12 лютого 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ «Ірпінський виправний центр № 123» про звільнення від подальшого відбування покарання умовно - достроково засудженого ОСОБА_5 , -
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника виправного центру ОСОБА_8
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ «Ірпінський виправний центр № 123» про звільнення від подальшого відбування покарання умовно - достроково ОСОБА_5 , який 17 вересня 2014 року засудженийвироком Солом'янського районного суду міста Києва за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до п'ятнадцяти років позбавлення волі та відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року вирок суду першої інстанції змінено в частині призначеного покарання та ОСОБА_5 призначено покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі.
Таке рішення вмотивоване тим, що на момент розгляду судом питання про умовно - дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання ним невідбуто частини покарання, яке він фактично відбуває, оскільки станом на 26 грудня 2018 року ОСОБА_5 відбув 1 рік 3 місяці 20 днів обмеження волі, а від призначеного ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2017 року покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки 2 місяці 7 днів складає 3 роки 1 місяць 21 день, а тому підстав для задоволення подання немає.
Не погодившись з таким рішенням суду, засуджений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою подання начальника ДУ «Ірпінський виправний центр № 123» задовольнити.
Апелянт звертає увагу на те, що за час перебування у виправній колонії працює, має хорошу поведінку, приймає активну участь у громадському житті відділення та установи, відбув не менше призначеного йому покарання.
Під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_7 та представник виправного центру підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Відповідно до матеріалів провадження за поданням, ОСОБА_5 засуджений 17 вересня 2014 року вироком Солом'янського районного суду міста Києва за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року вирок суду першої інстанції змінено в частині призначеного покарання та ОСОБА_5 призначено покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі. Відповідно до цієї ухвали, засудженому початок строку відбування покарання рахується з 17 вересня 2014 року, зараховано йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 18 грудня 2011 року по 17 вересня 2014 року .
Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 лютого 2016 року засудженому ОСОБА_5 зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 18 грудня 2011 року по 24 грудня 2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
04 жовтня 2017 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси засудженому ОСОБА_5 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке - обмеження волі строком на 4 роки 2 місяці 7 днів.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07 грудня 2017 року засудженому зараховано в строк відбування покарання час слідування під вартою до виправного центру, а саме з 04 жовтня 2017 року по 01 листопада 2017 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 відбуває покарання у виді обмеження волі в державній установі «Ірпінський виправний центр № 123», адміністрація цього центру звернулася до місцевого суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_5 умовно - достроково від подальшого відбування покарання.
Відповідно до матеріалів провадження за поданням, начальник виправного центру просить звільнити умовно - достроково ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання, оскільки, на їх думку, засуджений відбув строку призначеного йому покарання (а.с. 2).
Колегія суддів звертає увагу на те, що такі вимоги суперечать положенням закону.
Так, за приписами ст. 81 КК України до засудженого може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від покарання у разі, якщо він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та за умови, що ним відбуто, зокрема за вчинення умисного особливо тяжкого злочину не менше трьох чвертей покарання, призначеного судом.
В той же час, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» передбачено, що особи, яким покарання було замінено більш м'яким, можуть бути умовно-достроково звільнені і від цього більш м'якого покарання за правилами, передбаченими ст. 81 КК України.
Отже, відповідно до наведених приписів Пленуму, особа, якій замінено покарання на більш м'яке може бути звільнена від покарання умовно достроково за умов, передбачених ст. 81 КК України.
Як зазначено в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо засудженого, покарання якому було пом'якшено за рішенням суду, фактично відбута частина покарання повинна обчислюватись, виходячи з покарання, встановленого рішенням суду.
З огляду на вищевказані положення Пленуму, вимоги ст. 81 КК України, колегія суддів звертає увагу на те, що перебіг покарання у виді обмеження волі починається для засудженого ОСОБА_9 з 04 жовтня 2017 року, тобто від дати постановлення Придніпровським районним судом м. Черкаси ухвали про заміну ОСОБА_10 покарання на більш м'яке у виді обмеження волі строком на 4 роки 2 місяці 7 днів.
Колегія суддів вважає, що Ірпінським міським судом Київської області від 26 грудня 2018 року під час розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_11 від покарання вірно визначено, що частина відбутого покарання, передбачена ч. З ст. 81 КК України повинна обчислюватись не від строку покарання, призначеного за вироком суду, а від строку покарання, на яке йому біло замінено.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що засудженим ОСОБА_12 невідбуто частини строку покарання у виді обмеження волі, оскільки станом на 26 грудня 2018 року засуджений відбув 1 рік З місяці 20 днів обмеження волі, а від призначеного ухвалою суду покарання у виді обмеження волі складає 3 роки 1 місяць 21 день.
За наведених мотивів, колегія суддів вважає рішення суду таким, що «відповідає положенням ст. 370 КГТК України, відтак підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня2018 року, якою відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ «Ірпінський виправний центр № 123» про звільнення від подальшого відбування покарання умовно - достроково засудженого ОСОБА_5 , залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3