11 лютого 2019 року Справа № 804/3325/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді судді суддіГорбалінського В.В. Врони О.В. Захарчук Борисенко Н.В.
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_4
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6 Булгакова С.В. Комарова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за заявою про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року по справі №804/3325/17 (804/7487/15) за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_5 до Національного банку України, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
19.12.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_5 про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви ОСОБА_5 вказано, що 05.07.2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 804/3325/17, по праву справа № 804/7487/15, прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до Національного банку України, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 14.11.2018 року.
Заявник вважає, що існують нововиявлені обставини, які їй не були відомі на час розгляду справи, але врахування яких призведе до категорично іншого судового рішення у справі, серед яких є:
1. Фактичні обставини справи № 804/3325/17 прямо пов'язані із обставинами справи № 804/2823/16 і ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який розглянуто у справі № 804/28/23/16, в наслідок нових обставин, які стали відомі ОСОБА_5 в ході розгляду справи № 804/7487/15 (№ 804/3325/17).
2. У січні 2018 року з відповіді ДСА в Дніпропетровській області від 10.01.2018 року № Л-3/53/18 ОСОБА_5 стало відомо, що в ході перевірки законності зміни єдиного унікального номеру адміністративної справи встановлено факти порушення судом п. 6.1.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, п. 2.2.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, абзацу 2 п. 3.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України. 28.11.2018 року ОСОБА_5 звернулась до Верховного суду з запитом щодо наявності застережень при виконанні судами вказаних Інструкції чи Положення і отримала відповідь, що єдність системи судоустрою забезпечується обов'язковістю для всіх судів правил судочинства.
3. У липні 2018 року ОСОБА_5 була ознайомлена із змістом «Висновку у справі про дискримінацію» (справа № 804/2823/16), з якого стало офіційно відомо, що ОСОБА_5 зазнала прямої дискримінації за ознакою статі і віку, а дії і рішення Національного банку України у відношенні ОСОБА_5, зокрема і не зарахування до кадрового резерву, є прямою її дискримінацією.
4. У січні 2018 року на запит представника позивача до Міністерства юстиції України з відповіді заступника Міністра від 29.12.2017 року № 51256/37198-0-33-17/10.5 ОСОБА_5 дізналась, що постанова Правління Національного банку України від 17.03.2006 року № 96 не зареєстрована Міністерством юстиції України як нормативно-правовий акт, отже судом у висновки та мотиви прийняття рішення покладено не чинний і такий, що не пройшов обов'язкову державну реєстрацію, антидискримінаційної, антикорупційної та правової експертизи Положення.
5. У січні 2018 року ОСОБА_5 з оглядового листа стала відома правова позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладена в листі до відома суддів від 07.05.2014 року № 10-644/0/4-14.
6. З матеріалів пов'язаної справи № 804/2823/16 ОСОБА_5 стало відомо, що у період з квітня 2016 року по квітень 2018 року до Національного банку України прийнято 535 нових працівників, а Департамент банківського нагляду і його функції і завдання не можуть бути ліквідовані. Це вказує на завідомо підроблені штатні розписи.
7. У поясненнях Національного банку України до Урядового уповноваженого з питань гендерної політики категорично стверджується, що ОСОБА_5 перебувала в кадровому резерві. Згідно матеріалів справи № 804/3325/17 документи перебування ОСОБА_5 в кадровому резерві з особової справи знищені, отже особова справа для справи 804/3325/17 сфабрикована.
8. 25.11.2018 року ОСОБА_5 стало відомо, що народні депутати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулись з депутатським запитом до Голови Національного банку України про акти масової дискримінації жінок, тобто законодавець погоджується та вказує на акти масової дискримінації жінок за ознаками статі і віку з боку Національного банку України.
Також, в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами заявник заявила клопотання про дотримання судом строків відкриття провадження за нововиявленими обставинами та дотримання строків розгляду заяви, а також визначити перегляд за нововиявленими обставинами згідно права єдиний унікальний номер справи № 804/7487/15.
20.12.2018 року заява за нововиявленими обставинами була передана судді Горбалінському В.В. разом із довідкою, що адміністративна справа № 804/3325/17 (804/7487/15) 24.11.2017 року направлена до Вищого адміністративного суду України та станом на 19.12.2018 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.
