Апеляційне провадження № 22-ц/824/3464/2019 Головуючий у 1 інстанції - Шевчук А.В.
Унікальний номер справи № 756/9046/18 Доповідач - Андрієнко А.М.
14 лютого 2019 року Київський апеляційний суд в складі:
Судді - доповідача: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
ПоліщукН.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконним списання коштів та скасування спірних транзакцій карткового рахунку,
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Предтавник ПАТ КБ «ПриватБанк» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява є не обґрунтованою, не підтверджена належними доказами необхідності забезпечення позову, зокрема, відсутні обставини, які свідчать про можливість істотного ускладнення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується в повній мірі виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконним списання коштів та скасування спірних транзакцій карткового рахунку.
На обґрунтування позовних вимог вказував, що у нього була викрадена кредитна карта АТ КБ «ПриватБанк» за НОМЕР_4, з рахунку якої було незаконно знято 17 282 грн. кредитних коштів та оформлено кредит на суму 20 000 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.09.2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 та забезпечено позов шляхом накладення арешту на банківський рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» рр.. НОМЕР_1 та зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» з моменту подання позовної заяви не проводити жодних операцій з рахунку до винесення судом рішення у даній справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16.10.2018 року ОСОБА_2 відмовлено у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рахунки по карті НОМЕР_2, карті НОМЕР_3, карті НОМЕР_4 відкритих відповідно угоди №SAMDNWFC00005508576 від 02.06.2014 року із зобов'язанням АТ КБ «ПриватБанк» не проводити жодних операцій по його рахунках й не збільшувати розмір заборгованості шляхом накладення відсотків, пені чи списання оскаржуваних кредитних зобов'язань до винесення судом рішення у даній справі.
У грудні 2018 року ОСОБА_2 знову звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на банківський рахунок позивача в АТ КБ «ПриватБанк» по карті НОМЕР_2 та зобов'язати відповідача не проводити операцій по його рахунках та не збільшувати розмір заборгованості шляхом накладення відсотків, пені чи списання оскаржуваних кредитних зобов'язань до винесення судом рішення у даній справі.
Так, ч.1 ст.151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про забезпечення позову, серед яких: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Проте, заява про забезпечення позову не містять в собі мотивованих підстав для обрання визначеного способу забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є визнання незаконним списання коштів та скасування спірних транзакцій карткового рахунку з приводу операцій проведених з 04-19 до 10-39 17.06.2018 року з використанням викраденої кредитної карти АТ КБ «ПриватБанк» за НОМЕР_4.
Як установлено судом, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07.09.2018 року вже задоволено заяву ОСОБА_2 та забезпечено позов шляхом накладення арешту на банківський рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» на кошти, списання яких оскаржує позивач.
Окрім цього, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Представник банку зазначив у своїх запереченнях, що з рахунку позивача було списано 17 282 грн. кредитних коштів та оформлено кредит на суму 20 000 грн, які він оспорює як несанкціоноване списання. Однак, таким це списання ще ніхто не визнав, а тому банк правомірно нараховує проценти, пеню на зазначені суми. В разі, коли буде визнано рішенням суду списання з рахунку ОСОБА_2 зазначених сум несанкціонованим, то відповідно тоді можна буде вважати, що пеня та проценти були теж нараховані невірно, а на даний час ці суми не є предметом позовних вимог, вони не вплинуть на виконання рішення суду , а тому підстав для забезпечення позову у визначений позивачем спосіб немає.
Колегія суддів погоджується із доводами представника відповідача.
Доводи, що викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, який дав правильну оцінку цим доводам та прийшов до правильного висновку про те, що підстави для забезпечення позову відсутні.
За таких обставин, суддею першої інстанції було дотримано норми процесуального права, а тому колегія суддів прийшла до висновку про залишення ухвали без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 15 лютого 2019 року.
Суддя - доповідач:
Судді :