м. Вінниця
06 лютого 2019 р. Справа № 120/4011/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Фурмана В.В.
представник позивача: Чернілевської Т.Б., Конончук Т.Б., Зорогляна А.Є.
представника відповідача: Сивого М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) № 0071765002 від 06.08.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням відповідача від 06.08.2018 року № 0071765002 до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 549 526 грн. 86 коп., з яких штраф в сумі 527 431 грн. 62 коп. та пеня 22 095 грн. 24 коп. Позивач вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки в період з 21.09.2016 року по 30.07.2018 року ним своєчасно проводилось перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до бюджету, що підтверджується платіжними документами. Недоїмка по сплаті ЄСВ, яка відобразилася станом на 21.09.2018 року утворилася лише внаслідок сплати цього збору на рахунок № 37196202010228 (призначений для грошового забезпечення), а не на рахунок за № 37197201010228 (призначений для заробітної плати). Втім такі дії, на думку позивача, не можна вважати несплатою чи несвоєчасною сплатою ЄСВ, адже всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.
Ухвалою від 09.11.2018 року позовну заяву залишено без руху з огляду на те, що позивачем сплачено судовий збір не у повному розмірі, та надано 10-денний строк для усунення недоліків.
06.12.2018 року позивачем усунуто недоліки.
Ухвалою від 10.12.2018 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14.01.2019 року. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження.
17.01.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву за вх. №3249, в якому представник відповідача заперечував щодо позовних вимог позивача та просив суд відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою позицію представник вказав, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та згідно пункт 1 частини 2 статті 6 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Однак згідно облікових даних ІС “Податковий блок” у позивача по сплаті ЄСВ утворилася заборгованість, тому відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0071765002 від 06.08.2018 року на суму 549 526 грн. 86 коп.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити їх.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та послався на доводи викладені у відзиві.
Заслухавши пояснення сторони позивача та відповідача, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
29.06.2016 року позивач помилково перерахував ЄСВ на рахунок за № 37196202010228 (призначений для сплати ЄСВ по грошовому забезпеченню), а не на рахунок за № 37197201010228 (призначений для сплати ЄСВ з заробітної плати).
З цієї дати в облікових даних IC “Податковий блок” виникла заборгованість позивача по сплаті вказаного обов'язкового платежу на рахунку за № 37197201010228.
06.08.2018 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено рішення № 0071765002, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 549526 грн. 86 коп., з яких: штраф у сумі 527 431 грн. 62 коп. та пеня - 22 095 грн. 24 коп..
23.08.2018 року позивачем надіслано звернення до відповідача з вимогою роз'яснити причини застосування штрафних санкцій.
У відповідь на звернення відповідач зазначив: станом на 31.08.2016 року по ІКП 71010000 рахувалась переплата в сумі 433 206 грн. 50 коп. 19.09.2016 року позивачем подано несвоєчасно звіт по єдиному внеску за липень 2016 року з нарахуванням ЄСВ на суму 349 257 грн. 08 коп. по строку сплати 22.08.2016 року і звіт по ЄСВ за серпень 2016 року по строку сплати 20.09.2016 року з нарахуванням ЄСВ на суму 310 436 грн. 56 коп.. Станом на 21.09.2016 утворилась недоїмка в сумі 164 641 грн. 30 коп., яка погашена повністю тільки 30.09.2016 року.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 1- Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок, відповідно до статті 7 Закону № 2464-VI, нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частин восьмої, десятої, одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно із частиною десятою статті 25 Закону № 2464-VІ, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Водночас, є процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до пункту 4.2 Інструкції № 449, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Частиною четвертою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Поняття “Єдиний казначейський рахунок” закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 року № 594/6882, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Згідно пункту 2.1 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 року № 54, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2013 року за № 1667\24199 (далі - Положення №54), Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) та її територіальні органи в областях, місті Києві, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції ДФС відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.
Пунктом 3.1 Положення №54 визначено, що страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства.
Згідно визначення, наведеного у пункті 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України № 122 від 26 червня 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за № 594/6882 (далі -Положення № 122), - єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Пунктом 2.1 цього ж Положення визначено, що ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Відповідно до пункту 2.2 Положення №122, на ЄКР, відкритому на балансі Державного казначейства України, відображаються операції про рух коштів на рахунках, що відкриті в Державному казначействі України та Головних управліннях Державного казначейства України.
ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України (далі - субрахунки ЄКР).
У Державному казначействі України відкриваються та ведуться програмними засобами рахунки в розрізі Головних управлінь Державного казначейства України, які відображають рух коштів на субрахунках ЄКР та несуть аналогічний інформаційний зміст.
У відповідності до пункту 2.3 Положення №122, на субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Таким чином, позивач є платником ЄСВ та зобов'язаний сплачувати його не пізніше 20 числа наступного місяця. При чому, днем сплати вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Усі кошти, які надходять для сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, консолідуються на Єдиному казначейському рахунку. Зокрема, там консолідуються і кошти від сплати ЄСВ.
Як вже зазначалось, позивачем 29.06.2016 року перераховані грошові кошти (ЄСВ) до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, але помилково перераховані на рахунок, призначений для ЄСВ по грошовому забезпеченню, а не на рахунок, призначений для ЄСВ, що сплачується з заробітної плати. Вказані кошти списані органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зараховані на рахунок відповідача та консолідовані на єдиному казначейському рахунку.
Таким чином, у даному випадку, помилку в зазначенні розрахункового рахунку бюджетної класифікації при заповненні платіжного документа на перерахування коштів не можна вважати несплатою (неперерахуванням) або несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахуванням) єдиного внеску, адже кошти потрапили на рахунок Державної фіскальної служби.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 року у справі № 803/1039/17.
Так, суд зазначив, що “помилкове зазначення цифрового коду платежу в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску, за умови зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок - 3719, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк, а від так і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску”.
Окрім обґрунтованості, рішення суду повинно бути законним. Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (див. рішення у справі “Ентрік проти Франції” (Hentrich v. France) від 22 вересня 1994 року, серія А, № 296-A, сс. 19- 20, п. 42).
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного, здобутого, доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.08.2018 року № 0071765005.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Бюджетним кодексом України, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року
за № 508/26953, Положенням про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України № 122 від 26 червня 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за № 594/6882, Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 року № 54 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2013 року за № 1667\24199 та ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.08.2018 року № 0071765005.
Стягнути на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 8 242 (вісім тисяч двісті сорок дві) грн. 90 коп. (сплачений згідно платіжного доручення №2850 від 26.10.2018 р.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 39402165).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 39402165).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.02.2019 року.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна