Справа №481/419/18
Провадж.№1-кп/481/19/2019
15 лютого 2019 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області в режимі відеоконференцзвязку, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150270000171 від 20 березня 2018 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із базовою середньою освітою, не працюючої, не одруженої, судимої, останній раз 28 лютого 2018 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 01 року 06 місяців обмеження волі,
про обвинувачення її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
з участю учасників судового провадження: сторін: прокурор ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 , будучи раніше судимою за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не стала, та у період незнаятої та не погашеної судимості, вчинила новий корисливий злочинк. Так, 18 березня 2018 року близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_3 прийшла до будинку свого знайомого ОСОБА_5 , що у АДРЕСА_2 . Перебуваючи у приміщенні зазначеного домоволодіння у ОСОБА_3 , виник умисел на викрадення чужого майна, а саме металевого ручного буру, реалізуючи який ОСОБА_3 , діючи умисно з крисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, переконавшись у тому, що ОСОБА_5 , залишив територію свого домоволодіння та за її діями ніхто не спостерігає, викрала з веранди будинку металевий ручний бур, вартістю 300 гривень, який поклалала у поліетиленовий мішок білого кольору, та залишила територію будинку, а викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину в інкримінованому їй злочині визнала, та пояснила, що дійсно 18 березня 2018 року близько 13 години 00 хвилин прийшла до будинку свого знайомого ОСОБА_5 , що у АДРЕСА_2 . Там на веранді будинку побачила металевий ручний бур, та, переконавшись у тому, що ОСОБА_5 , пішов із дому та за її діями ніхто не спостерігає, викрала з веранди будинку металевий ручний бур, який в подальшому здала в пункт прийому металу, отримала за це кошти в сумі 300 гривень, за які купила продукти харчування та пішла додому. Додаткового зазначила, що розуміла, що будчи вже засудженою за корисливй злочин, знову такий вчиняє. У вчиненому щиро розкаялася та просила суд суворо її не карати.
Крім повного визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому їй злочині, вчиненому при викладених вище обставинах, доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі:
заявою гр. ОСОБА_5 від 20 березня 2018 року, адресованою начальнику Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, згідно із якою ОСОБА_5 просить прийняти міри до невідомої йому особи, яка здійснила крадіжку з його будинку металевого ручного буру.
витягом з кримінального провадження № 12018150270000171, згідно якого відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2018 року на підставі заяви потерпілого ОСОБА_5 ;
протоколом огляду місця події від 20 березня 2018 року, складеного слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, в присутності понятих, та фототаблицею до нього, згідно із якими було оглянуто житловий будинок що у АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_5
протоколом проведення слідчого експерименту від 21 березня 2018 року, складеного слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області у присутності понятих та за участю ОСОБА_3 , та фототаблицею до нього, згідно із якими ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту у житловому будинку, що у АДРЕСА_2 , та який належить ОСОБА_5 , підтвердила усі обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
довідкою, виданою ФОП ОСОБА_6 , згідно із якою встановлено, що вартість металевого ручного буру, висотою 1,50 м., діаметро 40 мм., який був у використанні станом на 18.02.2018 року становить 300 гривень.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченої та інші обставини визначені у ст.91 КПК України, зібрані вони у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 , будучи раніше судимою за вчинення майнового злочину, 18 березня 2018 року близько 13.00 години із житлового будинку, що у АДРЕСА_2 , таємного викрадення металевого ручного буру, з корисливих мотивів, вчиненому повторно, тобто вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненому кримінальному правопорушенні є: щире каяття, аткивне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Таким чином, беручи до уваги усе вище викладене, при призначенні покарання ОСОБА_3 , дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який не є тяжким злочином, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, яким не заподіяно істотної шкоди, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу винної, яка не вперше притягається до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра, та нарколога не перебуває, пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття, активне сприяння розкритю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити покарання у виді обмеження волі у межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
Разом з тим, судом встановлено, що вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28 лютого 2018 року ОСОБА_3 засуджена за ч.2 ст. 185 КК України до 01 року 06 місяців обмеження волі.
За даним криммінальним провадженням ОСОБА_3 вчинила злочин 18 березня 2018 року, тобто після ухвалення відносно неї вироку.
Таким чином, суд вважає за необхідне, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28 лютого 2018 року, у виді 09 місяців 05 днів обмеження волі, та на підставі ст. 71 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 03 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28 лютого 2018 року, та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 03 (трьох) років 02 (двох) місяців обмеження волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати із часу її затримання у порядку виконання вироку Новобузького районного суду Миколаївської області від 28 лютого 2018 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1