ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.02.2019Справа № 910/16787/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г)
до Фізична особа-підприємець Федоренко Євген Олександрович (АДРЕСА_1)
про стягнення 36655,73 грн.
за участі представників
від позивача: Дацюк І.І.
від відповідача: не з'явились
У судовому засіданні 13.02.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Федоренка Євгена Олександровича про стягнення 36 655,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 31.01.2018 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Федоренком Євгеном Олександровичем (надалі - відповідач) укладено договорів оренди нерухомого майна №312/1. Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався передати, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва для розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (ремонт побутової техніки). За доводами позивача, останній виконав умови договору та передав у користування об'єкти оренди, проте відповідач в порушення умов договору не здійснив повну оплату за оренду приміщення. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з вимого про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 36 655,73 грн., з яких: 34 276,00 грн. - основний борг, 2 329,20 грн. - пені, 49,93 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.12.2018 залишено позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" без руху в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме докази оплати у розмірі 7308,34 грн., яка була здійснена 21.12.2017 як аванс для участі в конкурсі.
22.12.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем надано платіжне доручення № Н12207R4JJ від 20.12.2017 про сплату авансу у розмірі 7308,34 грн.
27.12.2018 на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2018 позивачем було також надано банківські виписки для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/16787/18/18 та призначив підготовче засідання на 13.02.2019.
31.01.2019 до господарського суду надійшло клопотання позивача про перенесення судового засідання у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.
У судове засідання, призначене на 13.02.2019 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0103048931891.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №61 від 13.02.2015 закріплено з 16.02.2015 на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" об'єкти житлового та нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та елементи зовнішнього благоустрою.
Згідно з Актом приймання-передачі житлових будинків які передаються безоплатно, на праві господарського відання, з балансу КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" на баланс КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва згідно розпорядження Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.02.2015 № 61 станом на 01.04.2015 Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" прийнято на праві господарського відання нежитлове приміщення по вулиці Бажова, 12 в м. Києві.
31 січня 2018 року між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (надалі- орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Федоренком Євгеном Олександровичем (надалі- орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (надалі- підприємство-балансоутримувач) було укладено договір №312/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі- договір).
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 11 липня 2017 року № 57, протоколу засідання конкурсної комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 11 січня 2018 року № 2, затвердженого розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 січня 2018 року № 26 «Про затвердження протоколу № 2 засідання конкурсної комісії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на право оренди нежитлового приміщення загальною площею 73,50 кв. м на вул. Бажова, 12 від 11.01.2018» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: вул. Бажова, буд. 12 для розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (ремонт побутової техніки).
Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 73,50 кв.м., у т. ч. підвал - 73,50 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання- передачі об'єкта.
Відповідно до п. 4.2.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
Орендна плата визначена за результатами конкурсу, затвердженим розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 січня 2018 року №26, і становить без ПДВ за 1 кв. м 50 грн 00 коп., що в цілому за базовий (січень 2018) місяць складає 3675 грн. 00 коп. без ПДВ. Розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди січень 2018 року становить 3675 грн 00 коп. без ПДВ. (п. 3.1. договору).
За умовами п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекс інфляції, розрахованої Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та рядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 договору).
Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 3.7. договору).
Зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Підприємство-балансоутримувач зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (п. 3.10. договору).
Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами строком на 2 роки 364 дні і діє з 31 січня 2018 року до 30 січня 2012 року (п. 9.1. договору).
Відповідно до 4.2.11 договору орендар зобов'язаний не менш ніж за 2 місяці письмово до припинення використання об'єкта повідомити орендодавця та підприємство-балансоутримувача.
28 лютого 2018 року сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бажова, буд. 12, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежитлове приміщення, загальною площею 73,50 кв.м., у т.ч. підвал - 73,50 кв.м.
Цією ж датою між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Федоренком Євгеном Олександровичем (споживач) був укладений договір №1144 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій орендарю (суборендарю, власнику) нежитлового приміщення, у житловому будинку (гуртожитку) загальною площею 73,50 кв.м., на вул. Бажова, буд. 12, у м. Києві, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.
27 листопада 2018 року на адресу позивача надійшла заява відповідача вих. №1 від 15.10.2018, відповідно до якої останній просив розірвати договір №1144 від 28.02.2018 у зв'язку з неможливістю експлуатації об'єкта оренди та надати можливість сплатити існуючу заборгованість по орендних платежах та експлуатаційних витратах у термін шість місяців.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не здійснив своєчасної та повної оплати орендних платежів, сплативши лише авансовий платіж у розмірі 7 308,34 грн (платіжне доручення №Н12207R4JJ від 20.12.2017), що стало наслідком виникнення у останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 36 655,73 грн., з яких: 34 276,00 грн. - основний борг, 2 329,20 грн. - пені, 49,93 грн. - інфляційних втрат.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що укладений договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що в період з лютого по листопад 2018 року позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на оплату орендних платежів, а також акти виконаних робіт на загальну суму 41 584,94 грн.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як встановлено судом, у п. 3.7. договору сторони передбачили, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Отже, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України та умов договору, строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати орендних платежів станом на момент розгляду спору настав.
З матеріалів справи вбачається, що в період дії договору відповідачем на виконання його умов та згідно платіжного доручення №Н12207R4JJ від 20.12.2017 було сплачено лише авансовий платіж у розмірі 7 308,34 грн., що передбачений п. 3.10. договору, інші платежі залишені без оплати.
При цьому, судом встановлено, що заявою вих. №1 від 15.10.2018 відповідач підтвердив існування станом на 15.10.2018 заборгованості по орендних платежах та експлуатаційних витратах, яку гарантував оплатити.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, відповідачем в свою чергу, не надано суду доказів на підтвердження оплати орендних платежів у повному обсязі, у тому числі після відкриття провадження у справі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи те, що сума основної заборгованості за договором №312/1 від 31.01.2018 належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 34 276,60 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 329,20 грн. та 3% річних у розмірі 49,93 грн .
За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 6.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь останнього пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів та інших платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми пені, суд дійшов висновку, що розрахунок останньої є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 2 329,20 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевіривши розрахунок 3% річних встановив, що їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем, однак, приймаючи до уваги, що суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 49,93 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 36 655,73 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федоренка Євгена Олександровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, ідентифікаційний код 39606435) заборгованість з орендної плати у розмірі 34 276 (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят шість) грн 60 коп., пеню у розмірі 2 329 (дві тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 20 коп., 3 % річних у розмірі 49 (сорок дев'ять) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.02.2018
Суддя Л. Г. Пукшин