18.02.2019 Справа № 920/844/18
Господарський суд Сумської області, у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/844/18 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Харківська, буд. 30/1, м. Суми, 40035, ідентифікаційний код 21119343),
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991),
про стягнення 3060,00 грн. пені та зобов'язання виконати рішення на підставі статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»,
представники сторін:
позивача: Ногорний О.П. за довіреністю № 15 від 17.07.2018,
відповідача: Ступіна О.О. за довіреністю № 18-49/54 від 28.12.2018.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого у пункті 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2016 № 29, шляхом виконання перерахунку розміру плати за послуги з централізованого постачання гарячої води у зв'язку із зниженням їх якості у листопаді та грудні 2014 року; стягнути з відповідача пеню в сумі 3060,00 грн. до загального фону Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державної казначейської служби за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106; а також позивач просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
У відзиві № 18-7/1461 від 19.11.2018 відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю та неправомірністю. Відповідач зазначає, що рішенням господарського суду Сумської області від 04.09.2017 визнано незаконними та скасовано пункти 2, 3, 4 резолютивної рішення адміністративної колегії Сумського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2016 № 29 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», у зв'язку з неправильним застосуванням позивачем у даній справі вимог чинного законодавства у сфері теплопостачання. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року у справі № 920/30/17 рішення суду першої інстанції скасовано в частині скасування пункту 2, 4 рішення адміністративної колегії позивача від 27.10.2016 № 29, прийнято в цій частині нове рі шення, яким відмовлено в задоволенні позову. В частині скасування пункту 3 зазначеного рішення від 27.10.2016 № 29 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 920/30/17 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, позов Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» задоволено частково та визнано недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2016 № 29 про порушення законо давства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у частині таких слів і цифр, вміщених у пункті 3 цього рішення: «шляхом виконання перерахунку розміру плати за послуги з централізованого постачання гарячої води у зв'язку із зниженням їх якості у листопаді та грудні 2014 року».
Таким чином, як зазначає відповідач, після завершенням судового розгляду справи про скасування рішення позивача, пункт 3 резолютивної частини рішення позивача від 27.10.2016 № 29 виглядає наступним чином: « 3. Зобов'я зати Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єд нання» у двомісячний строк з дня отримання цього рішення усунути наслідки порушення за конодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 2 резолютивної час тини цього рішення.» У позовній заяві в рамках даної справи позивач вимагає зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого у пун кті 2 резолютивної частини рішення від 27.10.2016 № 29, шляхом виконання перерахунку розміру плати за послуги з централізованого постачання гарячої води у зв'язку із зниженням їх якості у листо паді та грудні 2014 року всім споживачам послуг відповідача. Проте, відповідач не ви знає відповідну вимогу позивача обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодав ства.
Відповідач зазначає, що на всі отримані звернення споживачів стосовно неналежної якості наданих послуг з гарячого водопостачання, що надходили до нього протя гом листопада-грудня 2014 року, представ никами відповідача були складені акти щодо невідповідності якісних показників наданої послуги з централізованого гарячого водопостачання нормативним (з зазначенням фак тичної температури гарячої води в точці розбору) та були проведені перерахунки варто сті наданих послуг усім споживачам, від яких у відповідний період надійшли вказані зве рнення. Проведення ж перерахунку споживачам, від яких такі звернення не надходили, не може бути здійснене через відсутність об'єктивних даних стосовно якості надання послуг кожному окремому споживачу у період листопад-грудень 2014 року. У відповідача та позивача відсутня інформація щодо розміру відхилення фактичної темпера тури гарячої води у точці розбору у період листопад-грудень 2014 року щодо кожного конк ретного споживача за будь-яку конкретну дату листопада-грудня 2014 року. Вказаний факт унеможливлює проведення перерахунку розміру плати за послуги з централізованого поста чання гарячої води у відповідності до формули, визначеної у пункті 10 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151 (далі - Порядок № 151), оскільки буде суперечити чинному законодавству. Проведення перерахунку без застосування коефіці єнту зниження вартості послуг є неможливим, як і визначення значення вказаного коефіцієнту без проведення відповідних замірів якісних показників гарячої води у період листопад-грудень 2014 року. Визначення значення такого коефіцієнту іншими способами (наприклад, математи чно, або ж прийняття за температуру в точці розбору температури на ЦТП, як це зазначено у рішенні позивача) призведе до порушення вимог Порядку № 151. Відповідні висновки в повній мірі відповідають і позиції Верховного Суду, викладеній у постанові у справі № 920/30/17. Так, Верховним Судом було зазначено, що ні статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ані іншими нормами вказаного Закону не передбачено повноважень відповідача щодо надання позивачу вказівок (зобов'язання пози вача) з таких питань господарської компетенції останнього, як виконання перерахунку розміру плати за послуги з ЦПГВ. Натомість відповідач, якого зобов'язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мав самостійно визначитися із шля хом (способами) такого припинення відповідно до закону.