08.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду надійшла справа № 804/3325/17 (804/7487/15) та 14.01.2019 року, відповідно до ч. 2 ст. 366 та ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України, судом відкрито провадження у справі № 804/3325/17 (804/7487/15) за заявою ОСОБА_5 про перегляд постанови суду від 05.07.2017 року за нововиявленими обставинами. Розгляд заяви призначено на 31.01.2019 року колегією у складі: головуючий суддя Горбалінський В.В., судді Врона О.В., Єфанова О.В.
У зв'язку із перебуванням судді Єфанової О.В. у черговій відпустці, з метою недопущення порушення строків розгляду заяви, 29.01.2019 року було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та визначено склад колегії: головуючий суддя Горбалінський В.В., судді Врона О.В., Захарчук-Борисенко Н.В.
В судовому засіданні 31.01.2019 року було оголошено перерву на 11.02.2019 року.
До суду позивачем були заявлені клопотання про приєднання доказів до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами від 21.12.2018 року, від 11.01.2019 року та від 06.01.2019 року, а також клопотання про додержання строку розгляду справи від 21.01.2019 року.
06.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли заперечення Національного банку України на заяву про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 року по справі № 804/3325/17 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено:
пов'язаність справи 804/3325/17 зі справою 804/2823/16 не є нововиявленою обставиною так як вказані справи розглядались одночасно і ця обставина існувала на час розгляду справи 804/3325/17, а рішення по справі № 804/2823/16 не можуть вплинути на рішення по справі № 804/3325/17 так як прийняті не на користь ОСОБА_5;
зміна номеру судової справи з 804/7487/15 на 804/3325/17 була предметом розгляду Верховного суду, цьому факту надана оцінка, а тому не є нововиявленою обставиною;
щодо ознайомлення ОСОБА_5 у липні 2018 року зі змістом висновку Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, розгляду справи без дослідження обставин дискримінації ОСОБА_5, не зарахування її до кадрового резерву та наявності депутатських запитів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - Верховний суд у постанові від 14.11.2018 року у справі № 804/3325/17 зазначив, що у цій справі не є предметом доказування відмова у зарахуванні ОСОБА_5 до кадрового резерву НБУ та у прийнятті на іншу посаду з резерву, тому доводи щодо дискримінації виходять за межі предмету спору і не впливають на правильність вирішення заявлених вимог, але ця обставина була розглянута Третім апеляційним адміністративним судом у справі № 804/2823/16 і суд дійшов висновку у своїй постанові від 17.01.2019 року про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання дискримінації у відношенні ОСОБА_5 з боку НБУ за ознаками статі, віку, освіти. Також не підлягають врахуванню депутатські запити, оскільки вони містять посилання на особисту думку ОСОБА_5 щодо її дискримінації. Отже, вказані обставини не входять до предмету доказування у справі № 804/3325/17 та заявлені з порушенням 30 денного строку;
відсутність реєстрації постанови Правління НБУ від 17.03.2006 року № 96 в Міністерстві юстиції України не є нововиявленою обставиною, так як розглядалась Верховним судом, а оцінка цьому була надана у постанові Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 804/7487/16;
наявність листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.05.2014 року № 10-644/0/4-14 не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки він існував на момент розгляду справи і ОСОБА_5 не зазначає, які саме істотні обставини містить цей лист. Крім того, про існування вказаного листа ОСОБА_5 стало відомо в січні 2018 року і 30-денний строк сплинув в лютому 2018 року;
щодо наявності у НБУ 535 нових вакансій у період з квітня 2016 року по квітень 2018 року - ця обставина не є істотною для справи № 804/3325/17, не впливає на рішення у цій справі та досліджувалась у справі № 804/2823/16. Крім того, пояснення НБУ з вказаною обставиною надійшли суду 16.04.2018 року і в травні 2018 року сплинув 30-денний строк.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заперечення на вказану заяву, додані до заяви та заперечення документи, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, вказана стаття передбачає, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
28.01.2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судомвинесено постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Національного банку України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної компенсації.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року у справі № 804/7487/15 за позовом ОСОБА_5 до Національного банку України скасовано. Позов ОСОБА_5 до Національного банку України задоволено частково. Поновлено ОСОБА_5 на посаді провідного економіста в Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області з 20.04.2015 року, стягнуто з Управління Національного банку України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 20.04.2015 року по 04.04.2016 року в розмірі 70 717,24 грн. та моральну компенсацію в розмірі 6000 грн., а всього 76 717,24 грн.
