вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/64/19
Справа № 356/642/18
18 лютого 2019 року Березанський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді Лялик Р. М.
При секретарі Настич Н. А.
За участю позивача ОСОБА_1
Відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,
В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
31.01.2019 року через канцелярію суду ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі у вихованні дитини.
У судовому засіданні ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про прийняття поданої ним зустрічної позовної заяви до розгляду в одному провадженні з основним позовом.
Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, 17.01.2019 року через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, заслухавши пояснення учасників справи, прийшов до наступних висновків.
За змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також ч. 4 ст. 10 ЦПК України, стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Прецедентними в цьому відношенні є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як роз'яснено абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2, об'єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову, не допускається.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних й тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позовні вимоги за зустрічним та первісним позовом хоч і виникають із сімейних правовідносин, проте мають різний зміст матеріально-правових вимог, відмінне правове регулювання та спрямовані на досягнення різної мети, відтак, відсутня спільність предметів вказаних позовів, що зумовлює самостійний предмет їх доказування та потребує від суду окремої процедури щодо розгляду кожної з них.
Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За таких обставин, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, поданий зустрічний позов не є взаємопов'язаним з первісним позовом, а спільний їх розгляд в одному провадженні є недоцільним та необґрунтовано ускладнить розгляд справи, а тому суд повертає зустрічну позовну заяву на підставі ч. 3 ст. 194 ЦПК України.
При цьому, повернення зустрічного позову не перешкоджає позивачу за зустрічним позовом звернутись до суду із зазначеними вимогами в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 193-194, 258-260, 353-355 ЦПК України,
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення способу участі у вихованні дитини - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися до суду з вказаним позовом у загальному порядку.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернути позивачу за зустрічним позовом.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Суддя: Р. М. Лялик