ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 923/2037/15
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: О.Ю. Аленіна, С.І. Колоколова,
секретар судового засідання - О.В. Клименко,
за участю представників:
від позивача: Ю.В. Бєрьозка,
від відповідача: О.М. Чумаченко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський"
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.11.2018 про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (суддя Павленко Н.А., м. Одеса, повний текст складено та підписано 21.11.2018)
у справі № 923/2037/15
за позовом Колективного підприємства "Промжилбуд"
до відповідача: Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський"
про стягнення 5141542,17 грн.,
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 позовні вимоги Колективного підприємства "Промжилбуд" задоволено в повному обсязі та стягнуто з Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський" на користь Колективного підприємства "Промжилбуд" 5141542,17 грн. основного боргу, а також 77123,13 грн. витрат по оплаті судового збору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справі №923/2037/15 скасовано, у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, а рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 залишено в силі.
19.07.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справі № 923/2037/15, в якій заявник просив дане судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В якості нововиявленої обставини відповідач зазначив угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013, відповідно до якої у відповідача на момент прийняття судом рішення від 15.11.2016 у справі №923/2037/15 була відсутня заборгованість перед КП "Промжилбуд". При цьому відповідач вказав, що про існування зазначеної угоди КП Агрофірма радгосп "Білозерський" дізналось 19.06.2018 під час складання акта приймання-передачі документів з керівником адвокатського бюро. Відповідач стверджував, що не міг знати про існування угоди від 01.06.2013 під час розгляду справи №923/2037/15, оскільки, по-перше, після звільнення директора КП Агрофірма радгосп "Білозерський" ОСОБА_3 було виявлено відсутність ряду оригіналів правовстановлюючих документів на майно, первинних документів; по-друге, комісією, призначеною наказом директора КП Агрофірма радгосп "Білозерський" Шишенка В.В. від 19.03.2014 №48/1 щодо розслідування факту втрати оригіналів документів, складено акт від 31.03.2014, відповідно до якого серед інших документів на підприємстві зникли первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами, у тому числі з КП "Промжилбуд".
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.11.2018 відмовлено в задоволенні заяви (вх.№1474/18 від 19.07.2018) Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справі №923/2037/15. Рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справі №923/2037/15 залишено в силі.
Ухвала суду мотивована тим, що вказана заявником нововиявлена обставина фактично є новим доказом, котрий не був своєчасно поданий до суду, тому угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України не є нововиявленою обставиною, а, отже, не є підставою для перегляду рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справі №923/2037/15 за нововиявленими обставинами і є підставою для відмови в задоволенні відповідної заяви відповідача.
Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що КП Агрофірма радгосп "Білозерський" не доведено, що на час прийняття рішення 15.11.2016 у справі №923/2037/15 відповідач не був обізнаний про існування угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, КП Агрофірма радгосп "Білозерський" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справі №923/2037/15 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, скаржник вважає невірним висновок місцевого господарського суду про те, що угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013 є новим доказом, котрий не був своєчасно поданий до суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено позивачу строк до 31.01.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 31.01.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; призначено розгляд апеляційної скарги на 11.02.2019 о 10:00 год.; витребувано у Господарського суду Херсонської області матеріали справи №923/2037/15.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а скаргу - без задоволення.
У зв'язку з тим, що матеріали справи №923/2037/15, які витребовувались з суду першої інстанції, не надійшли вчасно до суду апеляційної інстанції, у судовому засіданні 11.02.2019 було оголошено перерву до 13.02.2019 о 10:30 год.
У судовому засіданні 13.02.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваної ухвали.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Крім того, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Рішення суду від 15.11.2016 у справі №923/2037/15, переглянути яке за нововиявленими обставинами просив відповідач, ґрунтується на тому, що останнім були вчинені дії, які свідчать про схвалення ним договору поставки №1/05 від 01.05.2012, визнання листа позивача №26/04 від 26.04.2013 та підтвердження обов'язку повернути позивачу суму передплати у розмірі 7784042,17 грн., яка була отримана за договором №1/05 від 01.05.2012 на підставі рахунків-фактур №0000173 від 11.05.2012, №0000180 від 18.05.2012, №0000190 від 31.05.2012.
Як вище згадувалось, відповідач, звертаючись з вказаною вище заявою, послався на угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013, як на нововиявлену обставину, та додав копію цієї угоди до своєї заяви.
Зі змісту вказаної угоди вбачається, що між 01.06.2013 між Агрофірмою радгоспу "Білозерський" (сторона 1) та КП "Промжилбуд" (сторона 2) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (т.7, а.с.10), згідно з п.1 якої сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 10983044,85 грн., в тому числі ПДВ 1830507,48 грн., яке виникло на підставі договору про надання послуг від 01.04.2012 за актами виконаних робіт (наданих послуг), укладених між стороною 2 та стороною 1, №ОУ-00000013 від 31.05.2012 на суму 348400 грн; №ОУ-0000016 від 30.06.2012 на суму 4714820,11 грн. (частково оплачено), №ОУ-0000020 від 31.07.2012 на суму 985000 грн., ОУ-0000025 від 28.09.2012 на суму 596382474 грн. (п.1 угоди);
Сторона 1 має перед стороною 2 непогашене грошове зобов'язання у сумі 5241542,17 грн., в тому числі ПДВ 873590,36 грн., що виникло на підставі попередньої оплати за рахунками-фактури від 11.05.2012 №СФ-0000173 на суму 3000000 грн., від 18.05.2012 №СФ-0000180 на суму 3000000 грн., від 31.05.2012 №СФ-0000190 на суму 2600000 грн., та не повернені в зв'язку з відсутністю поставки (п.2 угоди).
Відповідно до п. 5 угоди, керуючись ст.601 ЦК України, сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п.1 та п.2 угоди, і таким чином з моменту підписання цієї угоди вважатимуть:
- зобов'язання сторони 2 (п.1) таким, що припинено частково, заборгованість сторони 2 перед стороною 1 становить 5741502,68 грн., в т.ч. ПДВ 956917,11 грн.;
- зобов'язання сторони 1 (п.2) таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 немає.
Позивач, у свою чергу, категорично заперечує факт укладення угоди від 01.06.2013 і проведення зустрічного взаємозаліку між сторонами на її підставі. Так, при розгляді заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами судом першої інстанції позивачем було подано клопотання про призначення судових почеркознавчої та технічної експертизи, зокрема цього документа, однак у судовому засіданні 19.11.2018 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення експертиз у справі, оскільки для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що проведення експертизи в даному випадку спрямовано на здобуття нових доказів, а не нововиявлених обставин.
Частиною третьою статті 203 ГК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням, зокрема, зустрічних однорідних вимог; таке зарахування може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Аналогічні положення містить і стаття 601 ЦК України, згідно з частиною 1 якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Взаємозалік зустрічних однорідних вимог передбачає наявність боргу однієї сторони перед іншою. Наявність боргу іншої сторони має бути підтверджена належними доказами.
З умов угоди від 01.06.2013 предметом взаємозаліку стала заборгованість КП "Промжилбуд" перед КП Агрофірмою радгосп "Білозерський" за надані послуги відповідно до договору від 01.04.2012, а також сума непогашеного грошового зобов'язання КП Агрофірмою радгосп "Білозерський" перед КП "Промжилбуд" у розмірі 5241542,17 грн., яке виникло на підставі попередньої оплати за рахунками-фактурами від 11.05.2012 №СФ-0000173 на суму 3000000 грн., від 18.05.2012 №СФ-0000180 на суму 3000000 грн., від 31.05.2012 №СФ-0000190 на суму 2600000 грн.
Відповідно до п.3.5 договору про надання послуг від 01.04.2012 замовник зобов'язаний повністю розрахуватися з виконавцем протягом п'яти банківських днів після підписання останнього акта про надані послуги.
Останній акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 був підписаний сторонами 10.03.2014.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.02.2017 у справі № 923/412/16 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.07.2017, залишеними без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017, було встановлено, що кінцевою датою, до якої мав бути проведений КП "Промжилбуд" розрахунок за отриманні послуги є 14.03.2014.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, станом на 01.06.2013 (дату підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог) не могло у КП "Промжилбуд" існувати боргу перед Агрофірмою радгосп "Білозерський" за договором про надання послуг від 01.04.2012, оскільки строк оплати отриманих послуг у КП "Промжилбуд" за договором про надання послуг настав лише з 10.03.2014 (дати підписання останнього акта про надані послуги).
Вказані обставини спростовують наявність заборгованості один перед одним КП "Промжилбуд" та КП Агрофірма радгосп "Білозерський" як підстави для зарахування однорідних вимог на дату укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013.