10.05.2017 року Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою касаційну скаргу Національного банку України задовольнив частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Після повернення 25.05.2017 року справи № 804/7487/15 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду справі № 804/7487/15 присвоєно номер судової справи № 804/3325/17.
05.07.2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Національного банку України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
03.10.2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 залишив без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 року без змін.
14.11.2018 року Верховний суд постановив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення.
Щодо тієї обставини, що фактичні обставини справи № 804/3325/17 прямо пов'язані із обставинами справи № 804/2823/16 і ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, який розглянуто у справі № 804/2823/16, в наслідок нових обставин, які стали відомі ОСОБА_5 в ході розгляду справи № 804/7487/15 (№ 804/3325/17).
Суд зазначає, що вказана обставина не є нововиявленою і зв'язок і відповідність між справою № 804/3325/17 (804/7487/15) та справою № 804/2823/16 вже досліджувались як під час розгляду справи № 804/3325/17 (804/7487/15) так і справи № 804/2823/16.
Вказана обставина підтверджена тим, що ще 12.06.2017 року у справі № 804/3325/17 (804/7487/15) представником позивача було заявлено клопотання про об'єднання справи № 804/3325/17 (804/7487/15) зі справою № 804/2823/16. Ухвалою від 12.06.2017 року, занесеною до журналу судового засідання судом було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання. У справі № 804/2823/16 судом ухвалою від 14.06.2017 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/3325/17.
Щодо тієї обставини, що у січні 2018 року з відповіді ДСА в Дніпропетровській області від 10.01.2018 року № Л-3/53/18 ОСОБА_5 стало відомо, що в ході перевірки законності зміни єдиного унікального номеру адміністративної справи встановлено факти порушення судом п. 6.1.3 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, п. 2.2.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, абзацу 2 п. 3.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України.
Суд звертає увагу, щопідставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні обставини для справи, до яких відносяться ті, щоспростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Суд зазначає, що в основу судового рішення у справі № 804/3325/17 (804/7487/15) було покладені обставини, які жодним чином не підтверджуються або спростовуються фактом зміни єдиного унікального номеру адміністративної справи, а отже ця обставина не може бути врахована судом як істотна обставина для справи. Сам факт порушення апаратом суду Інструкції з діловодства в адміністративних судах України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині визначення номера справи не свідчить про втручання під час визначення складу суду для розгляду справи, не свідчить про порушення судом при розгляді справи вимог процесуального законодавства щодо повного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, а також вірного вирішення справи.
Також не є нововиявленою обставиною те, що 28.11.2018 року ОСОБА_5 звернулась до Верховного суду з запитом щодо наявності застережень при виконанні судами вказаних Інструкції чи Положення і отримала відповідь, що єдність системи судоустрою забезпечується обов'язковістю для всіх судів правил судочинства. Суд зазначає, що обов'язковість для всіх судів правил судочинства встановлена Конституцією та Законами України і сам по собі факт дізнання про це позивача та його представника не змінює цього.
Щодо ознайомлення в липні 2018 року ОСОБА_5 із змістом «Висновку у справі про дискримінацію» (справа № 804/2823/16), з якого стало офіційно відомо, що ОСОБА_5 зазнала прямої дискримінації за ознакою статі і віку, а дії і рішення Національного банку України у відношенні ОСОБА_5, зокрема і не зарахування до кадрового резерву, є прямою її дискримінацією, суд зазначає наступне.
Питання прямої дискримінації ОСОБА_5 за ознакою статі і віку в контексті спірних правовідносин були предметом дослідження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях.
Так, в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 року судом зазначено:
«Стосовно пояснень представника позивача щодо не відповідності вимогам Конституції України в зв'язку з їх дискримінаційністю норм п. 2.2 розділу 2 Положення про формування кадрового резерву на посади державних службовців Національного банку України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 96 від 17.03.2006 р. в частині встановлення граничного віку для зарахування до кадрового резерву вперше: для жінок - 50 років, чоловіків - 55 років суд зазначає наступне.
Вказане Положення затверджено Постановою правління Національного банку України № 96 від 17.03.2006 р., яка є нормативно-правовим актом. Встановлення відповідності нормативно-правових актів Конституції України є виключною компетенцією Конституційного суду України.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Національного банку України вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Таким чином, Дніпропетровський окружний адміністративний суд не має можливості надати правову оцінку відповідності п. 2.2 розділу 2 Положення про формування кадрового резерву на посади державних службовців Національного банку України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 96 від 17.03.2006 р. вимогам Конституції України та вимогам законодавства України.
На момент попередження про звільнення та звільнення позивача вказана Постанова була чинною.»
В ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 року апеляційним судом зазначено:
«В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилається на те, що позивачці не пропонувалась інша робота; не враховано переважне право на залишення на роботі; суд першої інстанції не дав оцінку дискримінаційним нормам про наявність базової освіти та про встановлення для жінок граничного віку 50 років для зарахування до кадрового резерву для роботи в апараті Національного банку України (т. 5ас. 47).»
«Щодо працевлаштування в апараті НБУ, суд першої інстанції правильно вказав, що позивачка не перебувала в кадровому резерві та не брала участь в конкурсі на заміщення вакантних посад. Положення про формування кадрового резерву на посади державних службовців, затверджене Постановою правління НБУ №96 від 17.03.2006 (т2ас90) та Постанова правління НБУ №258 від 22.06.2000 «Про організацію заміщення вакантних посад службовців НБУ на конкурсній основі» (т.2ас.100), якими передбачені спеціальні вимоги до освіти та віку державних службовців НБУ, є діючими та незаконними не визнані.»
В постанові Верховного суду від 14.11.2018 року зазначено:
«Стосовно посилань у касаційній скарзі на дискримінаційність приписів Положення НБУ № 96 в частині встановлення граничного віку для перебування у кадровому резерві НБУ, що, відповідно, слугувало підставою для незарахування позивача до вказаного резерву, Суд зазначає наступне.
В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності. Вказаний принцип передбачає, що формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача, і саме позивач визначає межі його адміністративного позову та бажані ним правові наслідки розгляду його звернення до суду. Суд позбавлений можливості ініціювати судове провадження про захист прав (у даному випадку трудових), щодо яких позивачем вимоги не заявлялися.
Предметом доказування у справі, що розглядається, є правомірність звільнення позивача з роботи, та, як наслідок, припинення її публічної служби, а не відмова у зарахуванні її до кадрового резерву НБУ та у прийнятті на іншу посаду з резерву.
У зв'язку з цим, доводи ОСОБА_5 та її представника про допущену щодо позивача дискримінацію виходять за межі предмета цього спору та не впливають на правильність вирішення заявлених позовних вимог, а підлягають з'ясуванню в межах окремого позову про оскарження незаконної відмови у прийнятті до кадрового резерву.»
Отже, посилання на факти дискримінаційних положень Положення про формування кадрового резерву на посади державних службовців Національного банку України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 96 від 17.03.2006 року, не є нововиявленою обставиною та не може бути підставою для перегляду рішення.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, а тому посилання на висновок Уповноваженого Верховної ради України з прав людини «Висновок у справі про дискримінацію» від 04.06.2018 року не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленою обставиною.
Щодо того, що у січні 2018 року на запит представника позивача до Міністерства юстиції України з відповіді заступника Міністра від 29.12.2017 року № 51256/37198-0-33-17/10.5 ОСОБА_5 дізналась, що постанова Правління Національного банку України від 17.03.2006 року № 96 не зареєстрована Міністерством юстиції України як нормативно-правовий акт, отже судом у висновки та мотиви прийняття рішення покладено не чинний і такий, що не пройшов обов'язкову державну реєстрацію, антидискримінаційної, антикорупційної та правової експертизи Положення, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, положення Постанови Правління Національного банку України від 17.03.2006 року № 96 були оцінені судами першої, апеляційної та касаційної інстанціями під час винесення ними рішень і суди надали оцінку вказаному Положенню з урахуванням її чинності і оцінки законності. Пункт 1 частини 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинамипереоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а тому суд вважає,що лист заступника Міністра юстиції від 29.12.2017 року № 51256/37198-0-33-17/10.5 не є нововиявленою обставиною.
Щодо того, що в січні 2018 року ОСОБА_5 з оглядового листа стала відома правова позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладена в листі до відома суддів від 07.05.2014 року № 10-644/0/4-14.
07.05.2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ на адресу голів апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим видав лист № 10-644/0/4-14 «Про належне забезпечення рівності трудових прав громадян при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин».
Вказаним листом роз'яснено, що при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин, судам необхідно враховувати, що перелік ознак, за якими не може бути привілеїв або обмежень у реалізації трудових прав громадян, не є вичерпним. Зокрема, недопустимим є порушення рівності трудових прав громадян не лише на підставі ознак, зазначених у ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 2-1 КЗпПУ, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, а й за ознаками віку, кольору шкіри, іншими фізичними ознаками (вага, зріст, вади мовлення, вади обличчя), сімейного стану, сексуальної орієнтації тощо.
Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України містить положення, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу, що листи Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ не є нормативно-правовими актами, а тому вони не є обов'язковими для застосування судами. Крім того, вказаний лист не містить фактичних даних, які доводять наявність або відсутність істотних для цієї справи обставин.
Щодо того, що з матеріалів пов'язаної справи № 804/2823/16 ОСОБА_5 стало відомо, що у період з квітня 2016 року по квітень 2018 року до Національного банку України прийнято 535 нових працівників, а Департамент банківського нагляду і його функції і завдання не можуть бути ліквідовані, що вказує на завідомо підроблені штатні розписи, суд зазначає наступне.
Позивачем разом з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами надано суду лист Національного банку України від 12.04.2018 року, поданий по справі № 804/2823/16, в якому міститься інформація, що «у період з квітня 2016 року по теперішній час до Національного банку України прийнято 535 нових працівників».
Суд зазначає, що предметом розгляду у справі № 804/3325/17 (804/7487/15) є поновлення ОСОБА_5 на посаді провідного економіста в Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, Національному банку України за умови відсутності вакантних посад в Управлінні. Вказана вимога пов'язана із звільненням позивача на підставі наказу № 282-п від 17.04.2015 року у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівника.
Отже, фактично позивач посилається як на нововиявлену обставину на події, які відбулись після звільнення її з посади через рік і більше, що не може свідчити про правомірність або протиправність звільнення її з посади. Крім того, вказаний лист не містить інформації у зв'язку із чим було прийнято на роботу нових працівників, на які посади, чи прийнято їх на новостворені посади чи посади, вивільнені від працівників, тощо. Таким чином, вказана обставина також не може вважатися нововиявленою.
Щодо того, щов поясненнях Національного банку України до Урядового уповноваженого з питань гендерної політики категорично стверджується, що ОСОБА_5 перебувала в кадровому резерві. Згідно матеріалів справи № 804/3325/17 документи перебування ОСОБА_5 в кадровому резерві з особової справи знищені, отже особова справа для справи 804/3325/17 сфабрикована.
Суд проаналізував лист Національного банку України від 16.10.2018 року № 17-0008/55395 на адресу Урядового уповноваженого з питань гендерної політики «Щодо звернення ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_5М.». Вказаний лист містить інформацію, що «ОСОБА_5 перебувала у кадровому резерві з 2007 до 2008 року».
Суд зазначає, що під час розгляду справи № 804/3325/17 (804/7487/15)суд досліджував питання щодо перебування позивача в кадровому резерві на момент її звільнення з посади, що знайшло своє відображення в рішеннях судів. І факт перебування позивача у кадровому резерві з 2007 по 2008 роки не спростовує встановлені судом обставини щодо того, що позивач не перебувала в кадровому резерві на момент звільнення з посади.
Щодо того, що 25.11.2018 року ОСОБА_5 стало відомо, що народні депутати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулись з депутатським запитом до Голови Національного банку України про акти масової дискримінації жінок, тобто законодавець погоджується та вказує на акти масової дискримінації жінок за ознаками статі і віку з боку Національного банку України.
Як зазначалось раніше, суд досліджував питання дискримінації під час звільнення ОСОБА_5 з посади, надав вказаному питанню оцінку, а тому посилання на депутатські звернення народних депутатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до Голови Національного банку України про акти масової дискримінації жінок не є нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_5 про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 року у справі № 804/3325/17 (804/7487/15) за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Окремо суд зазначає, що дійсно, як було зазначено відповідачем в своїх запереченнях, по деяким обставинам, які зазначені ОСОБА_5 як нововиявлені, відсутнє обґрунтування строків звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, які встановлені ст. 363 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас, враховуючи важливість для позивача порушених нею питань, суд дійшов висновку про доцільність надання оцінки зазначених ОСОБА_5 обставин по суті, без повернення вказаної заяви без розгляду з формальних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 242-244, 248, 250, 254, 256, 363, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задовленні заяви ОСОБА_5 про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року по справі №804/3325/17 (804/7487/15) за нововиявленими обставинами - відмовити.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст ухвали суду складений 18 лютого 2019 року.
Суддя В.В. Горбалінський
Суддя О.В. Врона
Суддя Захарчук-Борисенко Н.В.