Постанова від 11.02.2019 по справі 910/6751/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2019 р. Справа№ 910/6751/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Чорногуза М.Г.

Зубець Л.П.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 11.02.2019

за апеляційною скаргою Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 (повне рішення складено 28.09.2018)

у справі № 910/6751/18 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР»

до Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська»

про стягнення 80 664, 30 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У травні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОНА-ПАРТНЕР» (далі - ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» (далі - Товарна біржа) про стягнення 80 664,30 грн.

Позовні вимоги про стягнення обґрунтовані тим, що у відповідача відсутні правові підстави утримувати грошові кошти в розмірі 80 664, 30 грн, що були сплачені ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» у якості гарантійного внеску за платіжним дорученням №182 від 08.02.2018.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 позов ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» до Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» про стягнення 80 664,30 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» на користь ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» 80 664, 30 грн основної заборгованості та 1 762, 00 грн судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що договором, укладеним між сторонами, установлено умови, за яких не повертається гарантійний внесок, а саме: (1) у разі відмови клієнта від участі в аукціоні; (2) у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або договору купівлі - продажу; (3) у разі відмови переможця аукціону від оплати винагороди біржі; (4) у разі зарахування переможцю при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт. Інших мов, за яких гарантійний внесок не повертається, укладеним між сторонами договором не встановлено.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 80 664, 30 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Строк повернення гарантійного внеску, у відповідності до п. 3.2.9. договору є таким, що настав. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення відповідної суми.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

У листопаді 2018 Товарна біржа звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, поновити строк на оскарження. Також відповідач просив розглянути апеляційну скаргу за участю його представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товарної біржі Призначено до розгляду апеляційну скаргу в судовому засіданні на 11.02.2019. Водночас, відновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, встановивши, що апелянт ознайомився з повним текстом судового рішення лише 05.11.2018.

В судове засідання 11.02.2019 з'явились представники скаржника та позивача.

Усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання було залишено без розгляду нові докази, які було долучено до апеляційної скарги, на підставі ст. 207, 269 ГПК України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з апеляційної скарги, жодних заяв чи клопотань з приводу об'єктивної неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції та, відповідно, поновлення строку для такого подання, скаржником, в розумінні ст. 119 ГПК України, не заявлялося.

Водночас, представник скаржника в судовому засіданні зазначив, що на аркуші шостому апеляційної скарги заявлено відповідне клопотання (аркуш шостий містить посилання на ч. 3 ст. 269 ГПК України та посилання скаржника на те, що суд першої інстанції своїми діями унеможливив подачу відповідних доказів).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 3). 25.06.2018 відповідач до суду першої інстанції подав клопотання від 25.06.2018 про ознайомлення з матеріалами справи за підписом президента - Кузякіна С.І. 27.06.2018 представник відповідача (Кузякін С.І.) ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відповідною розпискою на клопотанні (а.с. 33). Також матеріали справи містять підтвердження вручення судової кореспонденції на адресу відповідача (а.с. 3).

Тобто матеріали справи підтверджують факт обізнаності відповідача про судове провадження у даній справі та факт ознайомлення з матеріалами справи. Водночас, у чому полягає об'єктивна неможливість подання доказів (доданих до апеляційної скарги) до суду першої інстанції та яким саме чином суд унеможливив їх подання (не прийняття документів до канцелярії суду, не долучення до матеріалів справ, тощо), скаржник не зазначає. Навпаки, матеріали справи містять докази повідомлення відповідача про судове провадження та реалізацію його прав - надання змоги ознайомитися з матеріалами і надати свої заперечення, відзив, докази, тощо. Жодних заяв про неможливість надати докази з причин, що не залежали від сторони після ознайомлення з матеріалами справи (майже три місяці) до дати ухвалення рішення стороною не надано.

Отже, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань скаржника на неможливість подання доказів до суду першої інстанції, які додано до апеляційної інстанції, у зв'язку з чим залишає такі докази без розгляду та переглядає рішення суду першої інстанції від 18.09.2018 у порядку ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Також у судовому засіданні 11.02.2019 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Представник позивача також зазначив, що 14.02.2018, прибувши на місце проведення аукціону: м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 28, представники ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» дізналися, що аукціон не буде проводитися, однак жодних письмових документів щодо вказано представникам позивача надано не було.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

У листопаді 2018 Товарна біржа звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 та ухвалити нове про відмову в позові. Стягнути з позивача судовий збір.

Свою позицію про незгоду з рішенням суду першої інстанції мотивує таким. Суд першої інстанції не дослідив причини, з яких не відбувся аукціон 14.02.2018, що, на думку скаржника, свідчить про неповне з'ясування обставин справи. Зокрема скаржник стверджує, що аукціон не відбувся з вини позивача, у зв'язку чим відповідач правомірно не повернув авансовий внесок.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не встановив суті договірних відносин та, на його думку, порушень позивачем умов договору.

Також скаржник стверджує про порушення Господарським судом міста Києва ст. 7, 202 ГПК України, оскільки оскаржуване рішення прийнято за відсутності представника відповідача, на думку останнього, за відсутності доказів належного повідомлення.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» апеляційні вимоги не визнає, просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Позивач зазначив, що скаржником порушено порядок подачі доказів, а саме подано їх з пропуском строку і тому вони не можуть бути прийняті судом до розгляду.

Також позивач зазначає про безпідставність посилань скаржника на книгу реєстрації учасників аукціону в частині отримання квитків учасників аукціону, оскільки доказів реєстрації позивача не додано, хоча він як переможець аукціону принаймні один раз мав бути зареєстрований. Сам квиток, на думку позивача, оформлено з порушенням вимог до таких квитів.

Складання протоколу аукціону допускається лише під час проведення аукціону, а тому враховуючи присутність лише одного учасника, складання відповідного проколу взагалі не передбачається.

Крім того, позивач вказав, що укладений між сторонами договір не містить положення про те, що сплачені учасником гарантійний та реєстраційний внески можуть залишитися у відповідача у випадках визнання аукціону таким, що не відбувся. Також сторона вважає, що між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою повинен регулюватися нормами про доручення.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

У газеті «Вісник Сквирщини» № 3 (10878) від 26.01.2018 здійснено оголошення про те, що аукціон з продажу нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 553, 20 м., місцезнаходження об'єкта: Київська область, Сквирський район, м. Сквира, пл. Героїв Небесної Сотні, буд. 15 (Лот 1), що належить до комунальної власності Сквирської районної ради, призначений на 14.02.2018.

Учасник аукціону зобов'язаний внести реєстраційний внесок в розмірі 17, 00 грн без ПДВ та гарантійний внесок в розмірі 10 % від початкової ціни об'єкта, а саме: 80 664, 30 грн без урахування ПДВ на рахунок за наступними реквізитами: одержувач платежу - Товарна біржа « Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська», р/р 26001052633922 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО банку 320649, код ЄДРПОУ 35249588. Кінцевий термін прийняття заявок на участь в аукціоні - за три дні до початку аукціону.

08.02.2018 між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як біржею, було укладено договір - доручення (про співпрацю) № 08-02/18 (далі - договір), предметом якого, відповідно до п. 1.1., є співпраця між біржею та клієнтом по купівлі на відкритих торгах об'єкта комунальної власності Сквирської районної ради. Назва об'єкта: Нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 553, 20 кв. м. Місцезнаходження об'єкта: Київська область, Сквирський район, м. Сквира, пл.. Героїв Небесної Сотні, буд. 15. Початкова ціна продажу об'єкта: 806 643, 00 грн без ПДВ. Власник об'єкта: Сквирська районна рада, Місцезнаходження: 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 28, код ЄДРПОУ 04054688.

Відповідно до п. 1.2. договору придбання об'єкта в інтересах клієнта здійснюється на підставі окремого доручення, яке оформляється у вигляді заявки на купівлю об'єкта (форму встановлює біржа), яка підписується повноважними представниками обох сторін (додаток № 1 до даного договору) та реєструється на біржі.

Результат виконання біржею доручення клієнта оформлюється у вигляді акту виконаних робіт (форму встановлює біржа), який підписується уповноваженими представниками обох сторін (додаток № 2 до договору) та реєструється на біржі (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 1.4. договору аукціон буде проводитись за адресою: 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 28 в малому залі Сквирської районної ради.

Положеннями п. 2.1.1., 2.1.2. договору сторони погодили, що клієнт має право оформляти та подавати на біржу заяву на участь в аукціоні з продажу об'єкта, брати участь в аукціоні по купівлі об'єкта, попередньо виставленого на продаж та вчиняти інші біржові операції.

Відповідно до п. 3.2.5 договору до обов'язків біржі відноситься розміщення на своєму рахунку належних клієнту коштів, які поступають на рахунок біржі в якості гарантованого внеску клієнта.

Біржа зобов'язана у разі відмови у визнанні клієнта учасником аукціону повернути належні клієнту кошти, які поступили на банківський рахунок біржі, в якості гарантованого внеску клієнта протягом 3 (трьох) робочих днів (п. 3.2.6. договору).

Згідно з п. 3.2.8. договору біржа зобов'язана у разі якщо клієнт не був визнаний переможцем, повернути йому гарантійний внесок у десятиденний строк після закінчення аукціону.

Відповідно до п. 3.2.9. договору біржа зобов'язана у разі скасування аукціону, протягом наступного дня письмово повідомити про це із зазначенням причин клієнта, та протягом 5-ти банківських днів, повернути клієнту сплачений гарантійний внесок.

У разі відмови клієнта від участі в аукціоні, гарантійний та реєстраційний внески клієнту не повертаються. Переможцю гарантійний внесок зараховується при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт (п. 4.3., 4.5. договору).

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що термін дії даного договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

08.02.2018 позивач, в межах зазначеного в оголошенні строку, надав заяву на участь в аукціоні, що мав відбутися 14.02.2018, яка була зареєстрована, та сплатив гарантійний внесок у розмірі 80 664, 30 грн за Лот 1, що підтверджується платіжним дорученням № 182 від 08.02.2018.

16.02.2018 у газеті «Вісник Сквирщини» № 6 (10881) було опубліковано повідомлення, що «аукціон призначений на 14.02.2018 по лоту № 1, Нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 553, 20 кв. м., місцезнаходження об'єкта: Київська область, Сквирський район, м. Сквира, пл. Героїв Небесної Сотні, буд. 15, власник об'єкта Сквирська районна рада, Місцезнаходження: 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 28, код ЄДРПОУ 04054688, не відбувся у зв'язку з порушенням умов та порядку його проведення». Отже, саме оголошення не містило вказівки про те, що перший аукціон не відбувся через нез'явлення ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» тощо.

Також 16.02.2018 у газеті «Вісник Сквирщини» № 6 (10881) було опубліковано повідомлення про проведення 12.03.2018 аукціону стосовно того ж Лоту 1. В межах зазначеного в оголошенні строку і за вказаними у ньому реквізитами, позивачем було повторно сплачено гарантійний внесок у розмірі 80 664, 30 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 325 від 07.03.2018, також надано на адресу організатора заяву на участь в аукціоні та підписано договір - доручення (про співпрацю) № 07-03/18 від 07.03.2018.

12.03.2018 аукціон з продажу нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 553, 20 кв. м., місцезнаходження об'єкта: Київська область, Сквирський район, м. Сквира, пл. Героїв Небесної Сотні, буд. 15 було проведено. Переможцем аукціону став учасник № 2 - ТОВ «Грона - Партнер», яким підписано протокол № 1 проведення аукціону без зауважень.

27.03.2018 позивач на адресу відповідача надіслав рекомендований з повідомленням лист № 14 з вимогою повернути гарантійний внесок, сплачений згідно платіжного доручення № 182 у розмірі 80 664, 30 грн (авансовий внесок за участь в першому аукціоні). Вказана вимога залишена відповідачем без реагування, що і стало підставою для звернення до суду.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Предметом позову у справі є матеріально-правова вимога про стягнення гарантійного внеску, сплаченого за участь в аукціоні, який не відбувся.

Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом:продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс) ( ст. 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

За приписами ч. 3 ст. 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

Положеннями ст. 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.

Між сторонами був укладений договір доручення (про співпрацю) № 08-02/18 від 08.02.2018, який силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Суд першої інстанції встановив, що 08.02.2018, на вимогу ч. 3 ст. 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», позивачем було перераховано відповідачу 80 664, 30 грн, які відповідач, за умовами договору, був зобов'язаний розмістити на своєму рахунку та повернути протягом 5 - ти банківських днів у разі скасування аукціону.

Аукціон призначений на 14.02.2018 проведений не був, як зазначив відповідач у своєму оголошенні «не відбувся», проте гарантійний внесок в розмірі 80 664, 30 грн в строк, встановлений договором, повернутий ним позивачу не був, доказів іншого матеріали справи не містять.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, умовами, узгодженими договором, за яких не повертається гарантійний внесок є: (1) у разі відмови клієнта від участі в аукціоні; (2) у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або договору купівлі - продажу; (3) у разі відмови переможця аукціону від оплати винагороди біржі; (4) у разі зарахування переможцю при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт. Інших умов, за яких гарантійний внесок не повертається, договором, укладеним між сторонами, не передбачено.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Докази на підтвердження повернення позивачу гарантійного внеску у розмірі 80 664, 30 грн у матеріалах справи відсутні, сторонами дана обставина не заперечувалася.

За таких обставин, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 80 664, 30 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Строк повернення гарантійного внеску, у відповідності до п. 3.2.9. договору є таким, що настав. Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимоги в частині стягнення гарантійного внеску у розмірі 80 664, 30 грн є обґрунтованим та такими, що відповідає матеріалам справи.

Доводи скаржника про те, що аукціон не відбувся у зв'язку з неявкою представника позивача, що, на думку відповідача, є підставою для неповернення гарантійного внеску не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою. Проведення аукціону з продажу об'єкта малої приватизації здійснюється в порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Механізм підготовки, організації і проведення приватизації об'єктів малої приватизації шляхом викупу, продажу на аукціоні, у тому числі за методом зниження ціни та без оголошення ціни, а також продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону визначено Порядком продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Наказом Фонду державного майна України 02.04.2012 за № 439 (далі - Порядок, тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 3.1., 3.2. Порядку продаж об'єктів на аукціоні (у тому числі в електронній формі) здійснюється за наявності не менше ніж двох учасників аукціону.

Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни об'єкта.

Матеріалами справи підтверджується, що перші торги не відбулися. При цьому, а ні норми закону та Порядку (чинні на момент виникнення спірних правовідносин), а ні положення укладеного між сторонами договору не ставлять в залежність ту обставину, з чиєї вини не відбувся аукціон та не повернення в такому випадку гарантійного внеску. Положення договору (п. 4.3.) містять єдину підставу для неповернення гарантійного внеску, а саме - відмова клієнта від участі в аукціоні. Доказів відмови позивача від участі в аукціоні матеріали справи, відповідних доказів відповідачем не надано. Більше того, позивач прийняв участь у повторному аукціоні, за результатами якого його було визнано переможцем.

Доводи ж скаржника фактично зводяться до ототожнення понять: «не бути присутнім на аукціоні» (за п. 2.2.2. договору до обов'язку клієнта віднесено присутність на аукціоні) та: «відмова від участі у конкурсі» (передбачена п. 4.3. договору, як підстава неповернення гарантійного внеску). Водночас, таке тлумачення скаржника є виключно його припущенням, оскільки, укладаючи договір, сторони не погодили такої міри відповідальності як неповернення гарантійного внеску, у разі, коли клієнт не буде присутнім на аукціоні. Тому такі доводи визнаються необґрунтованими.