Таким чином, як вірно вказав місцевий господарський суд, у позивача та відповідача не виникли зустрічні однорідні вимоги, що випливали б із двох різних зобов'язань та які підлягали б зарахуванню в силу приписів ст. 601 ЦК України, а укладена сторонами двостороння угода суперечить наведеній нормі закону.
Стосовно тверджень відповідача про його необізнаність щодо передачі в.о. директора КП Агрофірми радгосп "Білозерський" Головко В.Г. документів адвокату Древицькому О.В. на умовах, визначених в договорі про надання юридичних послуг №03-03/14 від 03 березня 2014 року, та складення акта приймання-передачі до договору про надання юридичних послуг №03-03/14 від 03.03.2014 (т.7, а.с.12), слід зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту вказаного акта, оригінали документів, серед яких і угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013, передані з метою вивчення можливості підготовки та направлення позовів до суду, акт складено в двох примірниках по одному для кожної сторони.
По-перше, у судовому засіданні 13.02.2019 представник КП Агрофірми радгосп "Білозерський" зазначив, що будь-які докази виконання договору про надання юридичних послуг №03-03/14 від 03.03.2014 відсутні.
По-друге, що відповідачем не доведено ані втрату примірника вказаного акта приймання-передачі від 03.03.2014, ані те, що він не був обізнаний про існування даного акта.
До того ж, як вбачається зі змісту цього акта, оригінали документів передано не на зберігання, а саме для вивчення можливості підготовки та направлення позовів до суду. З викладеного випливає, що адвокат протягом чотирьох років (строк з моменту складання акта від 03.03.2014 і до складання 19.06.2018 акта приймання-передачі, яким повернуто документи) повинен був надавати клієнту (відповідачу) інформацію за результатами вивчених оригіналів документів, переданих за актом приймання-передачі.
Судова колегія також зауважує, що акт приймання-передачі до договору про надання юридичних послуг №03-03/14 було складено 03.03.2014, а вже 19.03.2014, тобто через 16 днів, наказом №48/1 директора КП Агрофірми радгосп "Білозерський" Шишенка В.В. призначено комісію щодо розслідування факту втрати оригіналів документів, якою в подальшому складено акт від 31.03.2014 про те, що серед інших документів на підприємстві зникли первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами, у тому числі з КП "Промжилбуд". КП Агрофірма радгосп "Білозерський" є юридичною особою, а обізнаність юридичної особи не є тотожним поняттям з обізнаністю керівника юридичної особи. Оскільки в.о. директора КП Агрофірми радгосп "Білозерський" Головко В.Г. уклав договір з адвокатом Древицьким О.В. про надання юридичних послуг №03-03/14 від 03 березня 2014 року, то презюмується, що відповідачу було відомо про укладення цього договору, адже КП Агрофірма радгосп "Білозерський" реалізує свої правомочності саме через дії свого керівника. Відтак, неможливо пов'язувати обізнаність відповідача, як юридичної особи, про укладення вказаного договору лише зі швидкою та частою зміною керівника відповідача, на що посилався в судовому засіданні 13.02.2019 представник КП Агрофірми радгосп "Білозерський".
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач мав бути обізнаним про стан своїх майнових справ та про існування угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013 під час розгляду справи № 923/2037/15.
Врахувавши вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, оскільки вказана заявником обставина, яку він вважає нововиявленою, фактично є новим доказом, який не був своєчасно поданий до суду, то угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України не є нововиявленою обставиною.
Також судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами того, що КП Агрофірмі радгоспу "Білозерський" на час прийняття рішення від 15.11.2016 у справі №923/2037/15 не було та не могло бути відомо, як цього вимагає положення п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, про існування угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2013.
За таких обставин, підстави для перегляду рішення Господарського суду Херсонської області від 15.11.2016 у справі №923/2037/15 за нововиявленими обставинами у даному випадку відсутні.
Таким чином, судова колегія цілком погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви відповідача, оскільки такий висновок є обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної ухвали також відсутні.
Доводи КП Агрофірма радгосп "Білозерський", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених висновків господарського суду першої інстанції, а тому ця скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 276, 281-284 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Агрофірма радгосп "Білозерський" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.11.2018 про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі № 923/2037/15 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 15.02.2019.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя С.І. Колоколов