15 лютого 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи № 761/42471/17
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1500/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року, постановлену під головуванням судді Осаулова А.А., про визнання неподаною і повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (т.1 а.с.2-7)
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року відкрито провадження у справі. (т.1 а.с.52)
06 березня 2018 року судом отримано позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно. (т.1 а.с.87)
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2018 року було відкладено підготовче засідання у цій цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно на 23 серпня 2018 року на 14 год. 30 хв., зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви. (т.1 а.с.214-216)
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року про виправлення описок, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно визнано неподаною і повернуто відповідачу ОСОБА_1 (т.2 а.с.37, 42)
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року про визнання неподаною і повернення позовної заяви, просив її скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті. На обґрунтування скарги зазначив, що викладені в ухвалі обставини не відповідають фактичним обставинам справи, судом не зазначено в ухвалі інших учасників справи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки не тільки Київська міська рада є стороною даної справи. Вказував, що зміст його зустрічної позовної заяви є аналогічний змісту позовної заяви ОСОБА_5, на підставі якої судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Крім цього, суд належним чином не прийняв до уваги подані ним доповнення до зустрічної позовної заяви і замість постановлення ухвали за наслідками розгляду заяви про відвід судді, постановив ухвалу про визнання неподаною і повернення зустрічної позовної заяви. (т.2 а.с.60, 63-64)
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідноч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Зважаючи на викладене, колегія суддів відхилила доводи апелянта про розгляд справи за його участі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як видно із ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2018 року, залишаючи зустрічну позовну заяву без руху та надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали, суд виходив із того, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам п.п. 2-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить вказаних обставин, обґрунтування позову та змісту позовних вимог. Крім цього, позивачем не зазначено суть позовних вимог та їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування щодо вказаного відповідача. Також позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. (т.1 а.с.214-216)
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року про виправлення описок, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно визнано неподаною і повернуто відповідачу ОСОБА_1 При цьому, визнавши неподаною та повернувши позовну заяву ОСОБА_1 із застосуванням положень ст. 185 ЦПК України, районний суд послався на те, що ОСОБА_1 15 травня 2018 року отримав ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва, 24 травня 2018 року та 06 листопада 2018 року на усунення недоліків позовної заяви подав до суду доповнення до позовної заяви із додатком документів та просив його зустрічний позов задовольнити шляхом визнання права власності за ним на 1/3 частину будинку після смерті сина ОСОБА_6 та розділити будинок у відповідних пропорціях. Між тим, районний суд виходив з того, що відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 15 травня 2018 року щодо подання нової позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України. (т.2 а.с.37, 42)
Такий висновок не може бути визнаний законним і обґрунтованим, колегія суддів з ним не погодилась, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тому, з огляду на положення частини 2 ст. 185 ЦПК України, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції мав не лише послатися на норми процесуального закону, але й зазначити відповідні недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.
На виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2018 року, ОСОБА_1 23 травня і 05 листопада 2018 року подав уточнену позовну заяву із доповненням в якій просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_6 на 1/3 частину житлового будинку, що є предметом спору за позовом ОСОБА_5.(т. 2 а.с.24-27)
Пославшись, серед недоліків, на невиконання ОСОБА_1 положень пунктів 2, 3 частини 3 ст. 175 ЦПК України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовна заява, у т.ч. подана на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, містить зазначення позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_5, їх адреси проживання, поштові індекси, відповідачем зазначено Київська міська рада, зазначено адресу місцезнаходження, поштовий індекс. Крім цього, позовна заява містить зазначення ціни позову, фактичні обставини та підстави позову за якими позивач зазначив, що він, на його думку, має право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після смерті його сина ОСОБА_6, із посиланням на норми ч. 1 ст. 1241, ч. 1 ст. 1261, ч. 3 ст. 1296 ЦК України просив задовольнити заявлені вимоги. (т.1. а.с. 87 т. 2 а.с. 24-27)
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що ним подається позов в порядку ст. 50 ЦПК України (участь у справі кількох позивачів або відповідачів) до Київської міської ради і позовна заява ОСОБА_1 не містить вимог до ОСОБА_5, тому колегія суддів визнала необґрунтованим посилання районного суду на те, що ОСОБА_1 у цій справі заявлено зустрічний позов.
Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала суду не може бути визнана законною і обґрунтованою, перешкоджає подальшому провадженню у справі, з огляду на положення пункту 4 частини 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року про визнання неподаною і повернення позовної заяви ОСОБА_1 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 15 лютого 2019 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б.Левенець
В.М.Ратнікова
О.В.Борисова