Відповідач зазначає, що враховуючи зміст судових рішень у справі № 920/30/17, листом № 18-7/991 від 24.07.2018 він повідомив позивача про те, що в рамках, встановлених чинним зако нодавством, рішення позивача від 27.10.2016 № 29 виконано в повному обсязі. У вказаному листі відповідачем було зазначено, що ним проведені перерахунки вартості наданих послуг усім споживачам, від яких у період листопад - грудень 2014 року надійшли звернення про невідповідність якості наданих послуг з гарячого водопостачання. відповідачем також було враховано допущене порушення та розроблено комплекс заходів по дотриманню норма тивної температури гарячого водопостачання у кінцевих споживачів, зокрема, співробітникам котельної ПАТ «Сумське НВО» було роз'яснена необхідність суворо дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері теплопостачання та законодавства про захист прав спожи вачів при наданні послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Враховуючи викладене, відповідач вважає що ним виконано вимоги пункту 3 резолютивної частини рішення адміністративної колегії позивача від 27.10.2016 № 29 щодо усунення наслідків порушень законодавства в сфері економічної конкуренції, в межах, встановлених законодавством.
Відповідач звертає увагу суду на те, що вимога позивача щодо проведення перерахунку вартості наданих у листопада-грудні 2014 року послуг з гарячого водопостачання усім споживачам відповідача, заявлена у рамках даної справи, не ґрунтується на жодній нормі закону, а виконання відповідного перерахунку суперечить вищенаведеним положенням чинного законодавства.
Щодо стягнення пені відповідач повідомляє суду, що ним визнаються вимоги у даній справі в частині стягнення пені у сумі 3060,00 грн. і відповідач не заперечує проти розміру судових витрат, заявлених позивачем при по данні позову по даній справі.
Крім наведеного відповідач зазначає, що у зв'язку з розглядом даної справи відповідач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 15000,00 грн.
05.12.2018 до суду надійшла відповідь № 03-08/1729 від 04.12.2018 позивача на відзив відповідача, в якій позивач зазначає, що доводи, наведені у відзиві є необґрунтованими та такими, що не враховують всіх обставин, які мають значення для справи та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки предметом спору у даній справі є виконання зобов'язання, встановлене рішенням органу Антимонопольного комітету України, яке не визнано недійсним (в частині встановлення зобов'язання), не змінене і не скасоване у встановленому законодавством порядку, є чинним і відповідно до вимог статі 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обов'язковим для виконання.
17.01.2019 до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення № 18-7/40 від 17.01.2019, в яких представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого у пункті 2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії позивача № 29 від 27.10.2016, шляхом виконання перерахунку розміру плати за послуги з централізованого постачання гарячої води у зв'язку із зниженням їх якості у листопаді та грудні 2014 року.
В судовому засіданні, розпочатому 12.02.2019 о 11 год. 40 хв. відповідно до приписів частини другої статті 216 та п'ятої статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 10 год. 30 хв. 18.02.2019.
