19 вересня 2018 року Справа № 804/175/613/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського районного судуДніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) про:
- визнання незаконною відмову Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 25.01.2018 вих.№343/02/22 "Про відмову в призначенні пенсії";
- зобов'язання Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати до стажу державної служби період роботи на посаді голови Дніпропетровського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу з 06.10.1984 по 30.07.1986, призначити пенсію згідно зі Законом України "Про державну службу" з 23.01.2018 та проводити виплату з урахуванням раніше виплаченої пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 року (суддя Ребров С.О.) справу № 175/613/18 передано за підсудністю для розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікової О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 р. (суддя Царікова О.В.)позовну заяву залишено без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 р. (суддя Царікова О.В.)позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження № 1560д від 24.05.2018 року здійснений повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку із закінченням повноважень судді Царікової О.В. та справа передана на розгляд головуючому судді Кадниковій Г.В.
Ухвалою суду від 29.05.2018р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 25.06.2018р. продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.
Ухвалою від 16.07.2018 року прийнято до провадження адміністративну справу №804/175/613/18 та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
За правилами п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.92-93).
Згідно з нормами ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач у своїй заяві зазначає, що з 23.11.2017 р. їй призначена пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
23.01.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зі заявою та пакетом документів про переведення на пенсію згідно зі Законом України"Про державну службу" (а.с.82).
Листом-відмовою від 25.01.2018 р. (а.с.83) Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно зі Законом України "Про державну службу" з посиланням зарахування до стажу державної служби лише період роботи позивача на посаді начальника Управління агропромислового розвитку Дніпровської райдержадміністрації з 04.07.2006 р. по час звернення до суду. Період роботи на посаді голови Дніпропетровського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу з 06.10.1984 р. по 30.07.1986 р. (1 рік 09 місяців 24 дні) відповідачем до стажу державної служби не зараховано.
Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування поданих заперечень відповідач відзначив, що Управлінням рішенням № 48 від 24.01.2018 р. відмовлено позивачу в проведенні переходу пенсії за віком на пенсію згідно зі Законом України"Про державну службу" та зазначено, що з 01.05.2016 р. Закон України "Про державну службу"№ 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. втратив чинність на підставі нового Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ, крім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу ХІ Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ. А саме: нового призначення пенсії особам, які обіймали посади державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 292 "Про деякі питання про оплату праці державних службовців у 2016 році" відповідно до статей 51 і 52 нового Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІбуло встановлено мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям.
Але, разом з цим, зазначена постанова Кабінету Міністрів України не передбачає ні можливості, ні механізму перерахунку або переведення пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати. Дана постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності одночасно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ, який також не передбачає перерахунок пенсій державного службовця.
Крім того, відповідач звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка діє з 15.12.2015 року, та на яку позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", а саме: виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, на яку посилається позивач при вирішенні питання про задоволення його позовних вимог, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із зміною розміру заробітної плати.
Відповідно до ст.90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ, яка набрала чинності з 01.05.2016 р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, за твердженням відповідача, з 01.05.2016 р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Отже, відповідач вказує, що, враховуючи норми ст.90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., з 01.05.2016 р. відсутні підстави для переведення або перерахунку пенсії державним службовцям.
Вирішуючи даний спір, до вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актівта приходить до таких висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону Украі?ни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.
Відповідно до пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.
Пунктами 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25
Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першоії статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавець визначив обов'язкові складові для призначення пенсії державного службовця. А саме: державні службовці, на день набрання чинності Законом №889 мають займати посади державної служби; мають не менш як 10 років стажу на таких посадах; мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категоріи? посад державних службовців (пункт 10). А для осіб, які на день набрання чинності Законом №889 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.05.2016 року позивач ОСОБА_1, не мала необхідного стажувизначеного статтею 37 Закону №3723 (10 років).
Позивач посилається на розпорядження голови Дніпропетровської районної адміністрації № К-252/о/292-14 від 18.09.2014 р. (а.с.19), яким їй, зокрема визначено стаж державної служби станом на 10.09.2014 р. - 10 років.
Відповідачем не зараховано до стажу державної служби період роботи на посаді голови Дніпропетровського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу з 06.10.1984 р. по 30.07.1986 р. (1 рік 09 місяців 24 дні) відповідачем не зараховано.
При обчисленні стажу суд виходить з наступного.
До 01.05.2016 (набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII) у випадку позивача стаж державної служби обчислювався відповідно до законів України "Про державну службу" (від 16.12.1993 року № 3723-XII), "Про службу в органах місцевого самоврядування" та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283) та додатка до нього.
Так, за пунктом 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається, зокрема, час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим п.3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 р. № 1049, а саме: час роботи в організаціях (крім роботи в кооперативах та інших громадських організаціях), передбачених ст.118 КЗпП, зокрема в партійних, профспілкових та комсомольських організаціях на виборних посадах до припинення чинності ст.6 та внесення змін до ст.7 Конституції УРСР, тобто до 24.10.1990 року.
Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби" стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Пунктом 8 розділу ХІ ЗаконуУкраїни "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Статтею 25 Закону України "Про державну службу" (від 16.12.1993 року № 3723-XII) визначено сім категорій посад державних службовців, які вони могли обіймати у відповідних державних органах, та передбачено, що віднесення існуючих на той час посад державних службовців, не перелічених у цій статті , а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців, провадиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
На час звернення позивача до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.
Відтак, суд не приймає посилання позивача на розпорядження голови Дніпропетровської районної адміністрації № К-252/о/292-14 від 18.09.2014 р., як на доказ наявності необхідного стажу державної служби, оскільки з набранням чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, а саме: 01.05.2016 р. всім працюючим державним службовцям перераховано стаж роботи (служби) у відповідності до діючого законодавства.
Така позиція узгоджується з роз'ясненням Національного агентства України з питань державної служби № 15-р/з від 26.07.2016 Щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи на посадах, віднесених до посад службовців.
Згідно статті 90 Закону № 889, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З системного аналізу положень Закону №889 та статті 37 Закону №3723 вбачається, що з набранням чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", окрім осіб, які підпадають під умови визначені пунктами 10 та 12 Закону №3723.
Законодавцем передбачене виключення для таких осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менше як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби.
Судом встановлено, що з 23.11.2017 року позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.01.2018 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
Листом-відмовою від 25.01.2018 р. Дніпровського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Як вбачається із спірних правовідносин, позивач бажає призначити «перевести» її на пенсію державного службовця згідно Закону України "Про державну службу" №889-УШ від 10.12.2015. Юридична сила закону, як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до пункту 15 частини 3 статті 3 Закону № 889 дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про віднесення посад, які займали особи з числа колишніх державних службовців, до відповідних груп та підгруп посад державної служби, передбачених Законом України "Про державну службу" № 740 від 08.08.2012 р. втратила чинність на підставі Постанова Кабінету Міністрів України№ 465 від 22.07.2016р.
Призначення пенсій відповідно до Закону Украі?ни № 889 також регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яка застосовується з 01.05.2016 (далі - Постанова №622), якою зокрема затверджено порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.
Відповідно до Постанови №622 визначено, що право на призначення пенсії за нормами Закону № 889 набувають особи, зокрема ті, які мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Суд зауважує, що законодавством України чітко розмежовується поняття "стаж державної служби" та "стаж на посадах, віднесених до категорій посад державної служби". Стаж державної служби, дає право на встановлення надбавки за вислугу років, визначення кількості днів щорічної відпустки.
Стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби дає право на призначення пенсії відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889. Одночасно, відповідно до статті 46 Закону № 889 стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Проте, право на призначення пенсії державного службовця згідно з пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, визначають необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Стаж державної служби (в тому числі, обчислений в порядку і на умовах раніше діючого законодавства) не дає права на призначення пенсії державного службовця згідно з чинним законодавством.
Судом встановлено, що головним управлінням розраховано стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців набутий до 01.05.2016 та становить - 09 років 09 місяців 26 днів.
Сьогодні ж право на пенсію державного службовця мають лише ті особи, які мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та які станом на 01.05.2016 перебували на посаді державної служби, та не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби та досягли віку, передбаченого чинним законодавством.
Станом на 01.05.2016 рок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мала вік - 56 років (замість встановлених статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсіи?не страхування" - 58 років).
Таким чином, згідно записів у трудовій книжці, встановлених обставин у справі та відповідно до норм чинного законодавства України, відсутні правові підстави для призначення пенсіії державного службовця позивачу відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 у зв'язку з тим, що позивач станом на 01.05.2016 року не досягла встановленого віку, та у зв'язку з відсутністю станом на 01.05.2016 не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, оскільки позивач помилково вважає, що вона має право на перехід «переведення/призначення» на пенсію державного службовця.
Згідно частин 1 та 2 статті 77 КАС Украіїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення останніх.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями ст.ст.90, 139, 243, 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова