вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"15" лютого 2019 р. Справа№ 910/7165/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Суліма В.В.
Хрипуна О.О.
в порядку письмового провадження, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року (повний текст складено 01.11.2018 р.)
у справі № 910/7165/18 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промвагонтранс",
про стягнення 44 838,90 грн, -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі №910/7165/18 відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" про стягнення 44 838,90 грн. штрафу з ТОВ "Промвагонтранс" (а.с.134-138).
ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/7165/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця" задовольнити повністю - стягнути з відповідача ТОВ "Промвагонтранс" на користь ПАТ "Укрзалізниця" 44838,90 грн. штрафу за невиконання плану перевезень, та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. та 2 643,00 грн., сплачені при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2018 року, апеляційна скарга ПАТ "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця" у судовій справі № 910/7165/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Сулім В.В., Хрипун О.О.
10 грудня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Сулім В.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження у справі №910/7165/18, апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі №910/7165/18 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
27 грудня 2018 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, від позивача надійшли пояснення.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням викликом сторін - матеріали справи не містять.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.10 ст.270 ГПК України).
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.
01 серпня 2017 року ПАТ "Українська залізниця" (далі - позивач), як перевізником і ТОВ "Промвагонтранс" (далі - відповідач), як замовником укладено Договір №7189-Є/900ЦТЛ-2017 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом Договору є надання перевізником замовнику послуг, пов'язаних з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і проведення розрахунків за ці послуги (а.с. 13-18).
За цим Договором перевізник зобов'язується доставити прийнятий до перевезення вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу та надані послуги, що пов'язані з цим перевезенням (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.3.1 Договору Обов'язки замовника пред'явити перевізнику у визначені Правилами перевезення вантажів терміни плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу; передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження перевізником здійснюється через автоматизовану систему "МЕСПЛАН" з накладанням електронного цифрового підпису; у вказаному випадку замовлення у паперовому вигляді не надається.
За змістом п. 10.6 Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017; якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
У якості додатка 2 до договору сторонами підписано "Організація електронного документообігу піж перевізником та замовником", у якому зазначено, що сторони домовились про використання електронного документообігу, для організації якого використовуються комп'ютерні системи в т.ч. АС Месплан (п.1.1); оформлення наступних документів з накладенням цифрового підпису (далі - ЕЦП) в т.ч. замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12 (п. 1.2.1); оформлений електронний перевізний документ із наявним ЕЦП (що є підтвердженням прийняття вантажу до перевезення), передається замовнику за допомогою інформаційних систем (а.с. 17-18).
Позовні вимоги, з посиланням на ст.ст.216, 230 та 307 ГК України, ст.106 Статуту залізниць України, мотивовано тим, що додаткові плани №995459, 1000636, 100644 на листопад 2017 не виконані в повному обсязі, за що згідно із ст.106 Статуту залізниць України нараховано штраф відповідно у розмірах 11207,40 грн., 7342,80 грн. та 7536,00 грн., з огляду на що позивач вказав, що направив відповідачу претензії про добровільну сплату штрафу за невиконання планів за листопад та грудень 2017р. При цьому, позивач зазначає, що відповідачем у встановлені терміни не надано ні декадних заявок, ані погодженого з вантажоодержувачем (портом) графіка навантаження на місяць або на строк виконання додаткового замовлення для забезпечення виконання додаткових планів за листопад і грудень 2017 року та січень 2018 року. Також позивач вказав, що впродовж листопада-грудня 2017 та січня 2018 представники відправника не з'являлись для підпису облікових карток (за якими здійснюється облік виконання замовлень), що засвідчено актами загальної форми, відповідачем не подано ані декадних заявок (форми ГУ11), ні погодженого з вантажоодержувачем (портом) графіка навантаження на місяць або на строк виконання додаткового замовлення для забезпечення виконання додаткових планів на листопад, грудень 2017 та січень 2018 року
У апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що судом неповно з'ясовано обставини справи та не спростовано того, що відповідачем не подано жодної декадної заявки з розподілом подачі вагонів на виконання ланів за листопад, грудень 2017 та січень 2018 року. Позивач також вказує, що долучена відповідачем вибірка з АС "Месплан" про введення електронних заявок на виконання додаткових планів свідчить про те, що відповідачем введено заявок без узгодження отримувача, у більшій кількості, ніж замовлено по додатковим планам перевезення. Також позивач вказує, що суд не надав оцінки тому, що: в обліковій картці виконання плану перевезення №76647 на грудень з 9 число в графі "причина недовантаження" зазначено відмова, що на думку позивача також підтверджується копією листа відповідача від 09.12.2017; та тому, що з облікової картки виконання плану перевезення вбачається нарахування штрафу у розмірі 9.3 грн. за невиконання плану перевезення №916284 на грудень 2017 року за недовантаження в тонах (замість 189 т - 186,6 т).
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, у відзиві на неї, відповідач вказує, що оформлена вантажовідправником електронна заявка (замовлення) через АМ Месплан є графіком навантаження та те, що в силу п. 7.1.3 Правил планування перевезень вантажів переведення в АМ Меспландодаткових замовлень на перевезення вантажів в межах України із статусу "заявлено" в статус "узгоджено" проводиться автоматично.
З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до статті 105 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що додаткові плани відповідачем не виконані в повному обсязі, за що згідно із ст.106 Статуту залізниць України нараховано штрафи, з огляду на що позивач вказав, що направив відповідачу претензії про добровільну сплату штрафу за невиконання планів за листопад та грудень 2017 р., а також січень 2018 р.
Позивачем надано до матеріалів справи наступні роздруківки:
- Дозвіл на перевезення вантажів по додатковому плану №ДПл-103-ЗЕРНО/995459 за листопад 2017 р. ст. відправлення Микулинці-Струсів до ст. призначення: Батьово, вантаж семена сои, щодо 45 зерновозів /2900 тн (інвентарний), які узгоджено 09.11.2017 (а.с. 19);
- Дозвіл на перевезення вантажів по додатковому плану №ДПл-103-ЗЕРНО/1000644 за листопад 2017 р. ст. відправлення Микулинці-Струсів до ст. призначення: Одеса-Порт, вантаж зерно гороха, щодо 30 зерновозів /1900 тн (інвентарний), які узгоджено 21.11.2017 (а.с. 20);
- Дозвіл на перевезення вантажів по додатковому плану №ДПл-103-ЗЕРНО/1000636 за листопад 2017 р. ст. відправлення Микулинці-Струсів до ст. призначення: Одеса-Порт, вантаж зерно гороха, щодо 30 зерновозів /1950 тн (інвентарний), які заявлено 20.11.2017 та узгоджено 21.11.2017 (а.с. 21);
- Дозвіл на перевезення вантажів по додатковому плану №ДПл-103-ЗЕРНО/76647 за грудень 2017 р. ст. відправлення Микулинці-Струсів до ст. призначення: Берегове, вантаж семена сои, щодо 45 зерновозів /2900 тн (інвентарний), які заявлено 28.11.2017 та узгоджено 29.11.2017 (а.с. 22);
- Дозвіл на перевезення вантажів по додатковому плану №ДПл-103-ЗЕРНО/916284за грудень 2017 р. ст. відправлення Микулинці-Струсів до ст. призначення: Батьово, вантаж семена сои, щодо 3 зерновоза /189 тн (інвентарний), які заявлено та узгоджено 29.12.2017 (а.с. 23);
- Дозвіл на перевезення вантажів по додатковому плану №ДПл-103-ЗЕРНО/281 за січень 2018 р. ст. відправлення Микулинці-Струсів до ст. призначення: Батьово, вантаж семена сои, щодо 30 зерновозів /1950 тн (інвентарний), які заявлено 19.12.2017 та узгоджено 22.12.2017 (а.с. 24).
В свою чергу відповідачем надано роздруківки планів перевезення на листопад, грудень 2017 р. та січень 2018 року (а.с. 90-10).
Відповідно до наданих позивачем облікових карток:
- щодо виконання плану перевезення №995459 за листопад 2017 р. (45 вагонів 2900 тн) недовантажено за місяць 45 вагонів вагою 2900 тон з вини відправника (не було заявки) (а.с. 25);
- щодо виконання плану перевезення №1000644за листопад 2017 р. (30 вагонів 1900 тн) недовантажено за місяць 30 вагонів 1900 тн з вини відправника (не було заявки) (а.с. 26);
- щодо виконання плану перевезення №1000636 за грудень 2017 р. (30 вагонів 1950 тн) недовантажено за місяць 30 вагонів 1950 тн з вини відправника (не було заявки) (а.с. 27);
- щодо виконання плану перевезення №9162844 за грудень 2017 р. (3 вагони 189 тн) недовантажено за місяць 2,4 тн ("з вини відправника", "пов.лав") (а.с. 28);
- щодо виконання плану перевезення №76647 за грудень 2017 р. (45 вагонів 2900 тн) недовантажено за місяць 45 вагонів 2900 тн з вини відправника (не було заявки та 1 вагон на 65,4 тн "відмова") (а.с. 29);
- щодо виконання плану перевезення №281за січень р. (30 вагонів 1950 тн) недовантажено за місяць 30 вагонів 1950 тн з вини відправника (не було заявки) (а.с. 30);
Також позивачем надано до матеріалів справи складені у період з 10.11.2017 р. по 30.01.2018 р. Акти загальної форми, у яких зазначено, що представник відповідача для підпису облікової картки не з'явився (а.с. 31-41).