18.02.2019 представник відповідача надав суду клопотання № 18-7/168 від 18.02.2019 про долучення доказів, відповідно до якого надає суду письмові пояснення начальника відділу теплової інспекції відповідача ОСОБА_3, відповідно до якого ОСОБА_3 зазначає, що вона у період листопад-грудень 2014 року працювала у відділі теплової інспекції відповідача та питання визначення температури гарячого водопостачання у точці розбору у споживачів відповідача безпосередньо стосується та стосувалося у той час її професійної діяльності. Температура гарячої води у точці розбору конкретного споживача може бути нижчою, ніж температура гарячої води на ЦТП, у декількох випадках. По-перше, зниження температури гарячої води може мати місце у разі, якщо наявна значна відстань між ЦТП та точкою розбору у споживача. У такому випадку відбувається лінійна втрата теплової енергії (тобто зниження температури гарячої води через певні відстані без фізичної втрати гарячої води). При цьому фактичне значення зниження температури на кожній конкретній ділянці теплової мережі може суттєво відрізнятися в залежності від стану теплоізоляції таких теплових мереж, типу їх прокладки, температури навколишнього середовища та інших факторів. На практиці температура гарячої води у точці розбору споживача переважно є нижчою, ніж температура гарячої води на ЦТП, у випадках, коли наявне засмічення внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. У період листопад-грудень 2014 року при обстеженні внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання працівниками відповідача регулярно виявлялися факти неналежного стану внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання та порушення циркуляції води у таких системах, що призводили до суттєвого зниження температури гарячої води у споживачів. Температура гарячої води у точці розбору конкретного споживача може бути аналогічною температурі гарячої води на ЦТП у разі, якщо відсутні значні втрати теплової енергії у теплових мережах (розподільчих та внутрішньобудинкових) між ЦТП та квартирою споживача. Відповідна ситуація можлива у разі належного стану теплових мереж (якісна теплоізоляція мереж, відсутність витоків з теплових мереж, відсутність засмічення внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання) та незначної відстані між ЦТП та точкою розбору.
Також ОСОБА_3 зазначає, що у разі суттєвого засмічення внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, проведення робіт на внутрішньобудинкових системах гарячого водопостачання житлово-експлуатаційною організацією або ж проведення робіт на трубопроводах гарячого водопостачання у квартирах самими споживачами, незалежно від факту подачі та температури гарячої води на ЦТП, кінцевому споживачу фактично послуга з гарячого водопостачання на певну дату може не надаватися взагалі, про що наше підприємство інформується житлово-експлуатаційною організацією (у разі проведення нею робіт на внутрішньобудинкових системах гарячого водопостачання) у наступному за звітним календарному місяці або ж самим споживачем (у інших наведених випадках). При цьому споживач сам переважно не надає підприємству інформацію про відсутність гарячої води у точці розбору на певну дату, а відповідач, в свою чергу, не має ні обов'язку, ні технічної можливості відслідковувати чи була фактично надана послуга з водопостачання кожному споживачу кожного календарного дня. Зниження температури на ЦТП зафіксовано на певну годину в певні календарні дні листопада та грудня 2014 року, при цьому в інші години відповідних днів температура на ЦТП та у споживача могла відповідати нормативній. Відповідачу невідомо, чи користувався споживач послугою з гарячого водопостачання саме в ті години, коли відбувалося зниження температури порівняно з нормативною. У випадку, якщо споживач використовував гарячу воду у ті проміжки часу, коли її температура відповідала нормативній, то він отримував якісну послугу, а у відповідач не було підстав проводити перерахунок її вартості.
За приписами статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Згідно частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Частина друга статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до Господарського процесуального кодексу України судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
З огляду на вище наведене, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, а також з метою справедливого, неупередженого, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення по суті суд відкладає розгляд справи в межах визначеного частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 120, 194, 195, 196, 202, 207, 216, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відкласти розгляд справи по суті на 05.03.2019, 12:50 з повідомленням учасників справи. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 4.
2. Зобов'язати відповідача - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991) подати суду докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 щодо того, що вона у період листопад-грудень 2014 року працювала у відділі теплової інспекції відповідача, а також надати суду докази на підтвердження наявності у ОСОБА_3 необхідних знань та освіти для надання пояснень стосовно контролю за якістю надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
3. Повідомити учасників справи про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов'язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.
Суддя Н.О. Спиридонова
Примітка. Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
2. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України,учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.