загального стажу, з яких 7 років та 6 місяців стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
Комісією при Головному управління ПФУ у Вінницькій області позивачу підтверджено та зараховано до спеціального стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.05.1990 року по 31.12.1991 року.
Загальний стаж роботи позивача підтверджено - 27 років 2 місяці 7 днів.
Визначаючись щодо права позивача на зарахування інших періодів його роботи до спеціального стажу, суд виходить з наступного.
Згідно з розділом ХХХІІІ "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, до професій, робота на якій дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, відносяться професії електрозварника та газозварника.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442 ), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктами 4.2- 4.4 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до записів трудової книжки позивача 01.04.1987 р. він прийнятий монтажником 4 розряду в БМУ № 4 тресту «Вінницяпромбуд», 01.10.1987 р. у зв'язку з введенням нових тарифних ставок умов оплати праці присвоєно 3 розряд газоелектрозварника; 01.05.1990 р. присвоєно 4 розряд газоелектрозварника; 01.01.1991р. присвоєно 5 розряд електрозварника; 21.11.2000 р. звільнений з роботи.
У трудовій книжці також зазначено, що згідно рішення управління економіки Виконкому Вінницької міської Ради народних депутатів за № 150Р від 05.08.1997 р. БМУ-4 КП «Вінницябуд» перейменовано в КП БМУ №4.
В архівній довідці № В-24-20550/24-30 від 21.03.2017 року, виданої архівним відділом Вінницької міської ради зазначено, що наказом начальника БМУ № 4 від 30.03.1987 р. № 22-к ОСОБА_1 зараховано на посаду монтажника 4-го розряду з 01.04.1987 р. Наказом начальника БМУ № 4 від 27.04.1990 р. № 39-к ОСОБА_1 переведено на посаду газоелектрозварювальник 4-го розряду з 01.05.1990 р. Наказом начальника БМУ № 4 від 26.12.1991 р. №109-к ОСОБА_1 присвоєно 5-й розряд електрозварювальника з 01.01.1992р. Наказом начальника КП «БМУ №4» від 21.11.2000 р. № 17-к ОСОБА_1, газоелектрозварювальник 5-го розряду, звільнено з займаної посади з 21.11.2000 р.
При цьому, згідно копії наказу за №56 від 20.12.1993 р. про результати атестації робочих місць працівників КП «БМУ № 4» з додатком переліком професій які користуються додатковими пільгами. Крім того представлено, архівний витяг від 20.12.1993 р., де зазначено, що до списку № 2 віднести професію газозварника, де зазначено прізвище ОСОБА_1
З урахуванням наведеного, враховуючи, що посада газозварника атестована, а згідно даних трудової книжки позивач працював на посаді газозварника, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для зарахування стажу на посаді газозварника в період з 01.01.1992 року по 20.12.1998 року.
Таким чином, Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області №11 від 03.07.2018 року безпідставно відмовила ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи в шкідливих умовах праці з 01.01.1992 року по 20.12.1998 року, а тому дане рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.
Оцінюючи позицію відповідача щодо відмови в підтвердженні періоду роботи позивача в шкідливих умовах праці, що дає право на пенсію на пільгових умовах з 01.04.1987 року по 30.04.1990 року, суд погоджується з доводами відповідача, оскільки судом встановлено, що згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 01.04.1987 р. він прийнятий монтажником 4 розряду в БМУ № 4 тресту «Вінницяпромбуд», 01.10.1987 р. у зв'язку з введенням нових тарифних ставок умов оплати праці присвоєно 3 розряд газоелектрозварника; 01.05.1990 р. присвоєно 4 розряд газоелектрозварника.
При цьому, згідно з нормами законодавства, яке діяло в період роботи особи на зазначеному виробництві, пільгове пенсійне забезпечення надається електрозварникам, що передбачено розділом XXXII Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, газорізникам, газозварникам та електрозварникам ручного зварювання, що передбачено розділом XXXIII Списку №2, виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. №10, електрозварникам ручного зварювання та електрозварювальникам на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайнятих зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, електрозварювальникам на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайнятих зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, а також електрозварникам ручного зварювання, що передбачено розділом XXXIII Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах затвердженого постановою Kaбінету Міністрів СРСР від 26.01.1994 р. №162 і за умови атестації робочих місць.
При цьому суд зауважує, що професія монтажник, за якою працював позивач з 01.04.1987 р. до 01.10.1987 р. не відповідає чинним на період роботи Спискам.
Крім того, з урахуванням 5-річного терміну дії атестації робочих місць, період роботи позивача з 20.12.1998 року по 21.11.2000 року, за відсутності відомостей про атестацію робочих місць в БМУ № 4 після 1993 року, також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Таким чином суд приходить до висновку, що Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області №11 від 03.07.2018 року аргументовано відмовила ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи в шкідливих умовах праці з 01.04.1987 року по 30.04.1990 року та з 20.12.1998 року по 21.11.2000 року, та відповідно рішення у цій частині визнанню протиправним та скасуванню не підлягає.
З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, станом на 01.03.2017 року позивач мав загальний стаж роботи, який включав в себе періоди роботи в шкідливих умовах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах з 01.05.1990 року по 20.12.1998 року, 8 років 7 місяців та 19 днів, а тому відповідав критеріям особи, яка має право на призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи зазначене наявні підстави для зобов'язання УПФ України у м. Вінниця призначити з 01.03.2017 року ОСОБА_1 пенсію згідно статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення".
Разом з цим, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".
Так, відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Як вже було встановлено судом та зазначалось вище, позивач в своєму позові оскаржує лише рішення комісії про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи, разом з тим фактично рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято УПФ України в м. Вінниця.
За таких обставин, з метою повного відновлення порушеного права позивача та, як наслідок можливості в подальшому належного його реалізації, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення також про визнання протиправним та скасування рішення УПФ України у м. Вінниця № 3090 від 19.02.2018 року про відмову ОСОБА_1. в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача щодо наявності права на призначення пенсії на пільгових умовах, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд керується положеннями ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 11 від 03.07.2018 року в частині про відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи в шкідливих умовах праці з 01.01.1992 року по 20.12.1993 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця № 3090 від 19.02.2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця призначити з 01.03.2017 року ОСОБА_1 пенсію згідно статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань солідарно Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 37979905), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403) в сумі 704,90 грн. (сімсот чотири гривні дев'яносто копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення у повному обсязі виготовлене 18.02.2019 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович