13 лютого 2019 року м.Житомир справа № 240/287/19
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов"язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у затвердженні висновку про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов"язати Міністерство внутрішніх справа України призначити та виплатити грошову допомогу у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у зв"язку з встановлення йому другої групи інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, на виконання судового рішення у справі №806/1844/18 відповідач повторно розглянув його документи при призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв"язку з встановленням 2 групи інвалідності з 21.02.2017 та відмовив у її призначенні посилаючись на п.4 Порядку №850. Вважає такі дії протиправними, оскільки посилання як на підставу для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі , встановленому ст.23 Закону №565-ХІІ є неправомірними і грунтується на помилковому трактуванні положень законодавства, оскільки регулює лише доплату різниці одноразової гршової допомоги у разі отримання одноразової грошової допомоги у меншому розміріта набуття права на її отримання у більшому розмірі.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.02.2019 10:30 за правилами спрощеного позовного провадження.
07.02.2019 за вх. №2539/19 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що з моменту первинного огляду МСЕК позивачу пройшло більше 2 років.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з"явилися. Про час, місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та органах Національної поліції України та відповідно до наказу Управління міністерства внутрішніх справ в Житомирській області від 30.12.2005 був звільнений з органів внутрішніх справ у відставку за віком.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі №806/1844/18, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку з встановленням із 21.02.2017 другої групи інвалідності.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 21.02.2017 другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850. (а.с.12-14, 34-36)
Листом Департаменту фінансово-облікової політики від 12.12.2018 №15/2-О-893 позивача повідомлено, що на виконання рішення суду у Міністерстві розглянуто документи про призначення одноразової грошової допомоги у зв"язку з встановленням 21.02.2017 2-ї групи інвалідності відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" та відповідно до постанови КМУ від 21.10.2015 №850, 12.12.2018 затверджено відповідний висновок, який надіслано до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області. (а.с.15)
Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 29.12.2018 №1802/29/105/05-2018 позивача повідомлено, що на виконання рішення суду Департаментом фінансово-облікової політики МВС України надіслано висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. У листі повідомлено, що матеріали позивача не відповідають вимогам п.4 Порядку №850. Згідно надісланих матеріалів при первинному огляді МСЕК з 21.01.2010 установлено 3 групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності (виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 43848,00 грн.) . Під час повторного огляду МСЕК з 21.02.2017 позивачу установлено 2 групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності, що перевищує передбачений Порядком дворічний термін. (а.с.16)
Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, були врегульовані Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ), який втратив чинність у зв'язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон 580-VIII).
Пунктом 15 Розділу ХІ Закону 580-VIII передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850), затверджений 21.10.2015 року постановою КМ України.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Отже, у разі установлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, працівник міліції позбавляється права на отримання грошової допомоги лише за наявності обставин, перелічених у пункті 14 Порядку № 850.
Пункт 4 Порядку № 850 не дає підстав для позбавлення права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності. Ця норма Порядку № 850 регулює лише порядок визначення розміру допомоги, проте не встановлює підстави для її призначення та виплати.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі №806/1844/18 зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 21.02.2017 другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850. (а.с.12-14, 34-36)
У рішенні встановлено, що ОСОБА_1 із 21.01.2010 встановлена третя група інвалідності. У лютому 2017 року за висновками МСЕК йому встановлена друга група інвалідності з 21 лютого 2017 року.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд дійшов висновку, що посилання МВС на пункт 4 Порядку №850 як на підставу для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому статтею 23 Закону №565-ХІІ є неправомірним і ґрунтується на помилковому трактуванні положень законодавства.
Суд вважав, що спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом №565-ХІІ та Порядком №850 не передбачені.
Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили підтверджено право позивача на одноразову грошову допомогу у зв"язку з встановленням 2 групи інвалідності.
Разом з тим, листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 29.12.2018 №1802/29/105/05-2018 позивача повідомлено, що на виконання рішення суду Департаментом фінансово-облікової політики МВС України надіслано висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки під час повторного огляду МСЕК з 21.02.2017 позивачу установлено 2 групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності, що перевищує передбачений Порядком дворічний термін.
Отже, підставою для відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу слугував пункт 4 Порядку №850, безпідставність посилання на який фактично підтверджена рішенням суду.
Суд відмічає, що норма п.4 Порядку № 850 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію", та підставою для відмови у затвердженні відповідного висновку про її призначення. Жодних обмежень щодо неможливості призначення та виплати позивачу за наявності встановлених для цього підстав одноразової грошової допомоги за наслідком встановлення йому в 2017 році ІІ групи інвалідності як Порядок №850, так і положення інших нормативно-правових актів не передбачають. Винятком із цього правила є встановлення обставин, передбачених п. 14 Порядку № 850, однак таких по відношенню до позивача виявлено не було.
Згідно з п.9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Так як підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги передбачених п.14 Порядку №850 не має, відповідач був зобов'язаний затвердити висновок, а відтак нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з огляду на що, такі дії відповідача є протиправними.
Суд, встановивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з статтею 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки в ході розгляду справи встановлено порушення відповідачем права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 відповідно до Порядку №850.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмовою Міністерства внутрішніх справ України (вул.Академіка Богомольця,10, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) у затвердженні висновку про призначення та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 00032684 ) призначити та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у зв"язку із встановленням другої групи інвалідності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.В. Капинос
Повне судове рішення складене 18 лютого 2019 року