"08" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2494/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Кліменко Б.В.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства „Одесаобленерго" до Комунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал" про стягнення 410555,22 грн., -
Акціонерне товариство „Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Білгород-Дністровськводоканал" про стягнення 410555,22 грн., у т.ч. пені, нарахованої за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії - 331767,58 грн., 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії - 29044,02 грн., інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії - 6907,74 грн., пені, нарахованої за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії - 31636,79 грн., 3% річних, нарахованих за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії - 2871,22 грн., інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії - 8327,87 грн., посилаючись на наступне.
Між Комунальним підприємством „Білгород-Дністровськводоканал" та Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (правностапником якого є АТ „Одесаобленерго") було укладено договір про постачання електричної енергії за № 198 від 15.07.2005 р.
Як вказує позивач, умовами вищезазначеного договору передбачено, що AT „Одесаобленерго" продає електричну енергію КП „БДВК" для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а КП „БДВК" оплачує AT „Одесаобленерго" вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Так, відповідно до п. 9.4. вказаного договору останній був укладений на термін до 31.12.2005 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд. Як вказує позивач, оскільки до цього часу жодною із сторін не було заявлено про відмову від договору або його перегляд, даний договір діє до сьогодні.
Наразі позивач посилається на положення п. п. 2.2.1., 2.2.3., якими встановлено обов'язки споживача виконувати умови цього договору; оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Згідно п. 1 Додатку № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до договору, покази засобів обліку, відповідно до додатку „Перелік об'єктів Споживача", фіксуються 26 числа кожного місяця.
Пунктом 2 Додатку № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до договору передбачено, що споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити „Акт про обсяги спожитої електричної енергії" у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику.
Відповідно до пункту 5 Додатку № 5 до договору розрахунок за активну електроенергію, оплата нарахувань по протоколам порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.
Так, позивач зазначає, що за розрахунковий період з листопада 2017 року по вересень 2018 року (включно) КП „БДВК" було спожито електричної енергії на суму 8496824,38 грн., однак станом на 31.10.2017 р. сплачено за спожиту електричну енергію 7270049,81 грн., що підтверджується актами приймання-передавання наданих послуг, звітністю споживача та рахунками-фактурами на оплату вартості спожитої електричної енергії, які були отримані представником відповідача, про що свідчить підпис останнього в рахунку.
Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3. - 2.2.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно п. 4 додатку № 5 „Порядок розрахунків" до договору у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені.
Так, позивач вказує, що оскільки КП „БДВК" у період з 21.12.2017 р. по 31.10.2018 р. належним чином не виконував договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, відповідачу була нарахована пеня у розмірі 331767,58 грн. Також з огляду на те, що КП „БДВК" у період з 23.12.2017 р. по 31.10.2018 р. належним чином не виконував договірні зобов'язання в частині своєчасного внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, відповідачу була нарахована пеня у розмірі 31636,79 грн.
Поряд з цим в п. 4 додатку № 5 „Порядок розрахунків" до договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Наразі позивач зазначає, що у зв'язку із тим, що КП „БДВК" у період з 21.12.2017 р. по 31.10.2018 р. належним чином не виконував договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії, відповідачу були нараховані 3% річних на суму 29044,02 грн. та інфляційні втрати на суму 6907,74 грн. Також відповідач у період з 23.12.2017 р. по 31.10.2018 р. не виконував належним чином договірні зобов'язання в частині своєчасного внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії, тому відповідачу були нараховані 3% річних на суму 2871,22 грн. та інфляційні втрати на суму 8327,87 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2018 р. позовну заяву АТ „Одесаобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2494/18 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 29.11.2018 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2018 р. по справі № 916/2494/18 підготовче засідання відкладено на 17.12.2018 р. з огляду на неявку відповідача.
14.12.2018 р. позивачем надано до суду письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог.
Також 14.12.2018 р. позивачем надано до суду заяву про поновлення процесуального строку на долучення доказів до матеріалів справи.
17.12.2018 р. від відповідача до суду електронною поштою надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем не було отримано ухвалу суду від 29.11.2018 р. по даній справі, а про підготовче засідання, призначене на 17.12.2018 р., відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 17.12.2018 р., тому останній позбавлений можливості з'явитись в дане судове засідання та підготувати і надати відзив на позов.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2018 р. у справі № 916/2494/18 підготовче засідання відкладено на 08.01.2019 р. з огляду на неявку відповідача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2019 р. у справі № 916/2494/18 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 24 січня 2019 р.
24.01.2019 р. відповідачем - КП "Білгород-Дністровськводоканал" була подана до господарського суду заява про відвід судді (вх.№ 2-366/19), в якій заявник вказує про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2019 р. у справі № 916/2494/18 (суддя Петров В.С.) у зв'язку з відсутністю передбачених п. 1 ч. 1 ст. 35 ГПК України підстав для відводу судді та необґрунтованістю заяви відповідача про відвід судді Петрова В.С. провадження у справі було зупинено до вирішення питання про відвід судді за вказаною заявою КП "Білгород-Дністровськводоканал" іншим суддею згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Згідно розпорядження керівника апарату суду № 36 від 24.01.2019 р. було призначено повторний автоматичний розподіл вказаної заяви КП "Білгород-Дністровськводоканал" (вх. № 2-366/19) про відвід судді від розгляду справи № 916/2494/18, за наслідками якого вказану заяву було передано на розгляд судді Невінгловській Ю.М.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2019 р. у справі № 916/2494/18 (суддя Невінгловська Ю.М.) заяву КП "Білгород-Дністровськводоканал" про відвід судді Петрова В.С. від розгляду даної справи залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2019 р. поновлено провадження у справі № 916/2494/18, при цьому судове засідання у справі призначено на 08.02.2019р.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою. Також про розгляд судом справи у судовому засіданні 08.02.2019 р. представник відповідача Гуцол Є.В. був обізнаний під час ознайомлення з матеріалами справи 05.02.2019 р.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Білгород-Дністровськводоканал" (споживач) було укладено договір № 198 від 15.07.2005 року про постачання електричної енергії, відповідно до р. 1 якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
В розділі 2 „Зобов'язання сторін" договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі по тексту договору - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Згідно п. 2.1 договору № 198 від 15.07.2005 р. передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується виконувати умови цього договору; постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умову розділу 7 до цього договору (додаток № 1 „Обсяги постачання електричної енергії"); в межах дозволеної потужності 2218,2 кВт, розподіл якої по об'єктам надано в таблиці „Перелік об'єктів споживача"; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами на межі балансової належності; повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію.
Відповідно до п. 2.2 п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 договору № 198 від 15.07.2005 р. споживач зобов'язується виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків до цього договору „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реа4ктивної електроенергії".
Пунктом 4.2.1. договору № 198 від 15.07.2005 р. зазначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремими рядком.
Відповідно до п. 5.1 договору № 198 від 15.07.2005 р. для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року подає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (по формі додатку „Обсяги постачання електричної енергії та потужності"). Споживач має право уточнювати розмір споживання електричної енергії на наступний місяць у разі зміни планів виробництва або режимів роботи. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні відповідних періодів поточного року.
Згідно п. 9.1 договору № 198 від 15.07.2005 р. додатки 1, 2, 2а, 3, 4, 5, 6, 7, 10 до цього договору та однолінійна схема електропостачання споживача - є невід'ємними частинами цього договору.
За положеннями п. 9.4 договору № 198 від 15.07.2005 р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2005 р. Договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному договором та іншим цивільним законодавством України.
Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про відмову від договору № 198 від 15.07.2005 р. після закінчення строку його дії, у зв'язку з чим вказаний договір є діючим.
За ствердженнями позивача, останній сумлінно виконував свої обов'язки за договором, тоді як відповідач неналежно виконував умови договору про постачання електричної енергії № 198 від 15.07.2005 р. щодо здійснення своєчасної оплати за спожиту активну електричну енергію та своєчасного внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Так, укладений між сторонами по справі договір, за яким позивач здійснює постачання електроенергії відповідачу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як випливає зі змісту вищевказаного договору № 198, позивач взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві електроенергію в обсягах та з врахуванням визначених договором умов, натомість відповідач як споживач згідно з договором зобов'язався оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами додатків до договору.
Також сторонами на виконання умов договору про постачання електричної енергії від 15.07.2005 р. № 198 було складено та підписано додаток №2 до договору про постачання електричної енергії № 198 від 15.07.2005 р. „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", за яким сторони погодили, що покази засобів обліку, відповідно до Додатку „Перелік об'єктів Споживача", фіксуються 26 числа кожного місяця о 12 годині. Споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити „Акт про обсяги спожитої електричну енергію" у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно Постачальнику за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,42, тел. 2-27-60.
Між тим відповідно до п. 1 додатку № 3 „Порядок розрахунків" до договору від 15.07.2005 р. розрахунковим періодом вважається період з 26 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період" та „календарний місяць" вважаються прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника. Примітка: платіжні доручення або/чи інші платіжні (розрахункові) документи повинні обов'язково містити наступні реквізити: назву товару (активна, реактивна електроенергія) або вид іншого платежу (пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші нарахування), номер і дату договору, за яким здійснюються платежі.
В п. 3 додатку № 3 „Порядок розрахунків" до договору від 15.07.2005 р. встановлено, що обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається актом про показання розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань. При відсутності представника постачальника на обумовлену „Графіком зняття показів засобів обліку" дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює „Акт про обсяги спожитої (переданої) електричної енергії" та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.
За положеннями п. 5 додатку № 3 „Порядок розрахунків" до договору від 15.07.2005 р. розрахунок за активну електроенергію, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.
Крім того, сторонами до договору про постачання електричної енергії від 15.07.2005 р. № 198 було складено та підписано Додаток № 10 - „Перелік об'єктів споживача".
Як з'ясовано судом, позивачем кожного місяця виставлялись відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію, які були отримані відповідальними особами з боку відповідача, посада та прізвища яких засвідчені підписами, а саме:
- рахунок-фактура № 198/1 від 27.03.2017 р. за спожиту електричну енергію за березень 2017 р. на суму 761752,19 грн. (в т.ч. ПДВ 126958,70 грн.), який отримано споживачем 27.03.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.04.2017 р. за спожиту електричну енергію за квітень 2017 р. на суму 778139,95 грн. (в т.ч. ПДВ 129689,99 грн.), який отримано споживачем 26.05.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.05.2017 р. за спожиту електричну енергію за травень 2017 р. на суму 754244,68 грн. (в т.ч. ПДВ 125707,45 грн.), який отримано споживачем 26.05.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.06.2017 р. за спожиту електричну енергію за червень 2017 р. на суму 799434,11 грн. (в т.ч. ПДВ 133239,02 грн.), який отримано споживачем 26.06.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.07.2018 р. за спожиту електричну енергію за липень 2017 р. на суму 791613,34 грн. (в т.ч. ПДВ 131935,56 грн.), який отримано споживачем 26.07.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 28.08.2017 р. за спожиту електричну енергію за серпень 2017 р. на суму 763774,06 грн. (в т.ч. ПДВ 127295,68 грн.), який отримано споживачем 28.08.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.09.2018 р. за спожиту електричну енергію за вересень 2017 р. на суму 730127,81 грн. (в т.ч. ПДВ 121687,97 грн.), який отримано споживачем 26.09.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.10.2017 р. за спожиту електричну енергію за жовтень 2017 р. на суму 814993,12 грн. (в т.ч. ПДВ 135832,19 грн.), який отримано споживачем 26.10.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 27.11.2017 р. за спожиту електричну енергію за листопад 2017 р. на суму 765824,98 грн. (в т.ч. ПДВ 127637,50 грн.), який отримано споживачем 27.11.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.12.2017 р. за спожиту електричну енергію за грудень 2017 р. на суму 725204,54 грн. (в т.ч. ПДВ 120867,42 грн.), який отримано споживачем 26.12.2017 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.01.2018 р. за спожиту електричну енергію за січень 2018 р. на суму 885117,04 грн. (в т.ч. ПДВ 147519,51 грн.), який отримано споживачем 26.01.2018 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.02.2018 р. за спожиту електричну енергію за лютий 2018 р. на суму 894169,73 грн. (в т.ч. ПДВ 149028,29 грн.), який отримано споживачем 26.02.2018 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.03.2018 р. за спожиту електричну енергію за березень 2018 р. на суму 833516,36 грн. (в т.ч. ПДВ 138919,39 грн.), який отримано споживачем 26.03.2018 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.04.2018 р. за спожиту електричну енергію за квітень 2018 р. на суму 888299,59 грн. (в т.ч. ПДВ 146049,93 грн.), який отримано споживачем 26.04.2018 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 29.05.2018 р. за спожиту електричну енергію за травень 2018 р. на суму 838733,89 грн. (в т.ч. ПДВ 139788,98 грн.), який отримано споживачем 29.05.2018 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.06.2018 р. за спожиту електричну енергію за червень 2018 р. на суму 879097,81 грн. (в т.ч. ПДВ 146516,30 грн.), який отримано споживачем 26.06.2018 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.07.2018 р. за спожиту електричну енергію за липень 2018 р. на суму 819116,20 грн. (в т.ч. ПДВ 136519,37 грн.), який отримано споживачем 26.07.2018 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 28.08.2018 р. за спожиту електричну енергію за серпень 2018 р. на суму 794125,36 грн. (в т.ч. ПДВ 132354,23 грн.), який отримано споживачем 28.08.2018 р. нарочно;
- рахунок-фактура № 198/1 від 26.09.2018 р. за спожиту електричну енергію за вересень 2018 р. на суму 939443,86 грн. (в т.ч. ПДВ 156573,98 грн.), який отримано споживачем 26.09.2018 р. нарочно.
Наразі в матеріалах справи наявні акти про обсяги спожитої електроенергії Комунальним підприємством "Білгород-Дністровськводоканал" у березні 2017 р., у квітні 2017 р., у травні 2017 р., у червні 2017 р., у липні 2017 р., у серпні 2017 р., вересні 2017 р., у жовтні 2017 р., у листопаді 2017 р., у грудні 2017 р., у січні 2018 р., у лютому 2017 р., у березні 2018 р., у квітні 2018р., у травні 2018 р., у червні 2018 р., у липні 2018 р., у серпні 2018 р., у вересні 2018 р., які підписані представником відповідача та скріплені відповідною печаткою, відповідачем була спожита активна електрична енергія, з метою стягнення якої позивачем виставлялись вказані вище рахунки-фактури протягом кожного розрахункового періоду.
При цьому позивачем були виставлені відповідачу рахунки за перетікання реактивної електроенергії згідно договору № 198 від 15.07.2005 р., які були отримані відповідальними особами з боку відповідача, посада та прізвища яких засвідчені підписами, а саме: рахунок-фактура № 198/2 від 27.03.2017 р. за березень 2017 р. на суму 19859,96 грн., який отримано споживачем 27.03.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.04.2017 р. за квітень 2017 р. на суму 22032,54 грн., який отримано споживачем 26.05.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.05.2017 р. за травень 2017 р. на суму 23207,58 грн., який отримано споживачем 26.05.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.06.2017 р. за червень 2017 р. на суму 26638,08 грн., який отримано споживачем 26.06.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.07.2018 р. за липень 2017 р. на суму 27421,64 грн., який отримано споживачем 26.07.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 28.08.2017 р. за серпень 2017 р. на суму 25452,38 грн., який отримано споживачем 28.08.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.09.2018 р. за вересень 2017 р. на суму 21760,02 грн., який отримано споживачем 26.09.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.10.2017 р. за жовтень 2017 р. на суму 20563,68 грн., який отримано споживачем 26.10.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 27.11.2017 р. за листопад 2017 р. на суму 19380,61 грн., який отримано споживачем 27.11.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.12.2017 р. за грудень 2017 р. на суму 18112,64 грн., який отримано споживачем 26.12.2017 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.01.2018 р. за січень 2018 р. на суму 20863,13 грн., який отримано споживачем 26.01.2018 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.02.2018 р. за лютий 2018 р. на суму 20612,46 грн., який отримано споживачем 26.02.2018 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.03.2018 р. за березень 2018 р. на суму 18773,64 грн., який отримано споживачем 26.03.2018 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.04.2018 р. за квітень 2018 р. на суму 23584,24 грн., який отримано споживачем 26.04.2018 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 29.05.2018 р. за травень 2018 р. на суму 24931,58 грн., який отримано споживачем 29.05.2018 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.06.2018 р. за червень 2018 р. на суму 25645,57 грн., який отримано споживачем 26.06.2018 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 26.07.2018 р. за липень 2018 р. на суму 30145,78 грн., який отримано споживачем 26.07.2018 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/2 від 28.08.2018 р. за серпень 2018 р. на суму 21428,00 грн., який отримано споживачем 28.08.2018 р. нарочно; рахунок-фактура № 198/1 від 26.09.2018 р. за вересень 2018 р. на суму 22216,14 грн., який отримано споживачем 26.09.2018 р. нарочно.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов'язання оплатити таку електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно виставлених рахунків на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких поряд з актами про обсяги спожитої електроенергії наявні в матеріалах справи, а також здійснення оплати за перетікання реактивної електричної енергії.
Відповідно до п. 5 додатку № 3 до договору „Порядок розрахунків", що є невід'ємною частиною договору, розрахунок за активну електроенергію, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.
У відповідності до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 8.1. Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.
Згідно п. 10.2. Правил споживач зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії; у встановлені договором терміни надавати постачальнику електричної енергії графіки споживання електричної енергії та величини потужності.
Як встановлено судом, відповідач не здійснював своєчасно оплату за спожиту електричну енергію за період з листопада 2017 р. по вересень 2018 р. Так, як вбачається з рішення господарського суду Одеської області від 23.05.2018 р. у справі № 916/148/18, копія якого наявна в матеріалах справи, з відповідача на користь позивача були стягнуті пеня, 3% річних та інфляційні втрати за спірним договором за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії та плати за перетікання реактивної електричної енергії у попередні періоди.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії та плати за перетікання реактивної електричної енергії, нарахованих у період з 21.12.2017 р. по 31.10.2018 р.
Отже, з огляду на те, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати спожитої активної електричної енергії та вартості перетікання реактивної електричної енергії не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
Адже за ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості спожитої активної електричної енергії та вартості перетікання реактивної електричної енергії) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, п. 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремими рядком.
Згідно п. 4 додатку № 3 „Порядок розрахунків" до договору від 15.07.2005 р. у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним Порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 331767,58 грн., та пеню за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 31636,79 грн., виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, розрахунки яких додано до позову (а.с. 9-15).
Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання за договором № 198 щодо здійснення оплати за спожиту активну електричну енергію та перетікання реактивної електричної енергії, а також те, що сторонами у договорі погоджено нарахування пені за несвоєчасну оплату платежів, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Дослідивши та перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію в розмірі 331767,58 грн., судом виявлено наявність помилок у розрахунках, а саме встановлено, що позивачем невірно обрана діюча облікова ставка НБУ при нарахуванні пені на суму боргу за липень 2018 р., серпень 2018р. та вересень 2018р., а саме: позивачем за вказані періоди застосовано облікову ставку НБУ - 17,500%, тоді як облікова ставка становила 18,000%. З огляду на вказане, судом здійснено перерахунок пені за обраний позивачем період з урахуванням відповідної облікової ставки НБУ та з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Зокрема,
- на суму боргу по рахунку за липень 2018 року сума пені складає 57539,32 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
819116.2003.08.2018 - 28.08.20182617.5000 %0.096 %20421.80
637914.3329.08.2018 - 06.09.2018917.5000 %0.096 %5505.29
637914.3307.09.2018 - 25.09.20181918.0000 %0.099 %11954.34
576464.3326.09.2018 - 26.09.2018118.0000 %0.099 %568.57
567584.3327.09.2018 - 16.10.20182018.0000 %0.099 %11196.18
554584.33 17.10.2018 - 18.10.2018218.0000 %0.099 %1093.97
537584.33 19.10.2018 - 28.10.20181018.0000 %0.099 %5302.20
522584.33 29.10.2018 - 29.10.2018118.0000 %0.099 %515.43
497584.33 30.10.2018 - 31.10.2018218.0000 %0.099 %981.54
- на суму боргу по рахунку за серпень 2018 року сума пені складає 30554,42 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
794125.3605.09.2018 - 06.09.2018217.5000 %0.096 %1522.98
794125.3607.09.2018 - 27.09.20182118.0000 %0.099 %16448.19
471185.7628.09.2018 - 02.10.2018518.0000 %0.099 %2323.66
435885.7603.10.2018 - 11.10.2018918.0000 %0.099 %3869.23
418885.7612.10.2018 - 17.10.2018618.0000 %0.099 %2478.89
389885.7618.10.2018 - 18.10.2018118.0000 %0.099 %384.54
370885.7619.10.2018 - 21.10.2018318.0000 %0.099 %1097.42
332885.7622.10.2018 - 22.10.2018118.0000 %0.099 %328.33
282685.7623.10.2018 - 23.10.2018118.0000 %0.099 %278.81
247585.7624.10.2018 - 24.10.2018118.0000 %0.099 %244.19
240585.7625.10.2018 - 25.10.2018118.0000 %0.099 %237.29
234585.7626.10.2018 - 28.10.2018318.0000 %0.099 %694.12
218585.7629.10.2018 - 31.10.2018318.0000 %0.099 %646.77
- на суму боргу по рахунку за вересень 2018 року сума пені складає 25374,19 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
939443.8604.10.2018 - 11.10.2018818.0000 %0.099 %7412.60
917443.8612.10.2018 - 29.10.20181818.0000 %0.099 %16287.77
848536.0630.10.2018 - 31.10.2018218.0000 %0.099 %1673.82
Отже, загальна сума нарахованої пені за несвоєчасну оплату за спожиту активну електричну енергію складає 334156,97 грн. В свою чергу оскільки заявлена до стягнення сума пені є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, як передбачено в ч. 2 ст. 237 ГПК України, відповідно з відповідача підлягає стягненню сума пені, яка заявлена позивачем в розмірі 331767,58 грн.
Дослідивши та перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 31636,79 грн., судом виявлено часткову його помилковість, а саме встановлено, що позивачем при нарахуванні пені на суму боргу за березень 2017 р., квітень 2017 р., травень 2017 р., червень 2017 р., липень 2017 р., серпень 2017 р., вересень 2017 р. не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Наразі в положеннях спірного договору інших умов нарахування пені сторонами не визначено. Зокрема:
- по рахунку за березень 2017 р. позивач мав право нараховувати пеню за період з 04.04.2017 р. по 04.10.2017 р.;
- по рахунку за квітень 2017 р. позивач мав право нараховувати пеню за період з 06.05.2017 р. по 06.11.2017 р.;
- по рахунку за травень 2017 р. позивач мав право нараховувати пеню за період з 03.06.2017 р. по 03.12.2017 р.;
- по рахунку за червень 2017 р. позивач мав право нараховувати пеню за період з 06.07.2017 р. по 06.01.2018 р., у зв'язку з чим судом самостійно перераховано пеню на суму боргу по вказаному рахунку, що за розрахунком суду становить 317,47 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
26638.0823.12.2017 - 06.01.20181514.5000 %0.079 %317.47
- по рахунку за липень 2017 р. позивач мав право нараховувати пеню за період з 03.08.2017 р. по 03.02.2018 р., у зв'язку з чим судом самостійно перераховано пеню на суму боргу по вказаному рахунку, що за розрахунком суду складає 957,13 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
27421.6423.12.2017 - 25.01.20183414.5000 %0.079 %740.76
27421.6426.01.2018 - 03.02.2018916.0000 %0.088 %216.37
- по рахунку за серпень 2017 р. позивач мав право нараховувати пеню за період з 05.09.2017 р. по 05.03.2018 р., у зв'язку з чим судом самостійно перераховано пеню на суму боргу по вказаному рахунку, що за розрахунком суду складає 1563,40 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
25452.3823.12.2017 - 25.01.20183414.5000 %0.079 %687.56
25452.3826.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %781.00
25452.3802.03.2018 - 05.03.2018417.0000 %0.093 %94.84
- по рахунку за вересень 2017 р. позивач мав право нараховувати пеню за період з 04.10.2017 р. по 04.04.2018 р., у зв'язку з чим судом самостійно перераховано пеню на суму боргу по вказаному рахунку, щоза розрахунком суду складає 1890,00 грн.:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
21760.0223.12.2017 - 25.01.20183414.5000 %0.079 %587.82
21760.0226.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %667.70
21760.0202.03.2018 - 22.03.20182117.0000 %0.093 %425.66
18351.8223.03.2018 - 26.03.2018417.0000 %0.093 %68.38
16751.8227.03.2018 - 04.04.2018917.0000 %0.093 %140.44
Отже, загальна сума нарахованої пені за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії складає 26385,31 грн. З врахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 31636,79 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме у встановленому судом розмірі 26385,31 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В свою чергу згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в розмірі 29044,02 грн., та розрахунок суми 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 2871,22 грн., судом встановлено, що вказані розрахунки 3% річних були здійснені позивачем вірно, також вказані розрахунки відповідачем не оспорювались. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 29044,02 грн. та 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 2871,22 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в розмірі 6907,74 грн. та інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 8327,87 грн.
Наразі судом встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії по зобов'язанням за лютий 2018 р. та за серпень 2018р. позивачем здійснено із врахуванням невірного періоду прострочення, який за лютий 2018 р. починається з 04.03.2018р., а не з 01.04.2018р., а за серпень 2018 р. починається з 05.09.2018 р., а не з 01.10.2018р., а також із обранням невірного індексу інфляції за відповідні періоди прострочення сплати боргу. У зв'язку з цим судом здійснено самостійно перерахунок інфляційних втрат із врахуванням вказаних періодів прострочення та визначеного Державною службою статистики України індексу інфляції, а саме:
- на суму боргу за лютий 2018 р. 235034,24 грн. за період з 04.03.2018 р. по 30.04.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції 1,019, інфляційні нарахування складають 4486,33 грн.;
- на суму боргу за серпень 2018 р. 218585,76 грн. за період з 05.09.2018 р. по 31.10.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції 1,036, інфляційні нарахування складають 7939,69 грн.
Тому загальний розмір інфляційних збитків у зв'язку з простроченням відповідачем оплати вартості спожитої активної електричної енергії за договором № 198 по зобов'язанням за лютий 2018 року та за серпень 2018 року складає 12426,02 грн. Той факт, що за проведеним судом розрахунком інфляційних втрат встановлено більший розмір, слід зазначити, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, як це передбачено в ч. 2 ст. 237 ГПК України. В свою чергу оскільки заявлена до стягнення сума інфляції є меншою, ніж вище розрахована судом, відповідно з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії, яка заявлена позивачем в розмірі 6907,74 грн.
Також судом встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань за перетікання реактивної електричної енергії по зобов'язанням за листопад 2017 р., грудень 2017 р., січень 2018 р., лютий 2018 р., квітень 2018 р., травень 2018 р., червень 2018 р. та за липень 2018р. позивачем здійснено із врахуванням невірного періоду прострочення, який за листопад 2017 р. починається з 05.12.2017 р., а не з 01.01.2018 р.; за грудень 2017 р. - починається з 04.01.2018 р., а не з 01.02.2018р.; за січень 2018 р. - починається з 03.02.2018 р., а не з 01.03.2018 р.; за лютий 2018 р. - починається з 04.03.2018р., а не з 01.04.2018р., за квітень 2018 р. починається з 06.05.2018 р., а не з 01.06.2018 р.; за травень 2018 р. - починається з 06.06.2018 р., а не з 01.07.2018 р.; за червень 2018 р. - починається з 06.07.2018 р., а не з 01.08.2018 р.; за липень 2018 р. - починається з 03.08.2018 р., а не з 01.09.2018 р., а також із обранням невірного індексу інфляції за відповідні періоди прострочення сплати боргу. У зв'язку з цим судом здійснено самостійно перерахунок інфляційних втрат із врахуванням вказаних періодів прострочення та визначеного Державною службою статистики України індексу інфляції, а саме:
- на суму боргу за листопад 2017 р. 19380,61 грн. за період з 05.12.2017 р. по 31.03.2018 р. з урахуванням індексу інфляції - 1,046, інфляційні нарахування складають 886,75 грн.; на суму боргу за листопад 2017 р. 13696,11 грн. за період з 01.04.2018 р. по 30.04.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції - 1,008, інфляційні нарахування складають 109,57 грн.;
- на суму боргу за грудень 2017 р. 18112,64 грн. за період з 04.01.2018 р. по 30.04.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції - 1,044, інфляційні нарахування складають 791,23 грн.;
- на суму боргу за січень 2018 р. 20863,13 грн. за період з 03.02.2018 р. по 30.04.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції - 1,028, інфляційні нарахування складають 589,59 грн.;
- на суму боргу за лютий 2018 р. 20612,46 грн. за період з 04.03.2018 р. по 30.04.2018 р. - з урахуванням індексу інфляції - 1,019, інфляційні нарахування складають 393,45 грн.; на суму боргу за лютий 2018 р. 19384,34 грн. за період з 01.05.2018 р. по 31.05.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції - 1,000, інфляційні втрати взагалі відсутні;
- на суму боргу за квітень 2018 р. 23584,24 грн. за період з 06.05.2018 р. по 31.05.2018 р. з урахуванням індексу інфляції - 1,000, інфляційні втрати взагалі відсутні; на суму боргу за квітень 2018 р. 22042,22 грн. за період з 01.06.2018 р. по 30.09.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції - 1,012, інфляційні нарахування складають 261,58 грн..;
- на суму боргу за травень 2018 р. 24931,58 грн. за період з 06.06.2018 р. по 30.09.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції - 1,012, інфляційні нарахування складають 295,86 грн.;
- на суму боргу за червень 2018 р. 25645,57 грн. за період з 06.07.2018 р. по 30.09.2018 р. (кінцева дата обрана позивачем) з урахуванням індексу інфляції - 1,012, інфляційні нарахування складають 304,34 грн.
Той факт, що за проведеним судом розрахунком інфляційних втрат на суми боргу за листопад 2017 р. (996,32 грн.), грудень 2017 р. (791,23 грн.), січень 2018 р. (589,59 грн.), лютий 2018 р. (393,45 грн.) встановлено більший розмір, ніж заявлено позивачем за вказані періоди (за листопад 787,90 грн., за грудень - 507,15 грн., за січень - 396,40 грн., за лютий - 164,90 грн.), слід зазначити, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, як це передбачено в ч. 2 ст. 237 ГПК України, тому оскільки заявлена до стягнення сума інфляції на суму боргу за вказані періоди є меншою, ніж вище розрахована судом, відповідно з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії у заявленому позивачем в розмірі. Також ті обставини, що у липні 2018 року визначений Державною службою статистики України індекс інфляції становив менше одиниці - 99,3%, тобто мала місце дефляція, не є підставою для виключення вказаного місяця з загального періоду нарахування інфляційних втрат на суму боргу за квітень, травень і червень 2018 року, адже в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за перетікання реактивної електричної енергії на суму боргу за квітень, травень і червень 2018 р. підлягають частковому задоволенню, а саме у встановленому судом розмірі.
Отже, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в загальній сумі 8138,70 грн. (4847,80 грн. на суму боргу за березень-жовтень 2017 р. + 1856,35 грн. на суму боргу за листопад 2017 р. - лютий 2018 р. + 861,78 грн. на суму боргу за квітень-червень 2018 р. + 572,77 грн. на суму боргу за липень 2018 р.), з урахуванням розрахунку позивача (а.с. 16).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 405114,57 грн. (331767,58 грн. - пеня за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії + 26385,31 грн. пеня за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії + 29044,02 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії + 2871,22 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії + 6907,74 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії + 8138,70 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства „Одесаобленерго" обґрунтовані частково, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте підлягають частковому задоволенню з огляду на помилки в розрахунках пені та інфляційних втрат.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 6076,72 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства „Одесаобленерго" до Комунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал" про стягнення 410555,22 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Комунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал" () на користь Акціонерного товариства „Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, б. 28„Б"; код ЄДРПОУ 00131713; р/р 2603730103777 в філії - Одеське обласне управління ПАТ „Ощадбанк" м. Одеси, МФО 328845) пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 331767/триста тридцять одна тисяча сімсот шістдесят сім/грн. 58 коп.; пеню за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 26385/двадцять шість тисяч триста вісімдесят п'ять/грн. 31 коп., 3% річних за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 29044/двадцять дев'ять тисяч сорок чотири/грн. 02 коп., 3% річних за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 2871/дві тисячі вісімсот сімдесят одна/грн. 22 коп., інфляційні втрати за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 6907/шість тисяч дев'ятсот сім/грн. 74 коп., інфляційні втрати за несвоєчасну оплату за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 8138/вісім тисяч сто тридцять вісім/грн. 70 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 6076/шість тисяч сімдесят шість/грн. 72 коп.
3. В задоволенні решти частини вимог Акціонерного товариства „Одесаобленерго" до Комунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал" відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 лютого 2019 р.
Суддя В.С. Петров