вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" лютого 2019 р. м. Київ
Справа № 911/906/18
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.
при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю ЕЙ", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні: позивача - Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», відповідача - ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки, за участю представників від:
прокуратури - Слабковська О.О. (посвідчення №051060);
позивача - не з'явилися;
відповідача 1 - не з'явилися;
відповідача 2 - Вітусевич Я.Ф. (довіреність №7 від 03.03.2018);
третьої особи 1 (ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця") - не з'явилися;
третьої особи 2 (ОСОБА_1) - не з'явилися
встановив:
Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю ЕЙ" ( далі - ТОВ "Барселона Ю ЕЙ") та просить:
- визнати недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 27.10.2010 №267 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1";
- витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області із незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" земельну ділянку, розташовану в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,08га, вартістю 2785,70грн.
В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що відповідчем-1 спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності з перевищенням повноважень та у подальшому на підставі договору-купівлі продажу відчужена на користь ТОВ "Барселона Ю ЕЙ". При цьому, як вказує прокурор, спірне рішення видано з порушенням вимог законодавства, прав дійсного власника вказаних земель та підлягає визнанню недійсним (т.1 а.с.4-16).
Ухвалою від 29.05.2018 судом відкрито провадження у справі, залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1); вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 02.07.2018, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (т.1 а.с.1-3).
Відповідач у справі - ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити.
Вимоги прокурора відхилені відповідачем з огляду на те, що попередній користувач земельної ділянки - ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" добровільно відмовився від права користування відповідною земельною ділянкою, а Кабінет Міністрів України не наділений правом розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а тому не має права як уповноважений орган власника - держави приймати рішення та погоджувати добровільну відмову державного підприємства від права постійного користування земельною ділянкою. Отже, на думку відповідача, у разі відмови від права постійного користування земельною ділянкою, таку відмову не має потреби погоджувати з Кабінетом Міністрів України. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що рішення у справі №22-ц-780/6735/2014 не є преюдиційним для даної справи, зважаючи на інший склад сторін. Відповідач вказує на те, що земельна ділянка, яка перебувала у володінні ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" мала інші розміри, цільове призначення та межі, а спірна земельна ділянка є відокремленим об'єктом права власності, не входить до складу земельної ділянки, від користування якої відмовилось ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" і не належить до державної власності (т.1 а.с.95-104).
Окрім того, відповідачем подана заява про застосування позовної давності (т.1 а.с.87-94).
Відзив на позов подано відповідачем з порушенням строку, встановленого ухвалою суду від 29.05.2018. Так, копія такої ухвали отримана відповідачем 07.06.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.77), отже, останнім днем строку для подання відзиву є 22.06.2018, однак, відзив подано лише 02.07.2018.
Ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, судом, враховуючи обставини пропущення такого строку, викладені у заяві про продовження процесуального строку (т.1 а.с.143-144), суд з власної ініціативи, відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України, продовжити такий строк та прийняв відзив на позов (т.1 а.с.152-154).
02.07.2018 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 20.07.2018 та встановлено строк прокурору та позивачу для надання відповіді на відзив з наданням доказів в обґрунтування доводів та доказів направлення його копії з додатками іншим учасникам справи до 17.07.2018 (т.1 а.с.126-128).
17.07.2018 від прокурора надійшли заперечення на заяву про застосування позовної давності (т.1 а.с.134-138).
Ухвалою від 20.07.2018, судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі -«НДВА «Пуща-Водиця»); встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій та відкладено підготовче засідання на 03.08.2018 (т.1 а.с.150-152).
02.08.2018 від третьої особи (ДП "НДВА "Пуща-Водиця") надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, пояснення на відзив ТОВ "Барселона Ю Ей" та позовну заяву без доказів в обґрунтування обставин, викладених у таких документах. При цьому, третя особа в судовому засіданні 03.08.2018 зазначила, що не отримувала копії ухвали суду, якою її залучено до участі у справі (т.1 а.с.168-175).
У поясненнях третя особа зазначила, що спірна земельна ділянка входила до складу земельних ділянок, які належали їй, а сільська рада не могла нею розпоряджатися, оскільки така земельна ділянка є державною власністю (т.1 а.с.168-175).
Ухвалою суду від 03.08.2018 судом: продовжено третій особі строк для подання доказів в обґрунтування доводів пояснення; встановлено строк для надання відповіді на пояснення третьої особи; зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №907/50/16 (т.1 а.с.207-210).
14.08.2018 прокурором подані додаткові заперечення на заяву про застосування позовної давності з доказами направлення учасникам справи (т.1 а.с.254-256).
Ухвалою від 17.12.2018 провадження у справі поновлено та призначено проведення підготовчого засідання на 09.01.2019 (т.1 а.с.277-276).
09.01.2019 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.01.2019 (т.2 а.с.23-24).
23.01.2019 ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 08.02.2019 (т.2 а.с..47-50).
Про час та місце судового засідання позивач, відповідач 1 та треті особи повідомленні шляхом направлення ухвали від 23.01.2019 (т.2 а.с.52-53), а ОСОБА_1 - додатково шляхом розміщення повідомлення на сайті Судова влада (т.2 а.с.54); інші учасники в судовому засіданні під розписку (а.с.51).
