справа № 752/27301/17 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Т.М.
провадження № 22-ц/824/3761/2019 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
Іменем України
14 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Судді-доповідача: - Олійника В.І.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі Задорожній О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 28 вересня 2018 року про залишення заяви без розгляду у складі судді Шевченко Т.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.
Такі висновки не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 15 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 21 лютого 2018 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 29 березня 2018 року у справі призначено експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 02 липня 2018 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 14 год. 00 хв. 09 серпня 2018 року.
Встановлено, що у судове засідання 09 серпня 2018 року о 14 год. 00 хв. позивач ОСОБА_2 не з'явився і розгляд справи було відкладено на 28 вересня 2018 року на 10 год. 00 хв. В судове засідання 28 вересня 2018 року ОСОБА_2 також не з'явився.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Згідно ч.ч.1,2 ст.130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Проте, як убачається з матеріалів справи, про судові засідання 09 серпня 2018 та 28 вересня 2018 року належним чином не був повідомлений.
Зазначаючи судові повістки про виклик ОСОБА_2 до суду та його клопотання про витребування матеріалів для проведення експертизи (а.с.57, 63, 70), як підтвердження повідомлення позивача про розгляд справи, суд дійшов поспішного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки в матеріалах справи відсутні розписки про одержання судових повісток з поміткою про дату вручення на 09 серпня 2018 року та на 28 вересня 2018 року.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Судом неправомірно та в порушення вимог ст.257 ЦК України було винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивача не було повідомлено про судовий розгляд у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 28 вересня 2018 року про залишення заяви без розгляду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 28 вересня 2018 року про залишення заяви без розгляду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 15 лютого 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: