28.01.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2786/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання Мудрак О.М.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, ордер серія ДП№1305/000035 від 25.01.2019 р., адвокат;
представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 року (повний текст рішення складено 22.10.2018 року) у справі № 904/2786/18 (суддя Полєв Д.М.)
за позовом ОСОБА_2, м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 року у справі № 904/2786/18 позовну заяву ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 241309,44грн. середнього заробітку за час затримання розрахунку, 20000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.06.2017 року по 03.04.2018 року (192 робочі дні) в розмірі 241 309,44 грн. без врахування утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 3619,64 грн. судового збору.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
13.11.2018 року на виконання рішення видано накази.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" припинено 16.03.2017року у зв'язку з перетворенням його на ПАТ "Криворізька теплоцентраль".
Наказом №174-К від 31.05.2017 року позивача звільнено на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України для догляду за дитиною до досягнення нею 14 років.
Суд зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2018 року по справі №212/3907/17 та постановою апеляційної інстанції 30.03.2018року по справі №212/3907/17 фактично підтверджено безпідставну зміну, визначену працівником у заяві, причини звільнення з роботи, примусивши працівника подати заяву про звільнення з іншої підстави, а не за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Повний розрахунок із позивачем проведено лише 03.04.2018 року, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" №LFJJEQGP456RV19 від 06.06.2018 року.
Посилаючись на положення ч.1 ст.43 КЗпП України, ст.27 Закону України "Про оплату праці", п.п.2,5,8 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, довідку відповідача №2313/06 від 24.05.2018 року про середньоденну заробітну плату позивача, суд визначив суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, за період з 01.06.2017року по 03.04.2018року (192 робочі дні) в розмірі 241309,44грн. без врахування утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.
Відмовляючи позивачу в задоволені позову в частині витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначив, що позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, актів виконаних робіт та зі змісту договору не вбачається, що адвокатом надаються послуги безпосередньо пов'язаних з розглядом справи №904/2786/18.
Не погодившись з рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом не було з'ясовано з яких міркувань позивачем визначено саме 192 днів затримки розрахунку, адже будь-якого обґрунтування цього періоду позивач не надав, та ідповідачу не направляв. Зазначена обставина унеможливлює визначення кількості фактичних днів виходу на роботу позивача у спірному періоді.
Крім того, скаржник зазначає, що між опонуючими сторонами існували судові спори, про що свідчить рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11.01.2018 року у справі № 2/3907/18 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Криворізька теплоцентраль" про зміну формулювань причин звільнення, а також постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області за№ 212/3907/17 22-ц/774/951/К/18 від 30.03.2018 року про зміну формулювань причин звільнення за апеляційною скаргою ПАТ "Криворізька теплоцентраль" (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).
Суд також не надав належної оцінки вказаним обставинам, які на думку апелянта, виключають прямий обов'язок відповідача здійснювати повне погашення всієї суми у день звільнення позивача (31.05.2017р.)
Також апелянт вказує, що суд проігнорував правову позицію відповідача щодо обов'язку ПАТ "Криворізька теплоцентраль" здійснити обов'язкові платежі і утримати податки з виплат середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Також апелянт вказує, що звертаючись до господарського суду з позовом ОСОБА_2 зазначила, що ПАТ "Криворізька теплоцентраль" перебуває в процедурі банкрутства у справі №904/128/17, яке порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2017 року, між тим, господарський суд розглянув позов у загальному позовному провадженні, що є порушенням принципу диспозитивності в господарському процесі відповідно до статті 14 ГПК України.
Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 року у справі № 904/2786/18 повністю, прийняти нове рішенням, яким відмовити в задоволені позову повністю.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 року у справі № 904/2786/18 залишити без змін.
У судове засідання 28.01.2019 року представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як встановлено колегією суддів, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" створено в процесі приватизації, шляхом перетворення Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №579-р "Деякі питання приватизації об'єктів паливно-енергетичного комплексу" від 30.11.2016 року №911-р "Про затвердження плану приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" тощо.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" припинено 16.03.2017 року у зв'язку з перетворенням його на ПАТ "Криворізька теплоцентраль".
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є юридичною особою із новим найменуванням, в результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", що пов'язані зі зміною типу товариства у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року №514-VІ.
На час звернення позивача до суду відповідач перебував в процедурі банкрутства.
Так, колегією суддів встановлено, що відповідно до ухвали господарського суду від 23.03.2017 року у справі №904/128/17 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, а ухвалою від 30.10.2018 року закрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, тощо.
Посилання апелянта на те, що справа була розглянута за правилами загального позовного провадження колегією суддів не визнаються обґрунтованими, оскільки відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України саме така форма господарського судочинства визначена для розгляду категорії справ, до якої відноситься позов ОСОБА_2
Судом встановлено, що позивач - гр. ОСОБА_2 за наказом № 194-к від 05.08.2013 року прийнята на посаду начальника управління по зборах ДП "Криворізька теплоцентраль". У зв'язку зі змінами в організаційній структурі позивача переведено на посаду начальника відділу зі стягнення заборгованості (№ 321-к від 01.11.2013 року)
На підставі наказу № 296-к від 15.10.2015 року у зв'язку із змінами в організаційній структурі та штатному розкладі підприємства позивача переведено начальником юридичного відділу.
За наказом № 119-к від 15.06.2016 року позивача переведено на посаду в.о. заступника генерального директора зі збуту теплової енергії ПАТ "Криворізька теплоцентраль" та наказом № 355 від 09.08.2016 року затверджено на зазначеній посаді.
Наказом №174-К від 31.05.2017 року позивача звільнено на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України для догляду за дитиною до досягнення нею 14 років.
Не погоджуючись з підставою звільнення, позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про зміну формулювання причин звільнення.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2018 року по справі №212/3907/17 змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_2, з посади заступника генерального директора зі збуту теплової енергії ПАТ "Криворізька теплоцентраль" з 31 травня 2017 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.03.2018 року справі №212/907/17 апеляційну скаргу ПАТ "Криворізька теплоцентраль" залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11.01.2018 року залишено без змін.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок із позивачем проведено лише 03.04.2018 року, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" №LFJJEQGP456RV19 від 06.06.2018 року, яка міститься у справі.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ст. 117 КЗпП України).
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Зазначене спростовує доводи апелянта щодо обов'язку суду здійснити розрахунок середнього заробітку з врахуванням утримання податків та обов'язкових платежів.
Відповідно до довідки відповідача від 24.05.2018 року №2313/06 середньоденна заробітна плата (за березень 2017 року, квітень 2017 року) складає 1256,82 грн.
Матеріали справи містять вичерпний розрахунок робочих днів (помісячно), з урахуванням вимог Наказу ПАТ "Криворізька теплоцентраль" №22 від 01.02.2018 року "Про зменшення норм тривалості робочого часу та встановлення неповного робочого тижня". Кількість днів затримки розрахунку з позивачем проведена з дати звільнення - 31.05.2017 року по дату фактичного розрахунку - 03.04.2018 року.
Отже, господарським судом при винесенні рішення правомірно задоволена вимога про стягнення з відповідача середнього заробітку ОСОБА_2 без врахування отримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.
З огляду на викладене, враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що доводи оскаржуваного рішення апелянт не спростував.
Оскільки підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати за її розгляд слід покласти на скаржника згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018 року у справі № 904/2786/18 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков
Повний текст складено 18.02.2019 року.