Справа № 382/2106/18 Головуючий в суді І інстанції ЛитвинЛ.І.
Провадження № 22ц-824/3117/19 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
14 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Мельника Я.С.,
суддів: Іванової І.В., Матвієнко Ю.О.,
за участі секретаря Лисиці Ю.С.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 14 грудня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6 про стягнення суми авансу,
У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом та у грудні 2018 року подала заяву, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_4, мотивуючи заяву тим, що між сторонами існує спір щодо повернення грошових коштів, а невжиття таких заходів може утруднити виконання можливого рішення про задоволення позову.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 14 грудня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви.
У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачі добровільно не повертають коштів, взятих за попереднім договором купівлі-продажу будинку, крім того вони вчиняють дії щодо відчуження свого майна, а тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому зробити неможливим виконання рішення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог і підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль немає.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення суми авансу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_3 передала відповідачам суму коштів за попереднім договором купівлі-продажу будинку (а.с.2).
У грудні 2018 року подала заяву, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_4, мотивуючи заяву тим, що між сторонами існує спір щодо повернення грошових коштів, а невжиття таких заходів може утруднити виконання можливого рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вжитті заходів забезпечення позову судом необхідно враховувати зміст позовних вимог, співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову (пункт 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд належним чином не з'ясував усіх обставин справи та не взяв до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду, оскільки між сторонами виник майновий спір та не врахував, що такі заходи є тимчасовими та необхідні для захисту прав осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із невжиттям таких заходів, крім того потреба в застосуванні заходів забезпечення позову у даній справі не відпала, її розгляд по суті не закінчився, а обставини, що зумовлюють застосування цих заходів, не змінилися.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 14 грудня 2018 року - скасувати та прийняти постанову про задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Накласти арешт на автомобіль Opel Vectra, 02 січня 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_4.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: