"04" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2333/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідачів:
1) АТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" ПАТ Комерційного банку "Приватбанк" - не з'явився,
2) ПАТ АБ „Південний" - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 (дочірнє підприємство) до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович, про зобов'язання виконати певні дії, -
Житлове управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 (дочірнє підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства КБ "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" про зобов'язання:
- АТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" списати постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника від 10.07.2018 р. і 13.07.2018 р. з відповідних позабалансових рахунків та проводити операції за рахунками у ЮГРУ "Приватбанк" м. Одеса, МФО 328704, р/р 26009465449001, р/р 26223054300199, р/р 26054465449001 та 26065465449001, що належать Житловому управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92, в межах коштів на рахунках,
- ПАТ АБ "Південний" списати постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника від 10.07.2018 р. і 13.07.2018 р. з відповідних позабалансових рахунків та проводити операції за рахунками у АБ "Південний" МФО 328209, р/р 2600231395, р/р 2600332395, р/р 26047310039501, що належать Житловому управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92, в межах коштів на рахунках.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/6683/17 від 04.06.2018 р. стягнуто з Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92 на користь Кадовської Олени Миколаївни кошти у сумі 100245,3 грн. На виконання вказаного судового рішення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем в рамках виконавчого провадження № 56748940 згідно постанови про накладення арешту від 10.07.2018 р. було накладено арешт на всі рахунки боржника - Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92, а саме:
- у ЮГРУ «Приватбанк» м. Одеса, МФО 328704, р/р 2600231395 на суму 110769,83 грн.;
- у АБ «Південний» МФО 328209, р/р 2600231395 на суму 110769,83 грн.
Одночасно приватним виконавцем були направлені платіжні вимоги до банків на суму 110769,83 грн. по кожній платіжній вимозі.
Як вказує позивач , на виконання платіжної вимоги АБ «Південний» 11.07.2018 р. перерахував на рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти боржника в сумі 208,60 грн. як часткову сплату за платіжною вимогою № ПВ56748940 від 10.07.2018 р.
Також позивач зазначає, що 12.07.2018 р. КБ «Приватбанк» на виконання платіжної вимоги від 10.07.2018 р. перерахував на користь виконавця грошові кошти в розмірі 6104,38 грн., тому залишок, що підлягає стягненню, складає 104665,45 грн.
Після цього, як зазначає позивач, приватним виконавцем 13.07.2018 р. винесена ще одна постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої було накладено арешт на грошові кошти на загальну суму 110 769,83 грн., що знаходяться на рахунках, в тому числі:
- Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Одеса, МФО 328704, р/р 26009465449001; 260065465449001;
- АБ «Південний» МФО 328209, р/р 2600332395, р/р 26047310039501;
Так, за ствердженнями позивача, на рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» 26009465449001 арешт двічі накладено.
На підставі вказаної постанови та з урахуванням того, що на рахунок виконавця надійшли кошти в розмірі 6312,98 грн. (6104,38 грн. + 208,60 грн.), приватний виконавець направив на адреси банків нові платіжні вимоги від 13.07.2018 р. на суму 104456,85 грн., при цьому не відкликавши попередні платіжні вимоги.
Також позивач зазначає, що невідомо з яких причин виконавець направив на адресу АБ «Південний» платіжні вимоги на суму 104456,85 грн. від 20.07.2018 р.
Між тим АБ «Південний» 23.07.2018 р. з рахунку № 2600231395 перерахував на рахунок виконавця кошти в розмірі 1578,93 грн. за платіжною вимогою від 20.07.2018 р. Цього ж дня АБ «Південний» перерахував кошти в сумі 10191,18 грн. на рахунок виконавця, при цьому залишок до сплати склав 94265,67 грн.
В подальшому, 30.07.2018 р. ПАТ «Приватбанк» на виконання платіжної вимоги від 13.07.2018 р. перераховано на рахунок виконавця грошові кошти в розмірі 104456,85 грн.
