"18" лютого 2019 р. Справа №489/2330/15
Провадження № 2-п/489/10/19
18 лютого 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - ОСОБА_2,
за участю: представника заявника -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 27.02.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про припинення права власності на частку у спільному майні,
Заявник звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2017 року, просить скасувати заочне рішення. Вказує, що про наявність заочного рішення дізналась тільки 30.01.2019 року коли не змогла скористатися банківською платіжною карткою при здійсненні покупок. На гарячій ліній АТ КБ «ПриватБанк» було повідомлено що платіжну картку заблоковано на підставі відкритого виконавчого провадження, про яке вона дізналась в автоматизованій системі виконавчих проваджень, що Інгульським ВДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області 16.05.2017 року відкрито виконавче провадження №53945099, стягувачем в якому є ОСОБА_5 Про наявність зазначеної справи в суді не знала, повісток не отримувала, тому і не могла з'явитись у судове засідання.
У судове засідання з'явились представник заявника, яка підтримала заяву.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2017 року задоволений позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про припинення права власності на частку. Вирішено припинити право власності ОСОБА_5 на 1/3 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,4 кв.м., житловою площею 19,1 кв.м. Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,4 кв.м., житловою площею 19,1 кв.м. Стягнути на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_4, ОСОБА_6 153000 грн. в солідарному порядку. Стягнути на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_4, ОСОБА_6 по 390 грн. судового збору з кожної. Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6 по 375 грн. судового збору з кожної.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заявником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заявник стверджує що рішення суду не отримувала, має лише роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень України.
Згідно ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
В матеріалах справи наявні зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення про призначені судові засідання на 28.05.2015, 30.06.2015, 21.09.2015 які адресовані ОСОБА_7 за адресою вказаною у позовній заяві, на яких є підписи ОСОБА_6 та просто ОСОБА_6 (а.с. 25, 26, 30), та зворотне повідомлення про отримання судової повістки безпосередньо ОСОБА_7 (ОСОБА_4) (а.с. 68), що свідчить про вручення судової повістки..
Окрім того в матеріалах справи наявне клопотання про ознайомлення з матеріалами вище вказаної справи, яке було подане ОСОБА_4 до суду 12 жовтня 2016 року. Однак зазначила, що ознайомитись не має змоги з причин наявності малолітньої дитини, просила надіслати на її адресу матеріали позову у зазначеній справі (а.с. 66).
Зазначене свідчить про те що заявник достеменно знала про перебування на розгляді у Ленінському районному суді м. Миколаєва цивільної справи №489/2330/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про припинення права власності на частку.
Окрім цього заявник не надала суду доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, у заяві не зазначила в чому саме полягає незгода з судовим рішенням, які докази, пояснення, тощо судом не було взято до уваги.
Частиною 3 статті 287 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
За змістом ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, необхідна сукупність підстав для скасування заочного рішення, а саме: відсутність на судовому засіданні та не повідомлення про причини неявки, не подання відзиву з поважних причин; наявність доказів, що мають істотні значення для правильного вирішення справи.
З огляду на відсутність сукупності підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження, суд вважає що в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 260, 280, 284, 287-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 27.02.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про припинення права власності на частку - відмовити.
Роз'яснити, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ст. ст. 354-356 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного
суду міста ОСОБА_1 Рум'янцева