ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2132/17
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: О.Ю. Аленіна, В.В. Бєляновського,
секретар судового засідання - О.В. Клименко,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс"
на рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2018 року (суддя Рога Н.В., м. Одеса, повний текст складено 13.08.2018р.)
у справі №916/2132/17
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс"
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства,
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Морський будівельний комплекс" від 02.12.2015, оформленого протоколом № 2, в частині: "п.3. Про збільшення статутного капіталу Товариства", "п.4 Про перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства", "п. 5 Зміна відомостей про учасників Товариства", "п.6 Про внесення змін до Статуту Товариства".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач з посиланням на ст.ст. 10, 51, 61 Закону України «Про господарські товариства», ст. 167 ЦК України, ст.54-57 ГПК України зазначив, що рішенням загальних зборів від 02.12.2015 за рахунок додаткових внесків одного учасника товариства була зменшена без згоди позивача його частка в статутному капіталі ТОВ "Морський будівельний комплекс", що є порушенням його корпоративних прав, які включають: право власності на частку в статутному капіталі товариства та правомочності на участь в його діяльності, право на отримання дивідендів та, у разі виходу зі складу товариства, право на виплату вартості майна товариства пропорційно його частці в статутному капіталі.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.08.2018 позовну заяву задоволено повністю: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Морський будівельний комплекс" від 02.12.2015, оформлене протоколом № 2 в частині: "п.3. Про збільшення статутного капіталу Товариства", "п.4 Про перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства", "п. 5 Зміна відомостей про учасників Товариства", "п.6 Про внесення змін до Статуту Товариства".
Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Не погодившись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду (у подальшому матеріали справи були передані до Південно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з ліквідацією Одеського апеляційного господарського суду) з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, оскільки, як стверджує скаржник, ТОВ "Морський будівельний комплекс" було дотримано норм Закону України «Про господарські товариства» та положень Статуту товариства при скликанні, проведенні загальних зборів учасників даного товариства 02.12.2015 та прийнятті рішень.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 прийнято справу №916/2132/17 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: О.Ю. Аленіна, М.А. Мишкіної; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, а ухвалою від 14.11.2018 - розгляд справи №916/2132/17 призначено на 03.12.2018 о 14:00 год.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні 03.12.2018 з метою запобігання виникнення у позивача сумнівів щодо неупередженості судді Мишкіної М.А, нею заявлено самовідвід у справі №916/2132/17.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.12.2018 заяву судді Мишкіної М.А. про самовідвід у справі №916/2132/17 задоволено; справу № 916/2132/17 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст.32 ГПК України.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом від 04.12.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів О.Ю. Аленіна, С.В. Таран.
10.12.2018 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у вищевказаному складі прийнято справу №916/2132/17 до провадження у новому складі колегії суддів.
11.12.2018 суддею Таран С.В. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.12.2018 заяву судді Таран С.В. про самовідвід у справі №916/2132/17 задоволено, справу № 916/2132/17 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст.32 ГПК України.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом від 14.12.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів О.Ю. Аленіна, В.В. Бєляновського.
19.12.2018 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у вищевказаному складі прийнято справу №916/2132/17 до провадження у новому складі колегії суддів; розгляд справи №916/2132/17 призначено на 24.01.2019 об 11:00 год. 11.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Морський будівельний комплекс" про відкладення розгляду даної справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника скаржника 24.01.2019 у відрядженні за межами території України, яке задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.01.2019 та розгляд апеляційної скарги відкладено на 13.02.2019 об 11:00 год.
У судове засідання 13.02.2019 представники сторін не з'явились, хоча про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
ТОВ «Морський будівельний комплекс» було створене на підставі рішення зборів учасників товариства від 19.03.2002, оформленого протоколом №1 від 19.03.2002, та зареєстроване, як юридична особа, Малиновською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.03.2002 за реєстраційним №03567960Ю0021068.
Станом на день прийняття оспорюваного рішення та проведення загальних зборів ТОВ "Морський будівельний комплекс" - 02.12.2015 учасниками товариства були ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі вказаного товариства у розмірі 75% та ОСОБА_1 з часткою 25 % у статутному капіталі відповідно.
Як зазначив позивач, 12 квітня 2016 року при реєстрації учасників загальних зборів учасників ТОВ "Морський будівельний комплекс" він дізнався, що його частка у статутному капіталі зменшилась, а саме, з частки у розмірі 25% до частки у розмірі 2,8 % статутного капіталу шляхом збільшення статутного капіталу іншим учасником товариства - ОСОБА_2 з частки у розмірі 75% у статутному капіталі до частки у розмірі 97,2 %.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформований 12.04.2016, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників була здійснена 03.12.2015 за №15561050020015228.
На загальних зборах учасників ТОВ "Морський будівельний комплекс" від 02.12.2015 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2, зокрема, про наступне:
- у зв'язку із відсутністю у товариства вільних коштів для виплати дивідендів згідно протоколу загальних зборів № 1 від 30.03.2015 рік та необхідністю поповнення обігових коштів товариства не виплачувати отриманий та не розподілений прибуток за 2014 рік у розмірі 400000 грн. та використати ці кошти для збільшення обігових коштів товариства.
- для поповнення обігових коштів товариства змінити розмір статутного капіталу товариства шляхом його збільшення на 1000000 грн. за рахунок внеску ОСОБА_2 у розмірі 1000000 грн. на розрахунковий рахунок товариства; зобов'язати вказану особу внести грошові кошти у вказаній сумі не пізніше трьох банківських днів з моменту прийняття цього рішення;
- у зв'язку із збільшенням статутного капіталу товариства здійснити перерозподіл часток у статутному капіталі товариства з врахуванням його збільшення наступним чином:
- ОСОБА_2 - 97,2 % статутного капіталу товариства, що складає 1 093 750,00 грн.;
- ОСОБА_1 - 2,8 % статутного капіталу товариства, що складає 31 250,00 грн.;
- у зв'язку із збільшенням статутного капіталу товариства та перерозподілом часток учасників у статутному капіталі товариства затвердити нову редакцію статуту товариства;
- уповноважити підписати статут у новій редакції голову та секретаря зборів, також уповноважити директора товариства провести державну реєстрацію збільшення статутного капіталу товариства та нової редакції статуту для чого підготувати та підписати усі необхідні документи та подати їх до органу державної реєстрації у встановленому законом порядку.
На підставі зазначеного протоколу загальних зборів внаслідок збільшення статутного фонду ТОВ "Морський будівельний комплекс" реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції була зареєстрована нова редакція Статуту товариства та внесені зміни щодо перерозподілу часток засновників.
Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Однією з особливостей корпоративних прав є те, що їх виникнення або здійснення залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі господарського товариства. Іншими словами право на участь в управлінні господарським товариством, право на отримання дивідендів та активів у разі його ліквідації здійснюється його учасниками пропорційно до розміру їх часток у статутному капіталі.
Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.
Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом корпоративного управління колективних власників господарського товариства, тобто, позовна вимога про скасування рішення загальних зборів учасників господарського товариства є такою, що направлена на захист корпоративного права, відповідно, має вирішуватися на підставі норм, що регулюють корпоративне право.
Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ч.ч. 1, 2 ст. 1, ст. 50 Закону України „Про господарські товариства").
За положеннями ч.1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на дату прийняття оспорюваного рішення), з якими цілком кореспондуються норми п. 5.1 Статуту ТОВ "Морський будівельний комплекс", учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства, отримувати частку прибутку від діяльності товариства; одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутку та збитків; вийти з товариства в установленому порядку; здійснювати відчуження часток у статутному капіталі товариства, тощо.
Крім того, у відповідності до положень ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.
Відповідно до частини 4 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
Згідно з частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
Отже, аналіз наведених положень законодавства дає підстави зробити висновок про те, що права учасника господарського товариства, які визначені у законі як корпоративні, здійснюються на пропорційних засадах, тобто з урахуванням розміру частки учасника у статутному капіталі товариства. Від розміру частки учасника господарського товариства залежить те, якою кількістю голосів він володіє на загальних зборах товариства, який розмір дивідендів або активів у разі ліквідації будуть йому виплачувати.
Відповідно до п.п. 9.3.2. та 9.3.3. розділу 9 Статуту ТОВ "Морський будівельний комплекс" у редакції 2008 року питання внесення змін до Статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу товариства, встановлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів вирішується загальними зборами учасників товариства, але разом з тим, пунктом 6.11 Статуту передбачено, що внесення додаткових вкладів встановлюється у чинному законодавстві.
При цьому, відповідно до ст. 51 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на дату прийняття оспорюваного рішення) зміна вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Таким чином, як вірно вказав місцевий господарський суд, рішенням загальних зборів ТОВ "Морський будівельний комплекс", що відбулося 02.12.2015, була зменшена частка ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ з 25% до 2,8 % без його згоди, що є порушенням його корпоративних прав, які включають право власності на частку в статутному капіталі товариства та правомочності на участь у його діяльності, право на отримання дивідендів, та, у разі виходу зі складу учасників товариства, право на виплату вартості майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі.
При цьому, судова колегія враховує, що відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.
Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З вищевикладеного слідує, що надання можливості одному із учасників товариства з обмеженою відповідальністю, який володіє часткою, що має вирішальний вплив при прийнятті рішень на загальних зборах товариства, права самостійно збільшувати статутний капітал товариства без врахування на засадах пропорційності часток інших учасників, що фактично призводить до їх зменшення, свідчить про невідповідність таких рішень загальних зборів наведеним нормам законодавства, принципу верховенства права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно про порушення прав та законних інтересів учасника товариства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №918/92/17.
Доводи ТОВ "Морський будівельний комплекс", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Враховуючи викладене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення у даному випадку відсутні.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2018 у справі №916/2132/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.02.2019.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя В.В. Бєляновський