В судове засідання 08.02.2019 представники позивача, відповідача 1 та третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник відповідача 2 - просив у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача 2, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 27.10.2010 №267 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 площею 0,08000 га, та надано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,08000 га в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.24).
Дійсність відповідного рішення є предметом спору у даній справі.
Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстровано 11.07.2016, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки (т.1 а.с.22-23, 43-44). Підставою виникнення права власності на відповідну земельну ділянку вказано відповідне рішення та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий 04.07.2016.
В подальшому 14.12.2016 ОСОБА_1 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,08 відповідачу - ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" на підставі договору купівлі-продажу (т.1 а.с.109). Право власності на відповідну земельну ділянку зареєстровано за відповідачем - ТОВ «Барселона Ю ЕЙ» 14.12.2016, як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.43-44).
Звертаючись з позовом, прокурор вказує, що відповідна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 за рахунок земель, які перебували у постійному користуванні ДП "НДВА "Пуща-Водиця", після прийняття рішенням 38 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 07.07.2010 №2, яким припинено право постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця».
Відповідні посилання підтверджуються інформацією, яка надана Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» (т.1 а.с.25-29).
При цьому, рішенням апеляційного суду Київської області від 11.12.2014 у справі №22-ц/780/6753/14 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДП «НДВА «Пуща-Водиця» до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, фізичних осіб, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2015 та постановою Верховного Суду України від 24.06.2015, визнано недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 07.07.2010 №2 та від 04.08.2010 №4 щодо припинення права постійного користування ДП "НДВА "Пуща-Водиця" земельною ділянкою площею 61.85 га та затвердження технічної документації щодо припинення такого права (т.1 а.с.221-241).
Отже, рішення, яким припинено право третьої особи на відповідну земельну ділянку, до складу якої входить і земельна ділянка, щодо якої рішенням, дійсність якого оспорюється у даній справі, затверджено проект землеустрою ОСОБА_1, визнано недійсним рішенням суду, що набрало законної сили.
Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач посилався на те, що ОСОБА_1 не є учасником відповідної справи і тому факти, встановлені таким рішенням, не мають преюдиційної сили для даної справи.
Однак, визнане судом недійсним рішення не породжує зміну, припинення чи виникнення прав щодо яких воно прийнято. Таким чином, рішення Софіївько-Борщагівської сільської ради не є підставою для припинення права третьої особи - ДП «НДВА «Пуща-Водиця» на відповідну земельну ділянку, частина якої у подальшому надана ОСОБА_1 Отже, суд приймає до уваги не факти, встановлені таким рішенням, а наслідки прийняття такого рішення, що, в силу ст.1291 ГПК України, є обов'язковим до виконання.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012, яка прийнята у справі №2а-32/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства, ДП "НДВА "Пуща-Водиця" до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зокрема, - ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування рішень, визнано недійсним та скасовано рішення 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради №279 від 04.08.2010, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.181-182).
Вказана постанова суду залишена в силі постановою Верховного Суду від 27.02.2018 (т.1 а.с.183-185).
Посилаючись на відповідні обставини, зокрема, визнання недійсними рішення про припинення права третьої особи - ДП «НДВА «Пуща-Водиця» на земельну ділянку, рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки, яка входила до складу земельної ділянки ДП «НДВА «Пуща-Водиця», що надано ОСОБА_1, прокурор просить суд визнати недійним рішення відповідача 1 від 27.10.2010 №267 та витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області із незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" земельну ділянку, розташовану в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,08га.
При цьому, судом встановлено, що третій особі - ДП «НДВА «Пуща-Водиця» видано Державний акт на право постійного користування ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 щодо земельної ділянки площею 1448,5994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.216-220).
Як вбачається з рішення Апеляційного суду Київської області від 11.12.2014 у справі №22-ц/780/6753/14 (т.1 а.с.221-241), рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 07.07.2010 припинено право постійного користування ДП "Пуща-Водиця" на земельні ділянки загальною площею 61,85 га (з них ділянка 1 площею 3,65 га та ділянка 2 площею 58,2 га), а рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.08.2010 затверджено технічну документацію щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою 61,85 га (ріллі) та передано цю земельну ділянку до земель запасу в межах с. Софіївська Борщагівка.
Проте, вказані рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради визнані судом недійсними.
У відповідності до ст. 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна; від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Як визначено ч.1 ст. 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 116 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Як визначено ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Враховуючи, що відповідач - Софіївсько-Борщагівська сільська рада спірним розпорядженням надала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, яка надана у користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» і яка належить до державної власності, право на яку незаконно припинено, що стало підставою для визнання недійсними відповідних рішень судом, відповідна сільська рада перевищила надані їй повноваження.
Відповідно до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
У відповідності до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За таких обставин, вимоги щодо визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 27.10.2010 №267 є обгрунтваним.
Крім того, прокурором заявлено вимогу про витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області із незаконного володіння ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" земельної ділянки, розташованої в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,08га, яка відчужена ОСОБА_1 на підставі відплатного договору на користь ТОВ "Барселона Ю ЕЙ".
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, враховуючи що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,08га, яка передана у власність ОСОБА_1 особою без відповідних на те повноважень - не власником, і у подальшому такою особою передана за відплатним договором відповідачу - ТОВ "Барселона Ю ЕЙ", вимога прокурора про витребування вказаної земельної ділянки є обґрунтованою.
Звертаючись з позовом до суду, прокурор просив суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності, посилаючись на те, що про порушення інтересів держави стало відомо лише у 2016 році під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42016110000000045 за результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, місцевого самоврядування, установ та організацій отриманої під час досудового розслідування.
У заяві від 02.07.2018 (т.1 а.с.87-94) відповідач 2 - ТОВ "Барселона Ю ЕЙ" наполягає на пропущенні прокурором строку позовної давності та зазначає, що про порушення вимог земельного законодавства прокурору було відомо ще під час звернення до суду з позовом у справі №22-ц/780/6753/14 - тобто у вересні 2011 року.
Третя особа (ДП "НДВА "Пуща-Водиця") у запереченнях на заяву про застосування строку позовної давності (т. 1 а.с.168) вказує на безпідставність посилання відповідача 2 на пропуск строку позовної давності за вимогами про визнання недійсним рішення №267 від 27.10.2010, оскільки його прав не стосується таке рішення. Також, третя особа вказувала, що вимоги про витребування майна із незаконного володіння відповідача 2 заявлено в межах строку позовної давності, так як відчуження майна на користь останнього відбулось 14.12.2016, у той час як з даними вимогами прокурор звернувся у травні 2018 року.
У відповідності до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч.ч.3-5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При визначенні початку відліку строку позовної давності суд враховує те, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки спірним рішенням ОСОБА_1 визнано недійсним судом ще у 2012 році (справа №2а-32/12). Суду не надано доказів того, що під час розгляду відповідної справи судом встановлено, що відповідне рішення вичерпало свою дію внаслідок прийняття рішення, яке оспорюється у даній справі про передачу ОСОБА_1 у власність відповідної земельної ділянки; не надано доказів того, що про рішення від 27.10.2010 №267 знала держави в особі її органів, які виконують функції у відповідних відносинах і наділені повноваженнями звертатись до суду щодо визнання недійсним такого рішення.
Більш того, у відповідному рішенні не має кадастрового номеру спірної земельної ділянки, а витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку видано лише 04.07.2016, на підставі якого та спірного рішення і здійснена реєстрація права власності на таку земельну ділянку за ОСОБА_1 лише 14.12.2016.
Як визначено ст.125 ЗК України ( що діяла на момент прийняття спірного рішення), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, до реєстрації відповідного права, що мало місце лише у 2016 році, держава в особі її органів не могла знати про те, що не зважаючи на визнання недійсними рішення про припинення права ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та передачі відповідної земельної ділянки до земель запасу, визнання недійсним рішення про надання дозволу на виготовлення розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 у 2016 році за ОСОБА_1 буде зареєстровано право власності на відповідну земельну ділянку і така особа набуде правомочностей власника відповідної земельної ділянки - права володіти ти, користуватись, розпоряджатись нею. Таким чином, фактично у володіння ОСОБА_1 відповідна земельна ділянка перейшла 14.07.2016 і потім була відчужена відповідачу - ТОВ «Барселона Ю ЕЙ».
Також слід зазначити, що інформація з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок (у т.ч. меж) стала оприлюднюватись лише після набранням чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» - 01.01.2013, а інформація про спірну земельну ділянку внесена лише у липні 2016 року.
Таким чином, про вибуття відповідної земельної ділянки, незважаючи на визнання недійсним рішення про припинення права третьої особи та передачу такої земельної ділянки до земель запасу та визнання недійсним рішення пор надання дозволу на розроблення проекту, а також про особу, яка заволодіти такою земельною ділянкою могло стати відомо державі в особі її органів лише з 14.07.2016.
За таких обставин, не є таким, що сплив, строк позовної давності за заявленими вимогами, оскільки з позовом прокурор звернувся 03.05.2018.
З урахуванням зазначеного, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як визначено ч.9 відповідної норми, якщо спір виник внаслідок неправильний дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням того, що спір у даній справі виник у зв'язку з перевищенням повноважень відповідачем 1 при прийнятті спірного рішення, що стало причиною вибуття відповідної земельної ділянки з володіння власника, суд відшкодовує витрати, понесені внаслідок оплати позову судовим збором у розмірі 3524 грн на відповідача 1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 27.10.2010 №267 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1».
3. Витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Київській області (ідентифікаційний код 39817550; 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14) із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Барселона Ю ЕЙ" (ідентифікаційний код 39296673; 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Окружна,4) земельну ділянку, розташовану в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,08га, вартістю 2785,70грн.
4. Стягнути з Софіївсько-Борщагівської сільської ради (ідентифікаційний код 04362131; 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Шкільний, 5) на користь прокуратури Київської області (ідентифікаційний код 02909996; 01601, м. Київ, бул. Л.Українки, 27/2)- 3524,00грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складно 18.02.2019.
Суддя А.Р. Ейвазова