Таким чином, як стверджує позивач, з рахунків боржника було списано на депозитний рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти в сумі 122539,94 грн., що підтверджується виписками по рахунку Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92.
Посилаючись на п. 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. № 643, позивач вказує, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Отже, позивач зазначає, що за вказаним виконавчим провадженням розмір винагороди приватного виконавця становить 10024,53 грн. (100245,3 грн. х 10%).
Відтак, за ствердженнями позивача, з рахунків боржника було стягнуто суму більшу, ніж сума розмірів коштів за рішенням суду та винагороди приватного виконавця на 12270,11 грн. (100245,3 грн. + 10024,53 грн. = 110269,83 грн.).
При цьому позивач зазначає, що незважаючи на те, що з рахунку боржника списано коштів більше, ніж фактично було заарештовано, невиконаною залишилася платіжна вимога від 10.07.2018 р. на суму 104665,45 грн. у ПАТ КБ «Приватбанк» і арешт з коштів до теперішнього часу не знятий.
Також позивач зазначає, що Житлове управління фірма «Ренесанс» ЛТД-92 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2018 р. по справі №522/6683/17 подало апеляційну скаргу, яка прийнята апеляційним судом Одеської області. На підставі цього постановою від 30.07.2018 р. приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. було зупинено виконавче провадження за № 56748940 у зв'язку з поновленням строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2018 р.
Таким чином, за ствердженнями позивача, в рамках зупиненого виконавчого провадження приватний виконавець не має змоги зняти накладені арешти на банківські рахунки позивача, незважаючи на те, що на рахунку приватного виконавця знаходиться сума, яка перевищує розмір коштів, стягнутих за рішенням суду та винагороди приватного виконавця. Так, позивач зазначає, що накладений арешт на банківські рахунки Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92 повністю блокує діяльність підприємства та не дає можливості сплатити заробітну плату працівникам підприємства.
При цьому позивач вказує, що відповідно до п. 9.10. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004 р. у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку. Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції. До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.
Так, позивач вказує, що незважаючи на те, що банківські установи в повному обсязі перерахували суму на рахунок приватного виконавця в межах суми, зазначеної в постанові приватного виконавця від 13.07.2018 р., розпоряджатися коштами, які знаходяться на рахунках Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92, позивач не має можливості, що суперечить положенням ч. 1 ст. 1074 ЦК України.
З огляду на вказане вище, позивач вважає, що оскільки на депозитному рахунку приватного виконавця знаходиться сума, яка перевищує суму за рішенням суду та винагороду приватного виконавця, банки після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, зобов'язані списати цей документ з відповідного позабалансового рахунку та проводити операції за рахунком Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2018 р. позовну заяву Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92 (дочірнє підприємство) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2333/18 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 12.11.2018 р.
11.12.2018 р. відповідачем - АТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" ПАТ Комерційного банку "Приватбанк" подано до суду заяву про залучення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича та Кадовську Олену Миколаївну до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Так, заявник вказує, що за змістом позовних вимог, арешт на рахунках, який просить скасувати позивач, накладено в рамках виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. на виконання рішення Приморського районного суду міста Одеси у справі за позовом Кадовської О.М. до Житлове управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92. Так, заявник вважає, що рішення у справі 916/2333/18 прямо вплине на права та обов'язки як Кадовської О.М. (стягувач за виконавчим документом), так і приватного виконавця Парфьонова Г.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2018 р. до участі у справі № 916/2333/18 залучено приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, при цьому підготовче засідання відкладено на 26.12.2018 р.