Також позивачем надано накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу), у яких в найменуваннях платежу зазначено "штраф за невиконання плану", підставою зазначено ст. 106 Статуту залізниць України, а в примітках "подекадно листопад, грудень, січень (відповідно): №03120644 від 03.12.2017 р. на суму 26086,20 грн. (щодо документа №995459 нараховано на 2900 т, №100636 на 1950 т, №100644 на 190 т), №03010005 від 03.01.2017 р. на суму 11216,70 грн. (щодо документа №76647 нараховано на 2900 т, №916284 на 2.4 т) та №03020041 від 03.02.2018 р. на суму 7536 грн. (щодо документа №281 нараховано на 1950 т) (а.с. 69-71).
Вказані документи в графі підпис вантажовласника містить підпис біля його зазначено "Середа А.В. з нарахуванням не згідний так як залізницею не надано рухомий парк згідно електронних заявок".
Крім того, позивач звертався до відповідача з претензіями про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень від 06.02.218 та від 27.03.2018 р., у яких зазначав про те, що залізницею узгоджено додаткові плани на перевезення на листопад №№ 995459, 1000636, 100644, на грудень №76647 та №916284, №281 на січень, які за доводами позивача не виконані у повному обсязі, за що згідно ст. 106 Статуту залізниць України нараховано штраф у розмірі. У додатках до претензій зазначено копії облікових карток та накопичувальних карток (а.с. 72, 73).
І саме визначена у вказаних претензіях сума (обґрунтована з посиланням на накопичувальні картки) є предметом спору у даній справі.
Враховуючи викладене характер та підстави нарахування пред'явленої позивачем до стягнення суми (ст. 106 Статуту залізниць України) встановлюють межі доказування у вказаній справі, чим спростовуються доводи позивача про неврахування судом першої інстанції того, що відповідачем подано заявок у більшому обсязі ніж замовлено по додатковим планам перевезення.
Абзацами першим, третім і четвертим статті 106 Статуту залізниць України, якою обґрунтовано позов передбачено, що за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень сплачується штраф у таких розмірах: за вантажі, перевезення яких планується у тоннах і вагонах, - з тонни по 5 відсотків ставки добової плати за користування вагонами; за вантажі, перевезення яких планується тільки у вагонах (контейнерах), - за вагон (контейнер) по дві добові ставки плати за користування вагонами (контейнерами).
Залізниця і відправник несуть таку ж відповідальність за недотримання зобов'язань надпланових і позапланових перевезень вантажів за заявками відправника, прийнятими залізницею, а також за надолуження невиконання плану попереднього місяця (згідно із статтею 19 цього Статуту).
За невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером).
Тобто підставою для відповідальності вантажовідправника у вигляді штрафу за невиконання плану перевезень є невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану.
Разом з тим, позивачем не доведено того, що відповідач відмовився від вагонів для виконання плану або не використав подані вагони.
Не є таким доказом і надана позивачем копія листа №3 від 09.12.2017, у якому викладено відмову від навантаження вагонів на під'їзній колії ТОВ "Комбікормтрейд" №95353751; 95389938 підписаного зі сторони відповідача менеджером Середа А.В. (а.с. 68), з огляду на те, що надані позивачем на підтвердження повноважень менеджера Середи А.В. Доручення №08 від 03.01.2017 та №12 не містять інформації щодо наявності у вказаної особи повноважень від імені відповідача здійснювати відмову від вагонів (а.с. 66-67).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення штрафу за невиконання плану перевезень та відповідно про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При цьому, здійснюючи апеляційний перегляд, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).
Отже рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі №910/7165/18 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі №910/7165/18 задоволенню не підлягає.
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі №910/7165/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі №910/7165/18 залишити без змін.
3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
4. Справу №910/7165/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді В.В. Сулім
О.О. Хрипун
Дата складення повного тексту - 15 лютого 2019 р.