ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2019 р. Справа № 910/203/19
За позовом Акціонерного товариства " Українська залізниця " в особі регіональної філії " Південна залізниця "
До Державного агенства резерву України
Про стягнення 165922,22 грн.
Суддя Пінчук В.І.
Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Перець С.В. - предст.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи
Позивач - Акціонерне товариство " Українська залізниця " в особі регіональної філії " Південна залізниця " звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача - Державного агенства резерву України 165922,22 грн. витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2019 р. відкрите провадження у справі №910/17706/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення судового засідання на 07.02.2019 р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, але у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що у останнього відсутні підстави для сплати заборгованості, оскільки позивачем не узгоджені витрати за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву з Державним агенством резерву України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
30.04.2003 р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву України, правонаступником якого відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 є Державне агентство резерву України ( відповідачем, комітетом) та Статутним територіально - галузевим об'єднанням " Південна залізниця " ( в наступному змінено на правонаступника - Державне підприємство " Південна залізниця " , а з 01.12.2015 р. - регіональна філія " Південна залізниця " публічного акціонерного товариства " Українська залізниця " ( позивачем, зберігачем) був укладений договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву № П/НР-031338/НЮ, предметом якого є зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву без користування ними зберігачем, здійснюється на складських приміщеннях, майданчиках зберігача.
15.03.2016 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої визначено, що зберігачем по договору є Публічне акціонерне товариство " Українська залізниця ".
Відповідно до пункту 1.2. вказаного договору комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з затвердженою номенклатурою у кількості та за вартістю згідно з актом форми № 1. Передбачені договором форми актів затверджуються комітетом.
Згідно п. 2.1. договору № П/НР-031338/НЮ від 30.04.2003 р. зберігач зобов'язаний забезпечити належне зберігання цінностей і вести бухгалтерський облік на позабалансовому рахунку зберігача.
Пунктом 3.1. вказаного договору передбачено, що комітет зобов'язаний відшкодовувати зберігачу витрати на зберігання цінностей згідно з погодженим зведеним кошторисом витрат між зберігачем та комітетом у межах асигнувань, передбачених на ці цілі.
Відшкодування витрат за зберігання цінностей визначається згідно з щорічно погодженим комітетом зведеним кошторисом витрат зберігача, який здійснює відповідальне зберігання цих цінностей мобілізаційного резерву (пункт 4.1 договору).
Відповідно до п. 4.3. договору сторони погодили, що зберігач надає комітетові щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою.
Згідно п. 4.4. договору № П/НР-031338/НЮ від 30.04.2003 р. відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) зберігачу за зберігання цінностей мобілізаційного резерву комітет здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до пункту 4.3 договору, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом усього терміну зберігання цінностей мобілізаційного резерву (пункт 7.3 договору).
Позивач направив відповідачу звіти про витрати на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву за перший, другий та третій квартали 2018 р., акти на відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за вказані квартали 2018 року та акти звірки взаєморозрахунків.
Згідно з наявними в матеріалах справи доказами, сума витрат на зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву за перший - третій квартали 2018 р. становить 165922,22 грн., а саме: за перший квартал 56664,36 грн., за другій квартал 56239,20 грн. та за третій квартал 53018,66 грн.
Відповідач актів на відшкодування витрат за зберігання матеріальних цінностей державного (мобілізаційного) резерву не підписав та вартості витрат на зберігання вказаних цінностей за перший - третій квартали 2018 р. в розмірі 165922,22 грн. не сплатив.
У зв'язку із наявністю заборгованості за договором № П/НР-031338/НЮ від 30.04.2003 р. за послуги із зберігання за перший - третій квартали 2018 р. в розмірі 165922,22 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом і просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.
Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
Частиною 1 статті 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Статтею 947 Цивільного кодексу України передбачено, що витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 24.01.1997 № 51/97-ВР " Про державний матеріальний резерв ", державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
Згідно ч. 1, ч. 5, ст. 11 Закону України від 24.01.1997 № 51/97-ВР " Про державний матеріальний резерв " запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання, оплата тарифу за перевезення вантажів, спеціальної тари, упаковки, послуг постачальницько-збутових організацій за поставку і реалізацію матеріальних цінностей державного резерву провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 № 532, сума витрат, що підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням вимог цього Порядку на кожен рік і сплачується пропорційними частками за узгодженням між Держрезервом та відповідальним зберігачем.
Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держрезервом та відповідальним зберігачем за формою згідно з додатком 1, за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. ( ст. 629 ЦК України )
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач в порушення умов договору, відшкодування витрат у сумі 165922,22 грн. у строки передбачені пунктом 4.4. договору, не здійснив.
Посилання відповідача на відсутність акту взаєморозрахунків фактичних витрат на заявлену позивачем суму як підстави для оплати послуг є необґрунтованими, оскільки всі підтверджуючі документи понесених витрат, як це передбачено умовами договору, в тому числі й акти взаєморозрахунків були надіслані відповідачу, при цьому вказані звіти та акти не погоджені саме з боку відповідача. Сам факт не підписання (відмови від підписання) таких актів та звітів про витрати, за відсутності вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про те, що такі витрати не були понесені позивачем.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного агенства резерву України ( 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 37472392 ) на користь Акціонерного товариства " Українська залізниця " ( 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815 ) в особі регіональної філії " Південна залізниця " ( 61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7, код 40081216 ) 165922 ( сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві ) грн. 22 коп. витрат за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, 2488 ( дві тисячі чотириста вісімдесят вісім ) грн. 83 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 15.02.2019 р.
СуддяВ.І.Пінчук