26.12.2018 р. відповідачем - АТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" ПАТ Комерційного банку "Приватбанк" подано до суду відзив на позов, згідно якого Банк вважає позовні вимоги необґрунтованими. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що у своїй діяльності ПриватБанк керується Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, в тому числі Законом України "Про банки та банківську діяльність", а також Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (із змінами та доповненнями). Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. Вказана норма закону знайшла своє відображення в Главі 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, де встановлено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів, а саме в п. 9.1. визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів). Так, відповідач зазначає, що 11.07.2018 р. на адресу ПриватБанку надійшла постанова приватного виконавця про арешт коштів у ВП № 56748940 від 10.07.2018 р. та на виконання цієї постанови відповідачем було накладено арешт на поточні рахунки ЖУФ "Ренесанс" ЛТД-92 - 26009465449001 в сумі 110769,38 грн. 30.07.2018 р. Банк виконав платіжні вимоги в наступному порядку: платіжну вимогу від 10.07.2018 р. виконано частково у розмірі 6140,38 грн. (виходячи із залишків коштів на рахунку); платіжну вимогу від 13.07.2018 р. виконано в сумі 104456,85 грн. у повному обсязі. Таким чином, як зазначає відповідач, станом на 26.12.2018 р. банк обліковує суму арешту у розмірі 110769,38 грн., а за платіжними вимогами було списано 110561,23 грн. (6104,38 грн. + 104456,85 грн.), не погашеними залишаються 208,60 грн. Наразі відповідач зауважив, що правовою підставою для арешту коштів боржника Приватбанк визначає абз. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та п. 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22. Згідно п. 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (посильним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. При цьому доводи позивача про необхідність застосування абз. 4 п. 9.10 Інструкції відповідач вважає безпідставними, оскільки дана норма суперечить абз. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність", адже Інструкція є підзаконним нормативним актом, тому у даних правовідносинах ПриватБанк керується нормами закону, а не Інструкції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2018 р. у справі № 916/2333/18 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, при цьому підготовче засідання відкладено на 21.01.2019 р.
21.01.2019 р. третьою особою були надані до господарського суду пояснення щодо позову, в яких третя особа заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень третя особа вказує, що 10.07.2018р. приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 56748940 та було винесено постанову про арешт коштів, що належать позивачу на відкриті ним рахунки в ПАТ КБ "Приватбанк" та АБ "Південний" згідно заяви стягувача на суму 110769,83 грн., того ж дня відповідні платіжні вимоги на суму 110769,83 грн. були надіслані у зазначені банки. Так, третя особа зазначає, що 13.07.2018 р. була отримана відповідь з ДФС України про існування інших рахунків у боржника, на які ще не було накладено арешт, тому 13.07.2018 р. та 20.07.2018 р. приватним виконавцем було надіслано платіжні вимоги в КБ "Приватбанк", АБ "Південний" та ПАТ КБ "Центр" на суму 104456,85 грн., оскільки частина коштів у розмірі 6312,98 грн. надійшла по раніше виставленим платіжним вимогам. Водночас 30 липня 2018 року від позивача надійшла заява про зупинення виконавчого провадження разом з ухвалою Апеляційного суду Одеської області про прийняття апеляційної скарги до провадження. Так, третя особа зазначає, що відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" 30.07.2018 р. виконавче провадження № 56748940 щодо позивача було зупинене, проте після зупинення того ж дня на депозитний рахунок приватного виконавця надійшли з ПАТ КБ "Приватбанк" 104456,85 грн., списані за платіжною вимогою від 13.07.2018 року. Таким чином, як стверджує третя особа, для того, щоб зняти арешти з рахунків позивача у зв'язку із погашенням боргу необхідне відновлення виконавчого провадження, що є неможливим до винесення апеляційним судом рішення по скарзі позивача. Так, у ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. При цьому третя особа зазначає, що відповідно до п.18 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень (Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5) зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення. Таким чином, приватний виконавець стверджує, що жодним чином не порушував чинного законодавства, а відповідно й права та законні інтереси позивача.
Щодо вимог до АТ КБ „Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" та ПАТ АБ "Південний" про відновлення операцій по рахунках, то третя особа зауважує, що вони не можуть бути задоволені через те, що банки не мають право відновити операції до скасування постанови про арешт рахунків, а скасування арешту без відновлення виконавчого провадження є неможливим. Відтак, приватний виконавець вказує, що не має права відновити виконавче провадження до того моменту, доки не відпали обставини, що стали підставою для його зупинення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2018 р. у справі № 916/2333/18 закрито підготовче провадження у справі № 916/2333/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 04 лютого 2019 р.
В судове засідання 04.02.2019 р. представники сторін не з'явились.
Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, Кадовською Оленою Михайлівною було подано до Приморського районного суду м. Одеси позов до Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 90032,00 грн. та моральної шкоди в сумі 30000,00 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2018 р. у справі № 522/6683/17 вказаний позов Кадовської Олени Михайлівни задоволено частково та на користь останньої з стягнуто Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 матеріальну шкоду у розмірі 90032,00 грн., моральну шкоду у сумі 10000,00 грн., судовий збір у сумі 213,30 грн., також з Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 560,00 грн.; в задоволенні решти вимог відмовлено.
Видані Приморським районним судом м. Одеси на виконання вказаного судового рішенні виконавчі листи від 05.07.2018 р. у справі № 522/6683/17 були пред'явлені Кадовською О.М. (стягувачем) до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Г.В.
На підставі заяви Кадовської Олени Михайлівни постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області від 10.07.2018 р. відкрито виконавче провадження № 56749289 з примусового виконання виконавчого листа № 522/6683/17 від 05.07.2018 р. про стягнення з ЖУФ "Ренесанс" ЛТД-92 на користь Кадовської О.М. моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. Також постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області від 10.07.2018 р. відкрито виконавче провадження № 56748940 з примусового виконання виконавчого листа № 522/6683/17 від 05.07.2018 р. про стягнення з ЖУФ "Ренесанс" ЛТД-92 на користь Кадовської О.М. матеріальної шкоди в розмірі 90032,00 грн. Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області від 10.07.2018 р. відкрито виконавче провадження № 56749317 з примусового виконання виконавчого листа № 522/6683/17 від 05.07.2018 р. про стягнення з ЖУФ "Ренесанс" ЛТД-92 на користь Кадовської О.М. судового збору в розмірі 213,30 грн.
10.07.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області була винесена постанова про арешт коштів боржника ВП № 56748940, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника в ЮГРУ "Приватбанк" м. Одеса (р/р № 26009465449001, МФО 328704), в АБ "Південний" (р/р № 2600231395, МФО 328209), а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику, в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що дорівнює 110769,83 грн.
При цьому з метою списання коштів з рахунків боржника 10.07.2018 р. приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. були надіслані до ПАТ КБ "Приватбанк" та АБ „Південний" платіжні вимоги на суму 110769,83 грн.
На виконання платіжної вимоги АБ "Південний" 11.07.2018 р. перерахував на рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти в розмірі 208,60 грн., що підтверджується копією виписки по рахунку АБ "Південний" за 11.07.2018 р. (рахунок № 2600231295) (а.с. 50) та копією платіжного доручення № 53934896 від 11.07.2018 р. на суму 208,60 грн. (а.с. 51).
Також 12.07.2018 р. на виконання платіжної вимоги від 10.07.2018 р. ПАТ КБ "Приватбанк" перераховано на рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти в розмірі 6104,38 грн., що підтверджується копією звіту по дебетових операціях по рахунку № 26009465449001 за 12.07.2018 р. (а.с. 46) та копією меморіального ордеру № І0712729НF від 12.07.2018 р. на суму 6104,38 грн. (а.с. 47).
13.07.2018 р. приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. була отримана відповідь з ДФС України про існування інших рахунків у боржника, на які ще не було накладено арешт, тому 13.07.2018 р. приватним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника ВП № 56748940, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника: ПАТ КБ "Центр", МФО 380742, р/р № 26002264601; ЮЖНЕ ГРУ "Приватбанк" м. Одеса, МФО 328704, р/р № 26009465449001, р/р № 26065465449001, р/р № 26054465449001; АБ "Південний" МФО 328209, р/р № 2600332395, р/р № 26047310039501, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику, в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 110769,83 грн.
З метою списання коштів з рахунків боржника 13.07.2018 р. та 20.07.2018 р. приватним виконавцем було надіслано платіжні вимоги до КБ "Приватбанк" та АБ "Південний" на суму 104456,85 грн., оскільки частина коштів у розмірі 6312,98 грн. надійшла по раніше виставленим платіжним вимогам.
На виконання платіжної вимоги АБ "Південний" 23.07.2018 р. перерахував на рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти в розмірі 1578,93 грн. та 10191,18 грн., що підтверджується копією виписки по рахунку АБ "Південний" за 23.07.2018 р. (рахунок № 2600231295) (а.с. 52) та копіями платіжного доручення № 56828455 від 23.07.2018 р. на суму 10191,18 грн. (а.с. 53) і платіжного доручення № 56868830 від 23.07.2018 р. на суму 1578,93 грн. (а.с. 54).
Також 30.07.2018 р. на виконання платіжної вимоги від 13.07.2018 р. ПАТ КБ "Приватбанк" перераховано на рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти в розмірі 104456,85 грн., що підтверджується копією звіту по дебетових операціях по рахунку № 26009465449001 за 30.07.2018 р. (а.с. 48) та копією меморіального ордеру № І0730YFVС9 від 30.07.2018 р. на суму 104456,85 грн. (а.с. 49).
Наразі 30 липня 2018 року позивачем була подана до приватного виконавця заява про зупинення виконавчого провадження разом з ухвалою Апеляційного суду Одеської області про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Так, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.07.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2018 р. у справі за позовом Кадовської Олени Михайлівни до Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92, за участю третьої особи Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" про відшкодування майнової та моральної шкоди; зупинено дію рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2018 р.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Відтак, 30.07.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП № 56748940 у зв'язку з поновленням строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2018 р.
Між тим позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що накладений арешт на банківські рахунки Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92 повністю блокує діяльність підприємства та не дає можливості сплатити заробітну плату працівникам підприємства, а в рамках зупиненого виконавчого провадження приватний виконавець не має змоги зняти накладені арешти на банківські рахунки позивача, незважаючи на те, що на рахунку приватного виконавця знаходиться сума, яка перевищує розмір коштів, стягнутих за рішенням суду та винагороди приватного виконавця. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскільки на депозитному рахунку приватного виконавця знаходиться сума, яка перевищує суму за рішенням суду та винагороду приватного виконавця, банки відповідно до п. 9.10. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004 р., після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, зобов'язані списати цей документ з відповідного позабалансового рахунку та проводити операції за рахунком Житлового управління фірми «Ренесанс» ЛТД-92.
Разом з тим суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Згідно положень абз. 2, 3, 4 п. 9.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів). Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем (посильним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк також приймає до виконання постанову про арешт коштів, надіслану виконавцем у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації.
Відповідно до п. 9.2. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.
В абз. 1 п. 9.3. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22 встановлено, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.
Як було встановлено судом, на виконання платіжних вимог приватного виконавця з боку ПАТ КБ "Приватбанк" було перераховано на депозитний рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти на загальну суму 110561,23 грн. (104456,85 грн. + 6104,38 грн.), непогашеними згідно платіжним вимог, направлених приватним виконавцем до ПАТ КБ "Приватбанк", залишаються 208,60 грн.
Крім того, АБ "Південний" було перераховано на депозитний рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти на загальну суму 11978,70 грн. (208,60 грн. + 1578,93 грн. + 10191,18 грн.), непогашеними згідно платіжним вимог, направлених приватним виконавцем до АБ "Південний", залишаються 98791,13 грн.
Відповідно до абз. 1-4 п. 9.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, у разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку. Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції. До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог / інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.
З вказаних положень випливає, що до арешту всієї суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог / інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. При цьому лише після списання за платіжною вимогою приватного виконавця всієї суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку. Отже, враховуючи те, що АТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" за платіжними вимогами приватного виконавця від 10.07.2018 р. та від 13.07.2018 р. на суму в розмірі 110769,83 грн., яка визначена постановою про арешт коштів боржника від 10.07.2018 р. у ВП № 56748940, було перераховано на депозитний рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти лише в сумі 110561,23 грн. (104456,85 грн. + 6104,38 грн.) і непогашеними залишаються 208,60 грн., відповідно у АТ КБ "Приватбанк" відсутні підстави для списання постанови приватного виконавця про арешт коштів. Також, як встановлено вище судом, АБ "Південний" було перераховано на депозитний рахунок приватного виконавця Парфьонова Г.В. грошові кошти на загальну суму 11978,70 грн. (208,60 грн. + 1578,93 грн. + 10191,18 грн.), непогашеними згідно платіжних вимог, направлених приватним виконавцем до АБ "Південний", залишаються 98791,13 грн. Аналогічно у АБ „Південний" відсутні підстави для списання постанови приватного виконавця про арешт коштів, оскільки за вищенаведеними положеннями Інструкції до арешту суми в розмірі, який визначений постановою про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. В матеріалах справи відсутні докази списання кожним АТ КБ "Приватбанк" та АБ "Південний" за платіжними вимогами приватного виконавця від 10.07.2018 р. та від 13.07.2018 р. всієї суми в розмірі 110769,83 грн., яка визначена постановою про арешт коштів боржника від 10.07.2018 р. у ВП № 56748940.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними доводи позивача про наявність у відповідачів обов'язку щодо списання постанов приватного виконавця про арешт коштів боржника від 10.07.2018 р. і 13.07.2018 р. з відповідних позабалансових рахунків та щодо проведення операцій за рахунками позивача у вказаних банках.
Стосовно посилань позивача на обмеження його прав як клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунках у відповідачів, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до абз. 1 п. 9.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Положеннями ч. 2 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Відтак, положеннями ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та абзацу 1 п. 9.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, передбачена можливість обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, та зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, саме у випадках обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, такими випадками, зокрема є накладення арешту за постановою приватного виконавця.
Крім того, згідно п. 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (посильним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк також приймає до виконання постанову виконавця про зняття арешту з коштів, надіслану у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації.
Враховуючи наведені положення Інструкції та ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність", АТ КБ "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" та АБ "Південний" позбавлені права самостійно знімати арешт з рахунків Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92, оскільки зняття арешту з коштів боржника здійснюється лише за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Крім того, судом не приймаються до уваги твердження позивача стосовно того, що накладений арешт на банківські рахунки Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 повністю блокує діяльність підприємства та не дає можливості сплатити заробітну плату працівникам вказаного підприємства, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Отже, враховуючи викладене, Закон України "Про виконавче провадження" не містить будь-яких обмежень щодо накладення арешту на кошти боржника, які знаходяться на його банківських рахунках, крім рахунків визначених ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".
Судом не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами спеціального режиму використання рахунків, на які накладено арешт, так само, не надано доказів на підтвердження того, що рахунки використовуються для виплати заробітної плати та інших платежів працівникам, а саме договорів про відкриття рахунку, довідок банку щодо режиму використання коштів по зазначеним рахункам, платіжних документів, тощо.
Наразі слід зазначити, що позивачем були оскаржені до Приморського районного суду м. Одеси дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича стосовно арешту коштів на рахунках позивача. Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.08.2018 р. у справі №522/6683/17 у задоволенні вказаної скарги позивача було відмовлено з огляду на неможливість зняття приватним виконавцем арешту з коштів позивача у зв'язку зупиненням виконавчого провадження до розгляду апеляційної скарги позивача на рішення суду.
Таким чином, для зняття приватним виконавцем арешту коштів на рахунка позивача у зв'язку із погашенням боргу необхідне відновлення виконавчого провадження, що є неможливим до винесення апеляційним судом рішення по скарзі позивача.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 (дочірнє підприємство) є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Житлового управління фірми "Ренесанс" ЛТД-92 (дочірнє підприємство) до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович, про зобов'язання виконати певні дії відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 лютого 2019 р.
Суддя В.С. Петров