11 лютого 2019 року м. Ужгород№ 260/1433/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Данча М.І.,
за участю:
позивач - не з'явився,
представника відповідача - Міськова Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 18 лютого 2019 року.
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач, Ужгородське ОУПФ Закарпатської області), в якій просить: 1) Бездіяльність Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області по не проведенню за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року перерахунку належного йому довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Апеляційного суду Закарпатської області від 14 серпня 2018 року № 1649915/18 визнати протиправною; 2) Зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_2 довічного грошового утримання в розмірі 90% судової винагороди, згідно довідки Апеляційного суду Закарпатської області від 14 серпня 2018 року № 1649915/18.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Ужгородському ОУПФ Закарпатської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90 % суддівської винагороди діючого судді за аналогічною посадою, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В серпня 2018 року позивач звернувся до Ужгородського ОУПФ Закарпатської області про перерахунок розміру отриманого довічного грошового утримання. На підставі вказаного звернення відповідач провів перерахунок довічного грошового утримання, з урахуванням довідки Апеляційного суду Закарпатської області від 14 серпня 2018 року № 1649915/18. Однак, відповідач вказаний перерахунок провів не з 01 січня 2018 року, тобто датою з якої змінився розмір судової винагороди для належного довічного грошового утримання, а з 01 серпня 2018 року. Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний був провести перерахунок довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року, у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому просить задовольнити позовні вимоги.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак 11 лютого 2018 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22 липня 2018 року, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу правомірно здійснено з 01 серпня 2018 року. Посилаючись на положення пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, з огляду на дату звернення позивача та з урахуванням аналогії права та спеціальної норми статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стверджував, що перерахунок щомісячного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 01 серпня 2018 року.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 грудня 2016 року згідно наказу в.о. голови Апеляційного суду Закарпатської області ОСОБА_2 звільнений з посади суді Апеляційного суду Закарпатської області з 14 грудня 2016 року, у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до рішення Вищої ради юстиції України № 3042/0/15-16 від 08 грудня 2016 року.
Позивач перебуває на обліку в Ужгородському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90 % суддівської винагороди діючого судді за аналогічною посадою.
У серпні 2018 року позивач звернувся до Ужгородського ОУПФ Закарпатської області з заявою про перерахунок розміру отримуваного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року, відповідно до довідки Апеляційного суду Закарпатської області 14 серпня 2018 року № 1649915/18, у зв'язку з внесенням змін до чинного законодавства в частині визначення розміру суддівської винагороди працюючим суддям.
На підставі звернення позивача Ужгородське ОУПФ Закарпатської області провело перерахунок щомісячного грошового утримання судді з 01 серпня 2018 року.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що на час звільнення позивача у відставку діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року, статтею 141 якого передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з частиною 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI (яка застосовується з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до частин 1 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 2453 суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 1402-VIII від 02 вересня 2016 року у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 було установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" №2415-VIII від 15.05.2018 року, який набрав чинності 22.07.2018 року, було внесені зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VIII "Про внесення змін до яких законодавчих актів України". Зокрема слово та цифри "1600 грн." замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".
Тобто зміненою нормою Закону введено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддям, нової "розрахункової величини" - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року. Крім того встановлено початок застосування цієї нової "розрахункової величини" для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат 1 січня 2017 року.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становив 1600 грн., що фактично відповідає розміру розрахункової величини, з якої визначалась суддівська винагорода працюючим суддям у 2017 році і відповідно нараховувалося і виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн.
З огляду на вищенаведене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Відтак суд прийшов до висновку, що відповідачем при здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправильно визначено дату, з якої виникло право на такий перерахунок, і безпідставно відмовлено позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01.01.2018 року, та виплаті різниці, що утворилася до перерахунку.
Щодо посилань відповідача на те, що Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22 липня 2018 року, тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснено з 01.08.2018, оскільки відповідно до ст.58 Конституції України закони не мають зворотної дії у часі судом до уваги не приймається з огляду на наступне.
Відповідно до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), положення цієї статті Конституції України, як загальновизнані принципи права, не виключають можливості надання зворотної дії в часі законам та нормативно-правовим актам шляхом передбачення вказівки про це в самому законі чи нормативно-правовому акті.
Оскільки згідно з абзацом 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесених змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII (у редакції Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" №2415-VIII, який набрав чинності 22.07.2018 року), передбачено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, то ці положення Закону поширюються на порядок визначення посадових окладів суддів і відповідно щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не з моменту набрання чинності Законом України №2415-VIII, а з дати вказаної у Законі, тобто з 1 січня 2017 року.
Безпідставними, на думку суду, є посилання відповідача на приписи пункту 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, якими передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Суд наголошує, що оскільки порядок визначення посадового окладу та інших виплат працюючого судді змінився з 01.01.2017 року, а зміна розміру складових суддівської винагороди працюючих суддів (збільшення посадового окладу) відбулася з 01.01.2018 року, отже саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Крім того, в довідці Апеляційного суду Закарпатської області від 14 серпня 2018 року № 1649915/18 зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 01 січня 2018 року.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягала у не здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року є протиправною.
Відтак порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача провести за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року перерахунок судді у відставці ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % судової винагороди, згідно довідки Апеляційного суду Закарпатської області від 14 серпня 2018 року № 1649915/18 та виплатити заборгованість за цей період, з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ужгородським ОУПФ не доведено правомірності не здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року. У зв'язку з чим позовні вимоги відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, здійснені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704, 80 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40384233) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року.
3. Зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року перерахунок судді у відставці ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % судової винагороди, згідно довідки Апеляційного суду Закарпатської області від 14 серпня 2018 року № 1649915/18 та виплатити заборгованість за цей період, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40384233) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька