вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" січня 2019 р. Справа № 911/2255/18
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Белишевій А. В.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп", (03062, вул. Екскаваторна, буд. 35, м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни, (07400, АДРЕСА_1)
про стягнення 73 880, 71 грн
ТОВ "ЛКО Груп" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП Мусатової В. М. про стягнення 65 307, 66 грн основної заборгованості, 4 893, 30 грн пені, 3 265, 38 грн 5 % штрафу, 414, 37 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 589 від 22.06.2018 р., укладеним між ТОВ "ЛКО Груп" та ФОП Мусатовою В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/2255/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" до Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни про стягнення 73 880, 71 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом на нього учасників справи на 14.11.2018 р.
14.11.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.11.2018 р.
28.11.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.12.2018 р.
12.12.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.01.2019 р.
16.01.2019 р. представники учасників справи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про судове засідання повідомлені належним чином.
Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом на нього учасників справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: АДРЕСА_1, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
22.06.2018 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Покупець) було укладено договір поставки продукції № 589, згідно умов п. 1 розділу І якого Постачальник зобов'язаний поставляти продукцію Покупцю згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується своєчасно прймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати зворотну тару на умовах, передбачених даним Договором. Замовлення передається Постачальнику в будь-якій зрозумілій Сторонами формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).
Відповідно до п. 3 розділу 1 Договору, Продукція доставляється централізовано транспортом Постачальника або, за бажанням Покупця, шляхом самовивозу зі складу Постачальника. Місце доставки Продукції узгоджується Сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття Покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту Продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки Продукції є підписана Сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна (далі по тексту - "накладна"). Після підписання Сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) Продукції Постачальником не розглядаються.
Пунктом 5 розділу І Договору встановлено, що при централізованій доставці продукції Покупець (або довірена особа Покупця) приймає фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її доставку, ставить круглу печатку або штамп на накладній, а у випадку відсутності чи не існування печатки або штампу, підпис та прізвище відповідальної особи своєї організації та пише на ній назву організації (право підпису накладних з боку Покупця мають тільки особи, зазначені у додатку, який є невід'ємною частиною даного договору (Додаток № 1). У випадку невиконання даного пункту, продукція буде вважатися прийнятою відповідними матеріально-відповідальними осоюами, а супровідні документи завірені відповідними печатками та штампами, при цьому Покупець несе всі можливі ризики, пов'язані з прийманням продукції не матеріально-відповідальними особами самостійно.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Договору продукція відпускається Постачальником за вільновідпускними цінами, які зазначаються в накладній.
Пунктом 3 розділу ІІ Договору визначено, що відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. Кількість календарних днів протягом яких Покупець зобов'язаний оплатити партії поставленого товару встановлюється у Додатку № 4 до даного Договору.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Договору у випадку порушення Покупцем термінів оплати Продукції або повернення зворотної тари, Постачальник має право у односторонньому порядку отримати з суми оплати, яка перерахована за товар, витрати на відшкодування вартості неповерненої зворотної тари з урахуванням ПДВ на неї, а також на покриття штрафів та пені, які нараховуються Покупцю згідно умов цього договору. При цьому Постачальник зобов'язується виписати податкову накладну та інші документи на вищезазначені операції.
Пунктом 2 розділу ІІІ Договору встановлено, що ціна на окрему партію продукції вказується Постачальником у накладній, яку Покупець повинен розглядати як оферту з боку Постачальника. Факт приймоки Покупцем від Постачальника (або водія-експедитора) продукції означає згоду Покупця з запропонованою ціною, сумою транспортних витрат та асортиментом продукції.
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Договору загальну суму Договору складає сума Продукції,поставленої Покупцю за всіма накладними.
Відповідно до п. 6 розділу І Договору, Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до "__"_______20___року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей Договір або між Сторонами не буде укладено новий Договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. В частині зобов'язання Покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей Договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань.
Також між сторонами було підписано Додаток № 4 до Договору, згідно п. 1. якого сторони домовились для групи товарів, що виробляються та реалізуються під торгівельними марками ТМ "Золотая Амфора", ТМ "KOSHER", ТМ "Вилла Крым", ТМ "Буковина", ТМ "Пилигрим", ТМ "Мускатела", ТМ "Жан-Жак", ТМ "КЛИНКОВ", ТМ "КОГАН", ТМ "Аджари", ТМ "Хельсинки", ТМ "Green Day", ТМ "Солод", ТМ "Горілка Українка" встановити відстрочку платежу строком 21 день календарних днів з моменту отримання продукції Покупцем.
На виконання умов договору поставки продукції № 589 від 22.06.2018 р. позивачем протягом червня-липня 2018 року було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 65 307, 66 грн, що підтверджується видатковою накладною № ВН-П27832 від 27.06.2018 р. на суму 23 361, 70 грн (фактично - 22 991, 22 грн), видатковою накладною № ВН-П27833 від 27.06.2018 р. на суму 23 361, 70 грн, видатковою накладною № ВН-П31877 від 17.07.2018 р. на суму 9 263, 42 грн видатковою накладною № ВН-П31882 від 17.07.2018 р. на суму 9 691, 32 грн, наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 65 307, 66 грн, що підтверджується Договором поставки продукції № 589 від 22.06.2018 р. з відповідними додатками до нього, видатковою накладною № ВН-П27832 від 27.06.2018 р. на суму 23 361, 70 грн, видатковою накладною № ВН-П27833 від 27.06.2018 р. на суму 23 361, 70 грн, видатковою накладною № ВН-П31877 від 17.07.2018 р. на суму 9 263, 42 грн видатковою накладною № ВН-П31882 від 17.07.2018 р. на суму 9 691, 32 грн, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обовязків по оплаті товару за договором поставки продукції № 589 від 22.06.2018 р.
Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 65 307, 66 грн за договором поставки продукції № 589 від 22.06.2018 р. є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки продукції № 589 від 22.06.2018 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 19.07.2018 р. по 09.10.2018 р. всього на загальну суму 4 893, 30 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 1. розділу V Договору встановлено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажну продукцію, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції. За прострочення оплати за неповернену зворотну тару, яка продана Покупцю на умовах цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від заставної ціни неповерненої зворотної тари за кожен день прострочення платежу та штраф у розмірі 5% від заставної ціни невчасно оплаченої зворотної тари. При подальшому надходженні коштів від Покупця в першу чергу погашається пеня та штрафи.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 4 893, 30 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки продукції № 589 від 22.06.2018 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по розрахункам за відвантажену продукцію всього на загальну суму 3 265, 38 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.
Зідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 1. розділу V Договору встановлено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажну продукцію, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції. За прострочення оплати за неповернену зворотну тару, яка продана Покупцю на умовах цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від заставної ціни неповерненої зворотної тари за кожен день прострочення платежу та штраф у розмірі 5% від заставної ціни невчасно оплаченої зворотної тари. При подальшому надходженні коштів від Покупця в першу чергу погашається пеня та штрафи.
Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 3 265, 38 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3% річних за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 19.07.2018 р. по 09.10.2018 р. на загальну суму 414, 37 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 414, 37 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО Груп" (03062, м. Київ, вулиця Екскаваторна, будинок 35; ідентифікаційний код 40762306) 65 307 (шістдесят п'ять тисяч триста сім) грн 66 (шістдесят шість) коп. основної заборгованості, 4 893 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто три) грн 30 (тридцять) коп. пені, 3 265 (три тисячі двісті шістдесят п'ять) грн 38 (тридцять вісім) коп. штрафу, 414 (чотириста чотирнадцять) грн 37 (тридцять сім) коп. 3% річних та судові витрати 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
30 січня 2019 р.