Крім того, Північний апеляційний господарський суд вважає безпідставними посилання скаржника на те, що оскаржуване рішення ухвалене без належного повідомлення відповідача, як безумовної підстави його скасування.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.06.2018 відповідач отримав завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 3).

25.06.2018 відповідач до суду першої інстанції подав клопотання від 25.06.2018 про ознайомлення з матеріалами справи за підписом президента - Кузякіна С.І., яке фактично реалізував 27.06.2018 (представник відповідача - Кузякін С.І. ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується відповідною розпискою на клопотанні (а.с. 33).

Тобто матеріали справи підтверджують факт обізнаності відповідача про судове провадження у даній справі та факт ознайомлення з матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 було призначено справу до розгляду в судове засідання на 04.09.2018.

За приписами п. 1, 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У судове засідання 04.09.2018 представник відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Водночас, Господарський суд міста Києва встановив, що судову кореспонденцію направлено на адресу відповідача згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Матеріали справи не містять заяв, клопотань відповідача про направлення кореспонденції на іншу адресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 було закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті на 18.09.2018. Тобто рішення 04.09.2018 (перша неявка позивача) не ухвалювалося. Копія ухвали від 04.09.2018 надіслана на адресу скаржника повернулася до суду з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання: (а.с. 42).

Судом кореспонденція направлялася саме за адресою особи, яка відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого додав скаржник до апеляційної скарги.

Жодних заяв від скаржника про зміну адреси, направлення кореспонденції за іншою адресою, до суду першої інстанції не надходило. При цьому, варто зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.(Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17).

Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Положення ГПК України крім норм про права учасників справи, також, містять відповідні положення про обов'язки, які закон покладає на сторін. Зокрема, ч. 2 ст. 44 ГПК України визначено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Обов'язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи, згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України покладається на учасників судового процесу.

Саме на сторону покладено обов'язок повідомити про зміну адреси (якщо таке відбулося). Водночас, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, заявник зазначає саме ту адресу (зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), за якою йому направлялася кореспонденція судом першої інстанції та повернулася «за закінченням встановленого строку зберігання».

Враховуючи ту обставин, що відповідач був обізнаний про судове провадження у дані справі, що підтверджується клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та отримання судової кореспонденції надісланої на його адресу (а.с. 3), доводи скаржника про ухвалення оскаржуваного рішення без його представника, за відсутності відомостей про його повідомлення визнається судом необґрунтованим через вищенаведене. Такі ж доводи скаржника фактично є намаганням домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі на підставі доказів, які не надавалися до суду першої інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що судова кореспонденція надіслана Північним апеляційним господарським судом на адресу скаржника (зазначену самою стороною, що відповідає адресі в ЄДР) поверталася до суду з відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання». Судова кореспонденція отримана тільки адвокатським бюро «Макарчук і партнери», адвокат якого (згідно з доданим до апеляційної скарги ордером) представляє інтереси скаржника. Водночас, суд першої інстанції був позбавлений такої можливості повідомляти сторону через адвоката, оскільки жодних відомостей про представників відповідача матеріали справи не містять.

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог та, відповідно, задоволення позову про стягнення гарантійного внеску у розмірі 80 664, 30 грн.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог ТОВ «ГРОНА-ПАРТНЕР» про стягнення гарантійного внеску.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

10. Оскарження постанови

Згідно зі ст. 8 ГПК України дана справа відноситься до малозначних справ.

За загальним правилом, постанова не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/6751/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/6751/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Товарну біржу «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська».

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 910/6751/18, зупиненого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2019.

5. Матеріали справи № 910/6751/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 15.02.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді М.Г. Чорногуз

Л.П. Зубець

Попередній документ
79865750
Наступний документ
79865752
Інформація про рішення:
№ рішення: 79865751
№ справи: 910/6751/18
Дата рішення: 11.02.2019
Дата публікації: 20.02.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори