08 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Стрижеуса А. М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 352-361 ЦПК України у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики (розписки), -
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики (розписки).
Не погоджуючись з ухвалою суду, 28 січня 2019 року через засоби поштового зв'язку представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, одночасно подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 зазначає про те, що копію оскаржуваної ухвали отримав 23 січня 2018 року. Оскільки, лист в якому містилась вище вказана ухвала не вручався йому особисто під розписку а був вкладений у його поштову скриньку, а тому доказів щодо підтвердження дати отримання відсутні.
У зв'язку з чим просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи суд визнає клопотання обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, про вручення копії ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року в матеріалах справи відсутні.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до положень ст. 17 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у праві, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках- на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Справа № 753/20861/18
№ апеляційного провадження:22-ц/824/4442/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8 ).
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе поновити представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду від 10 січня 2019 року, визнавши поважними причини пропуску такого, а тому задовольняє клопотання про його поновлення.
Подана апеляційна скарга відповідає вимогам ст.ст. 352-361 ЦПК України, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.127, 352-361 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2019 року - задовольнити та поновити його.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики (розписки).
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копіями апеляційних скарг та доданими до неї матеріалами надіслати учасникам справи і встановити їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити учасникам справи, що до відзиву додаютьсядокази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (ч. 4 ст. 360 ЦПК України).
Відсутність відзиву на апеляційні скарги не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційній скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: